Постанова № 5204056, 20.03.2009, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 4-44/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2009 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Левицького В.І., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 на постанови старшого слідчого прокуратури міста Кременчука Полтавської області юриста 2 класу Магди В.Л. від 13 лютого 2009 року про порушення кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокуратури міста Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2009 року, якою прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 09825012 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» та внесення останніми до офіційних документів неправдивих відомостей, за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 КК України.

В наданих до суду 16 березня 2009 року доповненнях, ОСОБА_2 оскаржує винесену 13 лютого 2009 року старшим слідчим прокуратури міста Кременчука Полтавської області юристом 2 класу Магдою В.Л. постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України за фактом зловживання посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» службовим становищем. Окрім того, просить скасувати постанову старшого слідчого прокуратури міста Кременчука Полтавської області юриста 2 класу Магди В.Л. від 13 лютого 2009 року якою прийнято рішення про порушення відносно службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» за фактом вчинення останніми службового підроблення, тобто, злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 КК України.

Скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувані постанови про порушення кримінальної справи є незаконними та необґрунтованими, оскільки винесені в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, без наявності достатніх на те приводів та підстав. Так, на думку скаржника, постанова старшого слідчого прокуратури міста Кременчука від 13 лютого 2009 року про порушення відносно посадових осіб ТОВ «Палладіум» кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України була прийнята в порушення вимог статей 94, 97, 98 КПК України за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак зазначеного вище злочину, наполягаючи на відсутності, передбачених диспозицією зазначеної вище статті кримінального законодавства, настання тяжких наслідків. Окрім того, просить суд врахувати, що особа, яка звернулась до прокуратури міста Кременчука з заявою про злочин, через невеликий проміжок часу звернулась з письмовим зверненням до прокурора міста Кременчука, зі змісту якого вбачається, що попередню заяву він написав під моральним тиском працівників міліції і просить її не приймати до уваги.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 захисник ОСОБА_1 скаргу підтримав, зазначивши, що винесені відносно скаржника постанови про порушення кримінальної справи є необґрунтованими, порушеними за відсутності узгодженого податкового зобовязання, за відсутності ознак, які б вказували на наявність в діях посадових осіб ТОВ «Палладіум» ознак злочинів передбачених частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 КК України, внаслідок прийняття до відому висновків виїзної планової перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства і без врахування додатково зібраних доказів, що суперечить вимогам чинного кримінально-процесуального

Прокурор просить скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані постанови про порушення кримінальних справ винесені за наявності достатніх на те приводів та підстав, визначених статтями 94, 97, 98 КПК України, наполягаючи на тому, що рішення про порушення кримінальних справ приймалося не лише на підставі актів перевірок, а й на підставі додатково зібраних доказів.

Дослідивши матеріали, на підставі яких були винесені оскаржувані постанови про порушення кримінальних справ, заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_1, приймаючи до уваги думку прокурора, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 13 лютого 2009 року старшим слідчим прокуратури міста Кременчука Полтавської області юристом 2 класу Магдою В.Л. за фактом зловживання службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» своїм службовим становищем порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.

Із змісту зазначено вище постанови вбачається, що службові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум», з корисливих мотивів діючи в особистих інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» умисно занизило податок на прибуток товариства, що спричинило державним інтересам збитків в сумі близько 49 500 грн.

Окрім того, старшим слідчим прокуратури міста Кременчука Полтавської області юристом 2 класу Магдою В.Л. 13 лютого 2009 року порушено кримінальну справу за фактом внесення службовими особами ТОВ «Палладіум» до офіційних документів неправдивих відомостей, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 КК України.

Згідно статті 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог статей 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Статтею 94 КПК України визначено, що приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, окремих громадян або безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину(час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).

Як вбачається із наданих та досліджених в судовому засіданні матеріалів, приводом до порушення кримінальних справ, передбачених частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 КК України став рапорт старшого помічника прокурора міста Кременчука Полтавської області Левицького В.І., складеного та зареєстрованого 4 лютого 2009 року в Книзі обліку заяв і повідомлень про злочини прокуратури міста Кременчука за № 41пр09, зі змісту якого вбачається, що при проведенні перевірки обставин, викладених в скарзі громадянина ОСОБА_5, встановлено, що останній, за запропоновану йому директором ТОВ «Палладіум» ОСОБА_2 матеріальну винагороду, зареєструвався приватним підприємцем і відкрив рахунки в банку, через які в подальшому, шляхом не існуючих послуг, було перераховано понад 1 млн. гривень.

Зі змісту оскаржуваних вище постанов вбачається, що підставами для порушення зазначених вище кримінальних справ стали по-перше: заява про злочин громадянина ОСОБА_5 в якій останній зазначив, що громадянин ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його необізнаність, з метою прикриття діяльності ТОВ «Палладіум» створив на імя заявника субєкт господарської діяльності, на рахунки якого, шляхом не існуючих послуг, перераховувалися гроші; і по-друге: акт виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового законодавства № 4\123-210\24824757 від 8 січня 2009 року, якими зафіксовані порушення Законів України «Про оподаткування прибутку підприємства» та «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до роз»яснень, що містяться в абзаці 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов»язкових платежів», в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні матеріалів на підставі яких органом досудового слідства було прийнято оскаржуване рішення, на час порушення кримінальної справи, дата узгодження податкового зобов*язання і дата, коли, платник повинен погасити узгоджену суму податкової заборгованості не настали в звязку з неузгодженістю податкового рішення повідомлення, однак приймаючи до уваги заяву громадянина ОСОБА_5 від 26 лютого 2009 року і докази, зібрані в наслідок проведення перевірки, викладених в зазначеному вище зверненні фактів, суд приходить до висновку, що слідчим на час порушення оскаржуваних постанов було зібрано усі необхідні данні для проведення всебічного та обєктивного аналізу обставин справи, що свідчить про повноту проведеної перевірки і законність прийнято рішення.

Посилання скаржника на заяву ОСОБА_5 від 3 лютого 2009 року, як на обставину що свідчить про відсутність передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи, суд сприймає критично, оскільки зазначені в ній факти нічім не підтверджені, як і те, що заяву складав сам заявник, а перевірити їх, шляхом опитування останнього неможливо, оскільки він зник, за місцем проживання та роботи не знаходиться, що позбавляє органи досудового слідства усунути наведені вище суперечності.

Твердження скаржника про відсутність такої кваліфікуючи ознаки як тяжкі наслідки виходячи з заподіяних матеріальних збитків, суд вважає помилковим тлумаченням скаржником норм кримінального законодавства, оскільки настання останніх, передбачає не лише заподіяння матеріальних збитків, а й інші наслідки немайнового характеру, визначенні Кримінальним Кодексом України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що винесені 13 лютого 2009 року старшим слідчим прокуратури міста Кременчука Полтавської області Магдою В.Л. постанови про порушення кримінальних справ відносно службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 КК України є законними та обґрунтованими, винесеними за наявності достатніх на те приводів і підстав, у зв»язку з чим скарга ОСОБА_2 на постанови старшого слідчого прокуратури міста Кременчука Полтавської області юриста 2 класу Магди В.Л. від 13 лютого 2009 року про порушення кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 КК України не підлягає задоволенню.

Керуючись статями 94-98, 236-7, 236-8 КПК України , суд

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 в задоволенні скарги на постанову старшого слідчого прокуратури міста Кременчука Полтавської області юриста 2 класу Магди В.Л. від 13 лютого 2009 року про порушення кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364 за фактом зловживання службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» службовим становищем, постанову старшого слідчого прокуратури міста Кременчука Полтавської області юриста 2 класу Магди В.Л. від 13 лютого 2009 року якою прийнято рішення про порушення відносно службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» кримінальної справи за частиною 2 статті 366 КК України по факту вчинення службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладієм» службового підроблення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її винесення.

Суддя: