Постанова № 52041583, 01.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р. Справа № 914/1838/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддіМатущака О.І.

суддівБойко С.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 м. Львів

на рішеннягосподарського суду Львівської області від 06.07.2015 р.

у справі№ 914/1838/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Львівбудмережі м. Львів

до відповідача: публічного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 м. Львів

простягнення 276 028,85 грн.

за участю представників сторін від :

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2015 р. (суддя М. Синчук) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1, м. Львів на користь товариства з обмеженою відповідальністю Львівбудмережі, м. Львів 250 704,53 грн. інфляційних втрат, 25 289,00 грн. 3 % річних та 5 519,87 грн. судового збору. Повернуто позивачу 0,71 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням зобовязання за договором.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з чим, відповідач був позбавлений права надати суду відзив на позовну заяву.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

В судове засідання представники сторін не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату судового засідання.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в справі документами, враховуючи положення ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, 05.07.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Львівбудмережі» (субпідрядник) та публічним акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (генпідрядник) укладено договір №6/3-2013 на реконструкцію транспортного вузла на перехресті вулиці ОСОБА_2Шевченка.

Наявними матеріалами підтверджується, що у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, ТзОВ «Львівбудмережі» звернулося з позовом до господарського суду Львівської області про стягнення 1 528 441, 08 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2014р. позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів, вул. Конюшинна, 14 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмережі», м. Львів, вул. Кульчицької, 14/2 1 266 184, 73 грн. основного боргу, 145611, 22 грн. - інфляційних втрат, 18992, 82 грн. - 3% річних та 28 615,78 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2014 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

27.01.2015р. видано наказ у справі № 914/3143/14 про примусове виконання на виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2015р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р.

09.02.2015р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 46439247).

23.03.2015р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області винесено постанову про закриття виконавчого провадження (ВП № 46439247) у звязку з погашенням заборгованості відповідачем у повному обсязі.

За таких обставин, за період з 01.07.2014р. по 28.02.2015р. виникло право в позивача на стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних від основної суми заборгованості - 1 266 184,73 грн. на суму 275 993,53 грн. (з врахування заяви про зменшення позовних вимог) не виконаних грошових зобовязань встановлених рішенням господарським судом Львівської області від 23.10.2014 р. у справі №914/3143/14.

При прийнятті постанови, судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, погоджується з позицією з позицією місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 250 704,53 грн. інфляційних втрат, 25 289,00 грн. 3 % річних.

Щодо тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з чим, відповідач був позбавлений права надати суду відзив на позовну заяву, необхідно зазначити таке.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). Судом також враховується, що ухвалою господарського суду Львівської області про відкладення розгляду справи від 22.06.2015 р. явку уповноважених представників сторін визнано на власний розсуд.

Відтак, твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд неправомірно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2015 р. у справі

№ 914/1838/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.10.2015 р.

Головуючий-суддяМатущак О.І.

СуддіБойко С.М.

ОСОБА_1