Постанова № 52036962, 30.09.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/2857/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Стасюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2015 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 197,24 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи). При цьому, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить суд провести розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Факсимільним зв'язком надав суду письмові заперечення, в яких в задоволенні позову просив відмовити, обґрунтовуючи це тим, що основна частина боргу (тіло кредиту) було погашено повністю, а сума розміру податку розрахована на суму штрафних санкцій за невчасне повернення кредиту та пені, нарахованої банком. Обставина, що відповідач самостійно задекларував у податковій декларації суму доходу та визначив суму податку у розмірі 23 197,91 грн, не свідчить про те, що такий дохід був отриманий реально в грошовій формі, адже він банком як податковим агентом сплачений не був. Подаючи декларацію, відповідач намагався уникнути штрафу за її неподання. Значення своїх дій та майбутньої відповідальності відповідач не розумів.

Також просив залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Чернігівське обласне відділення "Райффайзен Банк Аваль" та витребувати у позивача та третьої особи копію кредитного договору, докази сплати суми основного боргу (тіла кредиту), розрахунки нарахованих сум штрафних санкцій та пені та розрахунок суми прощеної за кредитним договором.

В своїх запереченнях 30.09.2015 справу просив розглянути без його участі.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_1) є фізичною особою, платником податків.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача, відповідач має податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23 197,24 грн та підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2013 рік від 02.07.2014, в якій платником податку самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 23 197,24 грн. (п. 13.01 розрахунки з бюджетом: сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, а.с. 10-11).

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до вимог пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищую 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, являється доходом отриманим платником податку як додаткове благо і згідно ст.164 Податкового кодексу України є базою оподаткування та оподатковується на загальних підставах. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).

Відповідно до пп. 49.18.4. п.49.18 ст.48 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Судом встановлено, що сума податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 197,91 грн сплачена не була.

Відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 25.02.2015 № 5-00 в сумі 23 324,44 (а.с. 14). Вказана вимога була отримана відповідачем 05.03.2015, про що свідчить особистий підпис на повідомленні рекомендованого поштового відправлення, а отже податкове зобов'язання є узгодженим (а.с.14) і до теперішнього часу залишається не сплаченим. Доказів на спростування даної обставини суду не надано.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Оскільки встановлено порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, суд визнав, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Заперечення відповідача суд до уваги прийняти не може, оскільки податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, а тому сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті. Окрім цього суд зазначає, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ч.2 ст.68 Конституції України).

Щодо залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівського обласного відділення "Райффайзен Банк Аваль" суд зазначає, що даний спір не впливає на права, свободи, інтереси або обов'язки "Райффайзен Банк Аваль", що в свою чергу свідчить про відсутність у суду підстав для залучення третьої особи в силу ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо витребування у позивача та третьої особи копії кредитного договору, доказів сплати суми основного боргу (тіла кредиту), розрахунку нарахованих сум штрафних санкцій та пені та розрахунку суми прощеної за кредитним договором, суд зазначає, що в матеріалах справи є належні докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно, керуючись ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення), суд не знаходить підстав для витребування додаткових доказів, оскільки сума грошового зобов'язання визначена відповідачем самостійно у податковій декларації.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18, 20.1.19, 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 23 197,91 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Козелецький район, Чернігівська область, 17023, ід.н. НОМЕР_1) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23 197,91 грн (двадцять три тисячі сто дев'яносто сім гривень 91 коп.) та перерахувати на р/р 33117341700178, місцевий бюджет Козелецького району, отримувач УК у Козелецькому районі/ с.Карпилівка/ 11010500, код отримувача 38020568, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, призначення платежу *;055;2058416901;погашення суми податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування; ОСОБА_2

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк