Постанова № 52035942, 29.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2015 р. № 820/8848/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника відповідача - Ярошенка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області

до Державного підприємства "Іскра"

про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державного підприємства "Іскра", в якому просить суд стягнути з рахунків боржника ДП "Іскра" заборгованість в сумі 34626,96 грн. в рахунок погашення його податкового боргу па користь місцевого бюджету па бюджетний рахунок одержувача № 33213811700233, одержувач УДКСУ у Зміївському районі (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство "Іскра" має самостійно узгоджений податковий борг перед бюджетом з податку на землю з юридичних осіб в розмірі 34626,96 грн., згідно наданої податкової декларації з плати на землю №1500002555 від 20.02.2015 року. Відповідачем самостійно не сплачено узгодженої суми податкового зобов'язання.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях наданих до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ДП "Іскра" перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області з 06.03.1997 року.

Державним підприємством "Іскра" подано до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1500002555 від 20.02.2015 року з самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями.

Позивачем було вжито заходи, передбачені законодавством України щодо погашення даного боргу. Зокрема, на юридичну адресу відповідача надіслана податкові вимоги форми «Ю1» №1/8 від 25.10.2001 р., «Ю2» №2/162 від 19.12.2001 року, що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року по справі №820/4462/13-а, апеляційну скаргу державного підприємства "Іскра" було задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року скасовано з прийняттям нового судового рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області. Предметом позову у вказаній справі було стягнення з державного підприємства "Іскра" податкового боргу в розмірі 151650,36 грн., який виник за період з вересня 2011 року по квітень 2013 року.

Також, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року по справі №2а-15645/11/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року, відмовлено в задоволені позовних вимог ДПІ у Зміївському районі про стягнення з ДП "Іскра" податкового боргу у загальному розмірі 682999,94 грн., який виник з 2001 року.

Суд зазначає, що списання безнадійного податкового боргу регламентовано ст.101 ПК України та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2012 року N1329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 січня 2013 року за N75/22607.

Зокрема, цими актами визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

При цьому під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПК України (1095 днів).

Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючими органами, здійснюється: на підставі даних інформаційних систем органів державної податкової служби станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу II Порядку (податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника (якщо контролюючим є орган державної податкової служби) з письмовою заявою, у якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

В інших випадках, в тому числі, у випадку наявності податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України (1095 днів), Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків звернення платника податків до контролюючого органу з заявою про списання податкового боргу не передбачено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в межах справи №820/4462/13-а прийшла до висновку, що проведені ДП "Іскра" сплати самостійно визначених податкових зобов'язань за період з вересня 2011 року по квітень 2013 року (включно) контролюючим органом скеровані на погашення податкового боргу підприємства, в стягненні якого судовим рішенням ДПІ у Зміївському районі відмовлено, та стосовно якого минув строк давності (1095 днів), з огляду на що дійшла висновку про відмову позовних вимог ДПІ у Зміївському районі до ДП "Іскра" про стягнення податкового боргу в розмірі 151650,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу обов'язку щодо списання безнадійного боргу ДП "Іскра", за яким закінчився законодавчо встановлений строк позовної давності 1095 днів.

Отже, через бездіяльність ДПІ у Зміївському районі, кошти, які сплачувались відповідачем в межах строку сплати податкових зобов'язань, були спрямовані контролюючим органом в погашення боргу, за яким закінчився строк позовної давності та про що є відповідне рішення суду, яке набрало законної сили.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача, вбачається, що сума податкового зобов'язання була сплачена ДП "Іскра" згідно платіжних доручень від 27.01.2015 року на суму 36000,0 грн., 12.05.2015 року на суму 6000,0 грн., 15.06.2015 року на суму 2500,0 грн., 16.06.2015 року на суму 6156, 74 грн., 06.07.2015 року на суму 8656, 74 грн.

Окрім цього, з розрахунку ДП "Іскра" щодо сплати земельного податку з юридичних осіб вбачається, що за вказаним податком наявна переплата у розмірі 34248,27 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ДП "Іскра" боргу з земельного податку з юридичних осіб в сумі 34626,96 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства "Іскра" про стягнення податкового боргу - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко