Постанова № 52041818, 29.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2015 рокусправа № 804/7576/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Швейна фабрика» «Отава» Приватного підприємства «Тоджима» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року в адміністративній справі

за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Дочірнього підприємства «Швейна фабрика» «Отава» Приватного підприємства «Тоджима»

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

До суду в порядку ст. 183-3 КАС України надійшло подання Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суму податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство «Швейна фабрика» «Отава» Приватного підприємства «Тоджима», з податку на прибуток у розмірі 4821,67 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року подання задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні подання відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, розглянуто справу без виклику відповідача, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДП «Швейна фабрика «Отава» ПП «Тоджима» було подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за №1500008117 від 02.03.2015, в якій самостійно задекларовано суму податку у розмірі 5955,00 грн.

Станом на 31.12.2014 на розрахунковому рахунку підприємства обліковувалася переплата з податку на прибуток на загальну суму 180,67 грн., також відповідачем 29.04.2015 було самостійно перераховано до бюджету 1000,00 грн. податку па прибуток, що призвело до зменшення податкового боргу за декларацією № 1500008117 від 02.03.2015, до сплати підлягає сума 4821,67 грн.

У встановлені строки вказане грошове зобов'язання не було сплачено платником податків, що призвело до утворення боргу з податку на прибуток в розмірі 4821,67 грн., що також не спростовується апелянтом.

Єдиною підставою, яка лягла в основу обґрунтування апеляційної скарги, відповідачем зазначено не повідомлення останнього про дату, час та місце судового засідання, чим порушено процесуальне право підприємства та позбавило можливості надати додаткові пояснення та докази.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за правилами, визначеними ч. 8 ст. 183-3 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений 23.06.2015, тобто після ухвалення постанови в адміністративній справі, що є порушенням норм процесуального права.

Окрім того, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не дослідив право та підстави звернення податкового органу з відповідним поданням.

Так, згідно зі ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (ст. 59 ПК України).

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Частиною 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що вимога про сплату боргу була направлена податковим органом на адресу Дочірнього підприємства «Швейна фабрика» «Отава» Приватного підприємства «Тоджима» 14 квітня 2015 року, отже право на звернення з поданням про стягнення боргу виникло у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська 12 червня 2015 року.

Податковий орган мав звернутися з відповідним поданням, як то передбачено положеннями ст. 183-3 КАС України, 12 червня 2015 року, проте подання надійшло до суду першої інстанції тільки 15.06.2015, тобто з пропуском терміну, визначеного законом, оскільки ч. 11 ст. 183-3 КАС України передбачено, що на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Зважаючи, що стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України регулює особливе провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, дотримання вимог вказаної статті є обов'язком учасників відповідних правовідносин. Порушення ж таких норм виключає можливість задоволення подання податкового органу.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Швейна фабрика» «Отава» Приватного підприємства «Тоджима» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року в адміністративній справі № 804/7576/15 скасувати.

У задоволенні поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров