Рішення № 52044405, 28.09.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

28.09.2015

Справа № 2/489/1398/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 вересня 2015 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач вказує на те, що 31.08.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № NKCNAU0581095A , згідно якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 15041,60 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.08.2014 року.

Відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 6 березня 2015 року існує заборгованість перед Банком в сумі 47207,31 дол. США.

Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст. 526,527,530, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 47207,31 дол. США, що за курсом НБУ станом на 06.03.2015 року (1 дол. США = 22,89 грн.) еквівалентно 1080575,33 грн., а також сплачені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні при розгляді справи представник позивача підтримала вимоги позову. Просила про його задоволення.

Відповідачка та її представник проти задоволення позову заперечували в повному обсязі. В своїх запереченнях суду посилалися на те, що при нарахуванні заборгованості позивачем невірно застосовано процентну ставку, розмір пені є неспівмірним з сумою заборгованості. Вказували також на те, що в розмір нарахованої відповідачці заборгованості Банком не були враховані кошти від реалізації належного їй заставного майна.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № NKCNAU0581095A, згідно якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 21171,60 дол. США, з яких 14740,00 дол. США - на придбання автомобіля, винагорода 147,40 дол. США, 147,40 дол. США - на сплату страхових платежів за перший рік, 6,80 дол. США на сплату реєстрації предмету застави, а також в розмірі 6130,00 дол. США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості, на строк з 31 серпня 2007 року по 30 серпня 2014 року.

Відповідно п. 2.2 кредитного договору позичальник зобовязався сплачувати проценти за користування кредитом, здійснити повне погашення кредиту, сплатити комісію у відповідності з вимогами кредитного договору.

Згідно п. 4.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору (сплати процентів за користування кредитом, та комісії), Банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 06.03.2015 року існує заборгованість перед Банком.

Згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачкою рахується заборгованість в сумі 47207,31 дол. США, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 13509,35 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом 7850,93 дол. США, заборгованості по комісії 1111,71 дол. США, пені 24735,32 дол. США.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Банку на підставі ст.ст.526, 536, 549, 610, 611 ЦК України підлягає частковому задоволенню.

З відповідачки на користь Банку слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 13509,35 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом 7850,93 дол. США, заборгованість по комісії 1111,71 дол. США., що всього складе 22471,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на час розгляду справи судом еквівалентно 485844,42 грн. (1 дол. США = 21,62 грн.).

Як вбачається з розрахунку Банку розмір пені, що підлягає стягненню з позичальника, значно більший від розміру боргового зобов'язання.

Частина третя ст. 551 ЦК України передбачає, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 3 вересня 2014 року при розгляді цивільної справи № 6-100цс 14.

Таким чином, суд з урахуванням встановлених обставин, вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідачки, до 50 000 грн., оскільки розмір пені за вимогами Банку значно перевищує розмір боргового зобов'язання.

Що стосується інших посилань відповідачки та її представника, то суд вважає їх необґрунтованими.

Як слідує з копії наявного у справі меморіального валютного ордеру від 19.11.2014 року та виписки з особового рахунку відповідачки, 19.11.2014 року Банком було зараховано кошти від реалізації заставного майна ОСОБА_1 автомобіля CHEVROLET AVEO, 2007 року випуску в сумі 3800,74 дол. США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Що стосується розміру процентної ставки, то як вбачається з наданого розрахунку її розмір складає 12% річних, тобто 1% в місяць, що і було встановлено умовами укладеного кредитного договору.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати.

Керуючись ст.ст.14,15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № NKCNAU0581095A від 31.08.2007 року, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 13509,35 дол. США, що еквівалентно 292072,15 грн. , заборгованості по процентам за користування кредитом 7850,93 дол. США, що еквівалентно 169737,11 грн., заборгованості по комісії 1111,71 дол. США, що еквівалентно 24035,17 грн., пені 50000 грн., а всього 535844 (пятсот тридцять пять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3654 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.А. Спінчевська