Ухвала суду № 52041998, 30.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2015 рокусправа № 804/8679/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання: Портненко М.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Сависька В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 804/8679/15 за позовом ОСОБА_1 до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про поновлення на роботі, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13.01.2014 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про стягнення коштів та поновлення на посаді, яким просив.

- визнати незаконним його звільнення з посади заступника начальника державної податкової інспекції - начальника Першотравенського відділення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновити його на посаді заступника начальника державної податкової інспекції - начальника Першотравенського відділення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області;

- стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період роботи позивача з 09.03.2006 року по 31.07. 2006 року з урахуванням компенсації втрати частини її вартості, в сумі 5590,74 грн.;

- стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, спричиненого незаконними звільнення, та за затримку розрахунку при звільненні з урахуванням компенсації втрати частини її вартості у сумі 80961,96 грн.;

- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20000 грн.;

- стягнути відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3300 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати за період роботи позивача з 09.03.2006 року по 31.07.2006 року з урахуванням компенсації втрати частини її вартості у сумі 5590,74 грн. залишено без розгляду ( а.с.98 т.2). Вказана ухвала сторонами не оскаржувалась.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року, позов задоволено частково (а.с.93-96, 227-228 т.2).

За наслідками розгляду касаційної скарги на судові рішення по справі №804/1069/14 (804/8679/15) ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції (а.с.266-269 т. 2).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача - Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, виходив з того, позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до суду з адміністративним позовом та відсутні поважні підстави для його поновлення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під час вирішення спорів щодо звільнення публічних службовців пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Податковий кодекс України, не врегульовано строків звернення до суду за вирішенням спорів щодо звільнення з публічної служби, в даній справі підлягають застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу законів про працю України.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 16.07.2013 року №264-о ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника державної податкової інспекції - начальника Першотравенського відділення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1, долученої до матеріалів справи (а.с.68-88 т.1).

17.07.2013 року ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним наказом, отримав трудову книжку, про що здійснено запис у відповідному журналі обліку трудових книжок, та здав службове посвідчення з номерним знаком (а.с.20-21 т.2).

Вказані обставини позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме з дня отримання трудової книжки на руки, позивач був обізнаний про своє звільнення з посади, тобто дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач первісно звернувся з позовом про поновлення на роботі до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку цивільного судочинства 23.09.2013 року, що підтверджується вхідним штампом суду на першому аркуші зазначеного позову та не заперечується позивачем (а.с.13 т.1).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2014 року провадження по зазначеній цивільній справі закрито (а.с. 12 т.1).

Звертаючись 23.09.2013 року до суду з позовом про поновлення на посаді, позивач пропустив встановлений законом місячний строк для такого звернення.

Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач, не заперечуючи факт пропущення строку звернення до суду з позовом, пояснив, що має тяжкий стан здоров'я, згідно довідки КЗ «Центр первісної медико-санітарної допомоги» м.Павлограда від 14.08.2013 року потребує постійного нагляду невропатолога, ЛОР та терапевта, а тому не міг своєчасно звернутись до суду. При цьому позивач зауважив, що його справами займався адвокат.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на стан здоров'я, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутись з позовом до суду через адвоката, або особисто, направивши позов до суду поштою. До того ж, вказані посилання апелянта щодо поважності пропуску строку звернення до суду позивачем заявлені лише в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на наявність ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року, якою скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року про залишення його позову без розгляду ( а.с. 50 т.1), як на судове рішення, яким встановлено, що він не пропустив строк звернення до суду, колегією судді до уваги не приймається з огляду на наступне.

В скасованій ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду (а.с.1 т.1) досліджувався період пропуску строку з 15.07.2013 року по 13 січня 2013 року, та судом першої інстанції не з'ясовувалось, коли саме позивачем одержана трудова книжка, про що зазначено і в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року.

Згідно частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Будь-яких поважних підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з даним позовом судом апеляційної інстанції не встановлено та в матеріалах справи такі докази відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду та залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 804/8679/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 804/8679/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 05 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак