Ухвала суду № 52058318, 06.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/877/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/1535/К/15 Суддя Багрова А.Г.

Категорія - 48 ( ІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5,

представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на транспортний засіб тим «легковий-седан-В», марки «ВАЗ-2107», 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № шасі НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4, VIN код НОМЕР_4, колір «червоний», який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2; накладення арешту на сільськогосподарську техніку - комбайн зернозбиральний марки «ДОН-1500», заводський НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_7, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_8 від 25.07.2007 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2; зобов'язання ОСОБА_2 передати спірний автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, ОСОБА_7 на зберігання на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення цивільної справи по суті.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Накладено арешт транспортний засіб тим «легковий-седан-В», марки «ВАЗ-2107», 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № шасі НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4, VIN код НОМЕР_4, колір «червоний», який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2

Накладено арешт на сільськогосподарську техніку - комбайн зернозбиральний марки «ДОН-1500», заводський НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_7, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_8 від 25.07.2007 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2

Зобов'язано ОСОБА_2 передати спірний автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, ОСОБА_7 на зберігання на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення цивільної справи по суті.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_4 про зміну способу забезпечення позову.

Замінено спосіб забезпечення позову, визначений ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року у справі 182/877/15-ц в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо передачі спірного автомобіля третій особі, іншим способом, таким як: вилучення у ОСОБА_2 транспортного засобу Mitsubishi Pajero Sport 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, та передача його ОСОБА_7 на зберігання на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом чинного законодавства України, просить змінити ухвалу суду від 21.04.2015 року, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції: частково задовольнити заяву про забезпечення позову ОСОБА_4, накласти арешт на транспортний засіб тим «легковий-седан-В», марки «ВАЗ-2107», 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № шасі НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4, VIN код НОМЕР_4, колір «червоний», який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, накласти арешт на сільськогосподарську техніку - комбайн зернозбиральний марки «ДОН-1500», заводський НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_7, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_8 від 25.07.2007 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, накласти арешт на транспортний засіб Mitsubishi Pajero Sport 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, що належить ОСОБА_4, до вирішення цивільної справи по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, погоджуючись із вимогами позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, не взяв до уваги, що заявником не надано жодних доказів про те, що спірний автомобіль Mitsubishi Pajero Sport знаходиться саме у ОСОБА_2 та останній має намір вчинити дії щодо його відчуження або ж пошкодження. Судом не взято до уваги, що спірний автомобіль зареєстрований саме за позивачем, яка має можливість здійснити його відчуження, адже арешт на спірний автомобіль не накладено. Судом не перевірено даних щодо особи, якій передано на зберігання спірний автомобіль та не взято до уваги, що ОСОБА_7 є родичкою позивача та зацікавленою особою (що може бути підтверджено поясненнями свідків), тобто фактично суд вирішив питання про передачу спірного автомобіля позивачу, що є незаконним, адже у позовній заяві нею ставиться питання саме про виділ їй зазначеного автомобіля. Представник відповідача вважає, що суд діяв упереджено та не мав підстав накладати арешт лише на майно, яке зареєстроване на ім'я відповідача ОСОБА_2

Крім того, представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, з посиланням на ч. 2 ст. 293 ЦПК України, включено до апеляційної скарги заперечення на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року, якою задоволено заяву ОСОБА_4 про зміну способу забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши ухвалу суду без змін, як законну та обґрунтовану, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог, заяви про забезпечення позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК| України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення заявленого нею позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб тим «легковий-седан-В», марки «ВАЗ-2107», 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, та на сільськогосподарську техніку - комбайн зернозбиральний марки «ДОН-1500», заводський НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_7, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_8 від 25.07.2007 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що не вжиття такого засобу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутнього рішення суду.

Колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість таких висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не заперечувала проти забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене майно, та такої ж позиції притримувався представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 передати спірний автомобіль Mitsubishi Pajero Sport на зберігання ОСОБА_7 (ухвала суду від 21.04.2015 року - а.с. 8-9), а згодом змінюючи цей засіб забезпечення позову на вилучення у ОСОБА_2 транспортного засобу Mitsubishi Pajero Sport, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, та передання його ОСОБА_7 на зберігання на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення цивільної справи по суті (ухвала суду від 18.05.2015 року - а.с. 32), суд першої інстанції виходив із того, що не вжиття такого засобу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутнього рішення суду.

Проте, з таким висновком районного суду судова колегія в даному випадку погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Однак, як свідчать матеріали справи, вирішуючи питання про забезпечення заявленого ОСОБА_4 позову, суд першої інстанції не виконав зазначені вимоги процесуального закону та задовольнив заяву про забезпечення позову в частині передачі автомобіля на зберігання третій особі, не навівши при цьому будь-яких мотивів для прийняття такого процесуального рішення та не зазначивши, яким же саме чином невжиття цих запропонованих позивачем заходів забезпечення заявленого ним позову може вплинути на виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам можлива лише за необхідності забезпечення схоронності такої речі.

Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання за рішенням суду. Зберігачем у цьому разі може бути особа, призначена судом, або особа, визначена за домовленістю сторін, між якими є спір. Річ передається на зберігання іншій особі за її згодою, якщо інше не встановлено законом. Зберігач має право на плату за рахунок сторін, між якими є спір (ч. 2ст. 976 ЦК України).

Вирішуючи питання про вид заходів забезпечення позову, який підлягає застосуванню, суд має враховувати, що за змістом пункту 7 частини 1 статті 152 ЦПК України, позов може бути забезпечено шляхом передачі спірної речі на зберігання іншим, тобто не зацікавленим у справі, особам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено жодними доказами, що відповідач може умисно або ж з необережності знищити чи пошкодити транспортний засіб, та в чому саме може проявитися чи проявлялася непрогнозована поведінка відповідача, відтак колегія суддів позбавлена можливості встановити, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливить виконання рішення суду в майбутньому.

Також, зважаючи на те, що відповідач категорично заперечує проти передачі спірного автомобіля саме ОСОБА_7, оскільки вона є зацікавленою особою, а позивачем не доведено, що остання має можливість належним чином зберігати автомобіль та забезпечувати його схоронність, колегія суддів вважає передачу спірного автомобіля ОСОБА_7 такою, що порушить баланс інтересів сторін у справі.

Отже, заява ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом вилучення у ОСОБА_2 спірного автомобіля та передання його на зберігання ОСОБА_7 не може бути задоволена.

Доводи апеляційної скарги про те, що збереження Mitsubishi Pajero Sport, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, має бути забезпечено шляхом накладення на нього арешту, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а до суду першої інстанції ані позивачем ОСОБА_4, ані відповідачем ОСОБА_2, вимог про накладення арешту на зазначений транспортний засіб не заявлялося.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року в частині задоволення вимог ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом вилучення у ОСОБА_2 транспортного засобу Mitsubishi Pajero Sport, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, та передання його ОСОБА_7 на зберігання на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення цивільної справи по суті, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 151-153, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року в частині задоволення вимог ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом вилучення у ОСОБА_2 транспортного засобу Mitsubishi Pajero Sport, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, та передання його ОСОБА_7 на зберігання на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення цивільної справи по суті, скасувати і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову в цій частині.

В іншій частині ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: