Рішення № 52050606, 07.10.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року м. Мукачево Справа №303/5506/15-ц

2/303/3010/15

Номер рядка с.з. - 30

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

при секретарі Прокоп Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»»

до відповідача ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом стягнення з відповідача (1) суми 1000 грн., а з відповідача (2) суми 35168,45 грн.

Ухвалою суду 07.10.2015 року провадження у справі в частині позовних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди закрито.

Позовні вимоги обґрунтовується посиланням на те, що ОСОБА_1 є винуватцем дорожньо транспортної пригоди, яка мала місце 18.07.2014 на а./д. М-06 Київ-Чоп, за наслідками якої автомобіль марки «ЗАЗ» був пошкоджений. З урахуванням того, що на підставі Договору страхування транспортних засобів №АМ.081294 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, та враховуючи наявність укладеного між ОСОБА_1 та СТДВ «Гарантія» Договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс АС №9995280), відповідач повинен відшкодувати позивачу франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Нормативно правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст.ст. 993, 1187 ст. 1188 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

У судове засідання представник позивача не зявився, натомість заявив клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 4). Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволии.

Відповідач в судове засідання по справі також не з'явився. Поряд з цим від представника відповідача надійшло до суду письмове заперечення на позов (а.с. 56-59), у якому уповноважений представник відповідача висловив свою категоричну незгоду із заявленим позовом, з посиланням на те, що у договорі обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, на підставі якого позивач хоче стягнути суми 1000,00 грн. франшизи, її розмір визначений за ставкою 0 гривень, тому вимога за предметом позову є безпідставною. Крім того, СТДВ «Гарантія» не виплачувало ТОВ «Хенкель Україна» жодного страхового відшкодування, тобто страхової виплати, яка здійснюється Страховиком у межах страхової суми за Договорами страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.08.2014 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 14). Фактичні обставини скоєного ОСОБА_2 правопорушення свідчать про те, що 18.07.2014 року на а/д. Київ-Чоп на 565 км. +30 м., водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер АО 5966АМ скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «ЗАЗ Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який від удару по інерції зіткнувся з транспортним засобом марки «Опель Мовано», д.н.з. НОМЕР_2.

Відповідно до частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..

Як свідчать наявні у справі доказові матеріали (а.с. 11, 12, 15-16, 22-23, 24, 25, 26, 27), внаслідок вищевказаної дорожньо транспортної пригоди, транспортному засобу марки «ЗАЗ Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується даними довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9414267, довідкою управління Державтоінспекції, звітом про результати огляду місця ДТП,

рахунком-заказом, рахунком-фактурою, страховими актами, розрахунками страхового відшкодування до страхового актами.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_3 застрахована у ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №081294, укладеного 04.03.2014 року між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТОВ з ІІ «Хенкель Баутехнік (Україна)» (а.с. 5, 6-9).

В свою чергу, цивільно - правова відповідальність володільця транспортного засобу марки «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер АО 5966АМ була застрахована у СТзДВ «Гарантія» на підставі полісу серії АС №9995280 (а.с. 30).

Вказаним договором (поліс серії АС №9995280) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду майну становить 50000,00 грн., за шкоду життю та здоровю становить 10000,00 грн. та франшиза 1000,00 грн.

На підставі платіжних доручень від 03.09.2014 №26140 та від 13.11.2014№28012, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила виплату ТОВ «Автоком Кузовний Ремонт» загальну суму 27395,63 грн. страхового відшкодування (ТОВ з ІІ «Хенкель Баутехнік») за ремонт автомобіля НОМЕР_4 (а.с. 28, 29).

Поряд з цим, розмір страхового відшкодування страхувальнику (ТОВ з ІІ «Хенкель Баутехнік (Україна)») за наслідками ДТП, яка мала місце 18.07.2014 з вини відповідача склала суму 36168,45 грн. (розрахунок, а.с. 27)

В межах судового розгляду даної справи позивач просить стягнути з винної у ДТП особи, тобто з відповідача суму 1000,00 грн. франшизи, яка була передбачена полісом серії АС №9995280 (а.с. 30).

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що згідно з положеннями ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається уст. 16 Цивільного кодексу України .

За змістом п. 8 частини другої ст. Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частин 17, 18 статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Крім того, застосування франшизи визначено у ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, у межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.6 ст. 36 вказаного закону передбачено, що, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Отже, у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

З наявних у справі доказових матеріалів судом встановлено, що шкода потерпілому була завдана джерелом підвищеної небезпеки, яким керував відповідач.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув прав потерпілої особи на отримання відшкодування в межах здійсненої виплати.

Однак, франшиза - це частина збитків, що не може бути відшкодована страховиком за полісом серії АС №9995280 в силу вищенаведених норм законодавства, тому суму 1000,00 грн. має компенсувати винна у ДТП особа, тобто відповідач.

Отже, франшиза у розмірі 1000,00 грн. має бути стягнута з ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у СТзДВ «Гаратнія» відповідно до полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів серії № АС №9995280.

При цьому, франшиза у будь якому випадку та незалежно від обсягу виплаченого на користь потерпілої сторони страхового відшкодування не може бути стягнута із страховика за полісом серії № АС №9995280.

Заперечення представника відповідача з огляду на вищенаведене судом відхиляються.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми 1000 грн. слід задоволити.

Також з відповідача підлягає стягненню на корить позивача сума 10,00 грн. судового збору на підставі частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Що стосується клопотання позивача про витребування з органів державної податкової служби ідентифікаційного коду відповідача, то суд звертає увагу на те, що згідно з висновком судової Верховного Суду України від 25.06.2014 №6-6цс14 (справа за скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 за заявою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 27грудня 2013 року), який є обовязковим для судів при розгляді подібних справ, - «відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 8, 10, 11, 14, 57-60, 88, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Мукачево вул. Короленко, 33) на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (м. Київ вул. Артема, 40, р./р. 26503028334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312) суму 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) франшизи за полісом серії АС №9995280, а також суму 10,00 грн. (десять гривень) у відшкодування судового збору.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (для позивача).

Суддя В.В. Кость