Ухвала суду № 52053590, 29.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/786/15 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.

Провадження № 22-ц/783/5176/15 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія:43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді: Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання: Фейір Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 7 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та вселити її у квартиру, надавши ключі від замків на вхідних та міжкімнатних дверях і від дверей спільного користування. Стягнуто з ОСОБА_2на користь держави 121 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив відповідач, просить таке скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, суд позбавив його права на захист, порушив принцип змагальності сторін - не взято до уваги клопотання про неможливість явки в судове засідання. Вказує на те, що позивачка відмовилася приходити на квартиру зі слідчим міліції. Також, позивачка відмовляється сплачувати кошти за надані комунальні послуги. Зазначає, що ОСОБА_3 п`ять разів змінювала замки в квартиру, щоб не допустити апелянта до помешкання. Вказує і на те, що позивачка страждає психічною хворобою, внаслідок чого агресивно поводиться з ним - ОСОБА_2 Поведінка позивачки унеможливлює спільне з нею проживання в одній квартирі.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 в підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення позивачки ОСОБА_3, яка заперечила проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, судом ухвалено заочне рішення, та відповідач використав своє право на звернення з заявою про перегляд такого, що підтверджено ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17.06.2015 року (а.с.75-76), якою дану заяву залишено без задоволення. Судом надано оцінку твердженням заявника про неможливість участі у судовому засіданні від 07.05.2015 року з об`єктивних причин (був на будівництві в церкві), враховано належне повідомлення відповідача про дату та місце розгляду справи, відсутність клопотань про відкладення слухання справи у зв`язку із вказаною причиною. Крім того, судом правильно зазначено, що доводи заявника, які мають істотне значення, оцінюються критично, оскільки відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Наведене спростовує твердження апелянта про розгляд справи у відсутності відповідача та як наслідок - допущення порушень принципу змагальності сторін.

Судом першої інстанції на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №С-02984 від 10.12.2004 року та довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію, видану АОСББ «Сихівчани» 29.01.2015 року за №130 (а.с.3,4), встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, де і зареєстроване їх місце проживання.

Задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_3, суд першої інстанції зазначив про доведеність факту вчинення перешкод у користуванні спірною квартирою, а тому прийшов до висновку, що позивач має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Так, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та право власності є непорушним.

За змістом ст. 369 цього Кодексу співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як видно з матеріалів справи, сторонам належить спірна квартира на праві спільної сумісної власності, їх місце проживання зареєстроване у такій, а відтак, позивач і відповідач мають право спільно володіти та користуватися нею.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Матеріалами справи підтверджено факт звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів з приводу протиправних дій ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 як співвласника квартири.

Суд правильно зазначив, що відповідач письмове заперечення проти позову, всупереч ст.128 ЦПК України, не подав, доказів у спростування зазначених позивачем обставин не представив.

Все вищенаведене вказує про доведеність факту вчинення перешкод ОСОБА_2 у користуванні ОСОБА_3 спільною квартирою, на що звернуто увагу місцевим судом.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про те, що власник має право на усунення перешкод у володінні та користуванні своїм майном, не спростовують, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.307, ч.1 ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 7 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Штефаніца Ю.Г.