Постанова № 52037196, 02.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2015 року № 826/15031/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомМіністерства освіти і науки УкраїнидоМіністерство юстиції Українипровизнання дій та бездіяльності протиправними, скасування постанови від 03.07.2015 р.,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство освіти на науки України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просить:

1. Визнати дії Державної виконавчої служби в особі заступника директора департаменту - начальника Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю ОСОБА_1 щодо повернення без розгляду листа Міністерства освіти і науки України № 1/12-3973 від 03.06.2015 р. та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 03.07.2015 р. - неправомірними.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Попів Р.І. щодо ненадання відповіді на заяву від 15.06.2015 р. про зупинення виконавчого провадження № 47584092 та невжиття заходів щодо звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. про накладення на Міністерство освіти і науки України штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, вважає, що прийняте відповідачем рішення є протиправним, оскільки позивач був позбавлений можливості виконати рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надано.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд приходить до висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 47584092, відкрите на підставі виконавчого листа № 2/760/716/15, виданого 08.05.2015 р. на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2015 р. про поновлення ОСОБА_4 на посаді ректора Національного університету харчових технологій.

Листом № 1/12-3973 від 03.06.2015 р. державному виконавцю надано відповідь про неможливість виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2015 р. Зі змісту вказаного листа вбачається, що позивач позбавлений можливості виконати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2015 р. про поновлення ОСОБА_4 на посаді ректора Національного університету харчових технологій, у зв'язку із тим, що посада ректора вказаного університету не є вакантною. На даний час, ректором Національного університету харчових технологій є ОСОБА_5, який обраний відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту».

З урахуванням наведеного, позивач просив зупинити провадження виконавче провадження до прийняття рішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ за результатами розгляду клопотання про зупинення виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2015 р.

Натомість лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2015 р. відповідачем розглянутий не був, а 14.07.2015 р. позивачем був отриманий акт № 246 від 03.07.2015 р. (вх. 9/2-445) про повернення документів з причин «відсутність вказаного додатку».

Як зазначає позивач, лист Міністерства освіти і науки України отримано відповідачем 08.06.2015 р., що підтверджується витягом із відстеження пересилання поштових відправлень пошти. Однак, акт про повернення документів складено після спливу місячного строку - 03.07.2015 р., що вчинено в порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, 15.06.2015 р. позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби із заявою (вх. № 1/11-8205), в якій просив зупинити виконавче провадження № 47584092, звернутися до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про роз'яснення судового рішення.

Втім, жодної відповіді на вказану заяву позивач не отримав.

Постановою старшого державного виконавця Кошкер І.А. від 03.07.2015 р. на Міністерство освіти і науки України накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Зазначена постанова отримана позивачем 13.07.2015 р. № 20682/0/2-15.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням щодо накладення штрафу, звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом про скасування зазначеної постанови.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону N 606-XIV передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно зі ст. 11 названого Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 30 даного Закону негайному виконанню підлягають рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника.

Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону N 606-XIV визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Отже, після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду державний виконавець невідкладно розпочинає вчиняти дії щодо примусового виконання.

Відповідно до ст. 75 Закону N 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення (частина перша статті 75).

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (абзац 1 частини другої статті 75).

Згідно зі ст. 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, у разі невиконання боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на останнього накладається штраф.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв'язку зі спливом строку, передбаченого для добровільного виконання рішення суду та відсутністю у державного виконавця на момент винесення постанови про накладення штрафу інформації про вчинення позивачем дій, спрямованих на його виконання згідно з виконавчим документом, державний виконавець діяв правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З наведеного вбачається, що відповідач не виконав рішення Солом'янського районного суду м. Києва про поновлення ОСОБА_4 на посаді ректора Національного університету харчових технологій в строк для добровільного виконання, установлений державним виконавцем в постанові від 18.05.2015 р. та вимозі від 09.06.2015 р. № 20-2-42/17.

Враховуючи, що доказів поважності невиконання законних вимог державного виконавця позивачем не надано, суд приходить до висновку, що винесення відповідачем постанови від 03.07.2015 р. про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. є цілком обґрунтованим.

31.07.2015 р. старший державний виконавець Кошкер А.І. звернувся до Солом'янського РВ УМВС України з поданням ВП № 47584092 про вчинення злочину та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

03.08.2015 р. відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47584092.

Разом з тим, позивач, сумлінно користуючись усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, мав право звернутись до суду, який видав виконавчий документ, в порядку встановленому ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зважаючи на викладене відповідач правомірно виніс спірне рішення.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій Державної виконавчої служби в особі заступника директора департаменту - начальника Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю ОСОБА_1 щодо повернення без розгляду листа Міністерства освіти і науки України № 1/12-3973 від 03.06.2015 р. неправомірними, а також визнання протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Попів Р.І. щодо ненадання відповіді на заяву від 15.06.2015 р. про зупинення виконавчого провадження № 47584092 та невжиття заходів щодо звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення, суд зазначає наступне.

Основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби, в тому числі порядок загального документування у районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділах державної виконавчої служби, діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішень) у всіх органах державної виконавчої служби, оформлення документів, технічного забезпечення їх підготовки, контролю за виконанням документів, а також здійснення діловодних процесів - організації документообігу, формування справ і зберігання документів (далі - діловодство) та поширюється на всю службову документацію регламентовано Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. N 2274/5 (надалі - Порядок N 2274/5).

Пунктом 2.1 вказаного Порядку визначено, що документи, що надходять на адресу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби (далі - Відділ) приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом Відділу.

Попереднє опрацювання документів включає перевірку правильності їх адресування, оформлення і цілісності упаковки, її розкриття, перевірку наявності документів та додатків до них, а також розподіл їх за виконавцями.

Визначення виконавців здійснюється відповідно до змісту документів і розподілу обов'язків між працівниками Відділу (п. 2.2 Порядку N 2274/5).

Пунктом 2.3 Порядку визначено, що конверти зберігаються і додаються до документів у разі, коли лише за конвертом можна встановити адресу відправника, час відправлення та одержання документа або коли у конверті відсутні окремі документи чи встановлено невідповідність номерів документів номерам на конверті.

У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкритті конверта (упаковки) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий примірник - долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ними для розгляду за належністю.

Відповідно до п. 2.8 Порядку N 2274/5 зареєстровані в установленому порядку документи розглядаються керівником Відділу не пізніше наступного робочого дня з дня надходження кореспонденції до Відділу, а документи за рішеннями, що підлягають негайному виконанню, - в день їх надходження.

Результати розгляду документів керівником фіксуються в резолюції.

Після накладення резолюції керівником Відділу документи повертаються діловоду для внесення необхідної інформації до реєстраційних та (або) облікових журналів, у необхідних випадках - для оформлення документів в обкладинку, та не пізніше наступного робочого дня з дня накладення резолюції передаються виконавцям до виконання або на ознайомлення.

Документи, отримані безпосередньо керівником Відділу на особистому прийомі, передаються на реєстрацію діловоду в день їх надходження.

Таким чином, директор департаменту - начальник Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю ОСОБА_1 зобов'язаний був направити акт про відсутність додатків до листа Міністерства освіти і науки України від 03.06.2015 р. № 1/12-3973, а вказаний лист передати на розгляд державному виконавцеві. Втім, як свідчать матеріали справи вказаний лист було повернуто позивачу, що суд визнає протиправним.

Частиною першою статті 11 Закону N 606-XIV визначено права та обов'язки державного виконавця.

Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Однак, судом встановлено, вимоги позивача, викладені в листі № 1/11-8206 від 15.06.2015 р. державним виконавцем розглянуті не були, що вчинено всупереч ч. 2 ст. 11 Закону N 606-XIV та є також протиправним.

Частиною другою статті 11 Закону N 606-XIV визначено права державного виконавця, зокрема, передбачено, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Отже, вжиття заходів щодо звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення є виключним правом, а не обов'язком державного виконавця, а тому позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, крім іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги позивача частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Міністерства освіти і науки України задовольнити частково.

2. Визнати дії Державної виконавчої служби в особі заступника директора департаменту - начальника Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю ОСОБА_1 щодо повернення без розгляду листа Міністерства освіти і науки України № 1/12-3973 від 03.06.2015 р. протиправними.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Попів Р.І. щодо ненадання відповіді на заяву від 15.06.2015 р. про зупинення виконавчого провадження № 47584092.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Міністерства освіти і науки України за рахунок асигнувань Міністерства юстиції України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді: І.М. Погрібніченко

В.П.Шулежко