Ухвала суду № 52059963, 07.10.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6079/14-к

Провадження № 1-кп/344/40/15

У Х В А Л А

07 жовтня 2015 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Болюк І.І., ознайомившись з матеріалами кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду з прокуратури Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України.

Визначаючись у прийнятті даного обвинувального акту до розгляду вважаю, що суддя Болюк І.І. не може приймати по даному кримінальному провадженню процесуальних рішень, виходячи з наступного.

Так в провадженні судді Болюк І.І. перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.358; ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_3 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.358; ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366; ч.1 ст.388 КК України та вказувалося, що ОСОБА_1, будучи особою матеріали стосовно якого було виділено в окреме провадження діяв з ними за попередньою змовою в групі осіб.

Таким чином, суддя Болюк І.І., постановляючи вирок суду від 14.07.2014 року, провівши повне судове слідство та дослідивши усі докази по даній справі, висловила свою позицію щодо даної кримінальної справи, зокрема, щодо дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в групі з особами стовно яких було виділено матеріали в окреме провадження.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.9 Конституції України, ст.75 КПК України суддя не може брати участь у розгляді справи у випадку наявності обставини, які викликають сумнів у його неупередженості та безсторонності.

Так, відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, суддя також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України», звернув увагу на дотримання п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення безсторонності суду. У вказаному рішенні ЄСПЛ нагадав, що наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб'єктивного і об'єктивного критеріїв.

За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляє суддя упередженість та безсторонність у справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. ЄСПР звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд України в своїй ухвалі у справі №5-15п12 від 01 березня 2012 року.

У зв'язку з наведеним, прийняття подальших процесуальних рішень суддею Болюк І.І. по даному кримінальному провадженню буде суперечити ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.9 Конституції України, ст.75 КПК України та судовій практиці Європейського суду з прав людини, оскільки в учасників кримінального провадження можуть виникнути обгрунтовані побоювання, що у судді Болюк І.І. уже сформувалася думка про наявність чи відсутність вини в діях обвинуваченого і що це може позначитись на безсторонності судді в разі повторного розгляду даного кримінального провадження стосовно цієї особи.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне заявити по даному кримінальному провадженню самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У даному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України заявити самовідвід, з підстав наведених в мотивувальній частині ухвали.

Провадження передати на розгляд суду в іншому складі, шляхом розподілу згідно вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Болюк І.І.