Рішення № 5206281, 23.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.09р.Справа № 41/84-09

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ

про стягнення 29382,31 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.03.09 року

Від відповідача: Стадніченко В.О., довіреність № 5 від 09.10.08 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості 23173,95 грн., пені 1484,92 грн., 3 % річних 185,62 грн., інфляційних збитків 1538 грн., всього 26382,49 грн. Крім того, просить суд віднести на відповідача витрати по сплаті державного мита 293,82 грн., на інформаційно-технічне забезпечення 118 грн. та грошові кошти, витрачені на юридичну допомогу 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобовязань щодо своєчасної оплати поставленого йому позивачем товару за умовами укладеного між сторонами договору № 221/10П від 17.10.07 року.

Відповідач не заперечує факт поставки та отримання товару від позивача, а також погоджується з існуванням заборгованості перед позивачем в розмірі 23173,95 грн., в поданому суду відзиві на позов просить розстрочити виконання рішення господарського суду у справі строком на шість календарних місяців шляхом поділу суми заборгованості рівними частинами, починаючи з травня 2009 року.

Заява обгрунтована тим, що заборгованість не може бути погашена одноразово, оскільки на момент винесення рішення у справі приватне підприємство “Реарді”позбавлено обігових коштів, так як, в першу чергу, виконує свої кредитні зобовязання перед банком, прийняті на себе раніше, більша частина яких визначена в доларах США, курс якого виріс майже у двічі.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідачем приватним підприємством "Реарді" укладений договір № 221/10П від 17.10.07 року (далі-договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобовязання передати у власність покупця (відповідача у справі) товар, кількість, ціна, асортимент якого вказуються в накладних, які складаються на підставі письмових замовлень покупця, що є невідємними частинами договору, та покупець, відповідно, зобовязання прийняти вказаний товар та його сплатити.

На виконання умов договору в період з 06.08.08 року по 10.12.08 року позивачем поставлена відповідачу продукція на загальну суму 23173,95 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, покупець зобовязаний здійснити оплату за товар на протязі 45 календарних днів з моменту його отримання.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобовязання по оплаті поставленої позивачем продукції.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобовязання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У встановлений договором термін відповідач оплату товару не здійснив. Відсутність заборгованості, що є предметом позову у справі, ним належними доказами не доведена.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 23173,95 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 1538 грн., 3 % річних 185,62 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У разі порушення зобовязання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1. договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені становить 1484,94 грн. Розрахунок, поданий позивачем, відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки суд вважає обгрутнованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заявлені позивачем до стягнення 3000 грн. витрат на юридичне обслуговування не можуть бути віднесені судом до складу судових витрат з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Представникам юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000р.№ 13-рп/2000.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, відповідно до якої адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Отже, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивачем, як підставу для відшкодування понесених витрат на юридичні послуги надано, зокрема, договір про надання юридичних послуг б/н від 01.01.09 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 14 від 12.01.09 року, згідно з якою позивачем сплачено субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 3000 грн. в якості оплати послуг за надання юридичних послуг відносно ПП «Реарді».

Таким чином, за викладених обставин, заявлена відповідачем вартість юридичних послуг не може бути віднесена до судових витрат і стягненню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Позивач погодився з частковим задоволенням поданої відповідачем заяви щодо розстрочення виконання судового рішення.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, ст. ст. 82 84, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Реарді»- 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська,19, код ЄДРПОУ 32702478, р/р 26005301034501 в ФАБ «Південний», МФО 306458 на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 50098, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КФ АППБ «Аваль»м. Київ, МФО НОМЕР_3 заборгованості 23173,95 грн. (двадцять три тисячі сто сімдесят три грн. 95 коп.), інфляційних збитків 1538 грн. (одна тисяча пятсот тридцять вісім грн.), 3 % річних 185,62 грн. (сто вісімдесят пять грн. 62 коп.), пені 1484,92 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири грн. 92 коп.), витрат по сплаті держмита - 263,82 грн. (двісті шістдесят три грн. 82 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Розстрочити виконання рішення суду терміном на три місяці шляхом поділу заборгованості рівними частинами по 8921,44 грн. (вісім тисяч девятсот двадцять одна грн. 44 коп.) з погашенням кожного чергового платежу протягом поточного місяця.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 23.04.09 року