Постанова № 52037304, 05.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2015 року № 826/10457/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005421503 від 08.05.2015.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно застосував до товариства штраф у розмірі 10% за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки фактична сплата податку була здійснена вчасно, що підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2015 № 8.

У судовому засіданні 16.07.2015 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, 16.07.2015 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, стверджуючи, що платник порушив строки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

04.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" подало до ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна» платіжне доручення № 8 про перерахування на р/р 33119312700005 коштів в сумі 147 886,00 грн., зазначивши в призначенні платежу «*;101; ;11020300; Податок на прибуток за рік 2014 р. .Перераховано повністю.».

16.03.2015 Державна податкова інспекція у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" лист від 16.03.2015 № 01/03-15 з проханням зарахувати на рахунок 33113318700005 суму податку на прибутку за 2014 рік у розмірі 147 886,00 грн., помилково перераховану на рахунок 33119312700005.

Державною податковою у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" за звітний податковий період 2014 рік.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2015 № 31777/26-53-15-03, яким встановлені наступні порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідальність за, що передбачена абзацом 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 17.04.2015 № 31777/26-53-15-03 відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.05.2015 № 0005421503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 14 772,19 грн. за затримку на 11 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 147 721,86 грн. за платежем: з авансових внесків з податку на прибуток 11021000.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи", не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 08.05.2015 № 0005421503, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.1. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Відповідно до пункту 9.3 статті 9 Податкового кодексу України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

В частинах четвертій та п'ятій статті 45 Бюджетного кодексу України зазначено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно із пунктом 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України 26.06.2002 N 122 (у редакції наказу Державного казначейства України від 30.11.2010 N 449), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України18 липня 2002 р. за N 594/6882, Єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 22.10.2013 N 609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2013 р. за N 1878/24410 (далі - Порядок № 609), при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: поле N 4: друкується розділовий знак ";"; друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля "Призначення платежу" електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 609, у разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати "101").

Відповідно до Додатку до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (пункт 10) вбачається, що сплата суми податків і зборів здійснюється за кодом виду сплати 101.

Отже, з аналізу вищенаведених норм законодавства України вбачається, що надходження податків і зборів до державного бюджету відбувається з дня зарахування коштів від платника податків на єдиний казначейський рахунок, крім того, заповнення в платіжному документі поля "Призначення платежу" з порушенням вимог не призводить до ненадходження коштів до відповідного бюджету.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" сплатило податок на прибуток за 2014 рік в розмірі 147 886,00 грн. на р/р 33119312700005 (код 11020300, назва - податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів), а потрібно було перерахувати кошти на рахунок 33113318700005 (код 11021000, назва - податок на прибуток приватних підприємств).

Таким чином, судом було встановлено, що при сплаті позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток не було помилки в реквізитах поля "Призначення платежу" платіжного доручення від 04.03.2015 № 8, а відбулася сплата іншого податку, а саме: податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Крім того, вищенаведений факт не спростовується позивачем, так як товариство самостійно звернулося до відповідача з листом від 16.03.2015, в якому просило зарахувати на рахунок 33113318700005 суму податку на прибутку за 2014 рік у розмірі 147 886,00 грн., помилково перераховану на рахунок 33119312700005.

Відтак, враховуючи вищевикладене, судом було встановлено, що у відповідача станом на 16.03.2015 не було підстав вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові Системи" сплатило податок на прибуток за 2014 рік, оскільки фактично кошти від позивача в розмірі 147 886,00 грн. були зараховані на казначейський рахунок для обслуговування податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, замість рахунку, призначеного для податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов