Постанова № 52035858, 29.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2015 р. № 820/7256/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - Козлович С.М., Недашковський В.М., відповідач - Лисенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-УКРАИНА" до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАИНА" звернулось до суду із позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.06.2015 року за № 0005971501.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугували висновки контролюючого органу про те, що підприємством, ніби то, завищено бюджетне відшкодування з ПДВ у березні 2015 року, що було наслідком завищення платником податків суми податку на додану вартість, сплаченої митним органом у лютому 2015 ркоу. Позивач звертає увагу, що у відповідності до вимог податкового законодавства у підприємства за митними деклараціями за січень 2015 року право на податковий кредит виникло саме у січні 2015 року, оскільки вимоги Податкового кодексу не містять обов'язку платника податків відображати суми податкового кредиту у деклараціях з цього податку за період, у якому виникло право на такий податковий кредит.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2015 року підтримав свою правову позицію по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 18.05.2015 року № 930, наказу від 18.05.2015 року № 938 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Веза-Украина» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2015року, в результаті чого складено акт від 08.06.2015 року № 1071/20-33-15-01-09/31632410.

За результатами перевірки були встановлені порушення платником податків п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Веза-Украина№ завищено суму ПДВ, сплачену митним органом у лютому 2015 року на суму 342934, 00грн, що в порушення п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2015 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 25.06.2015 року за № 0005971501.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст. 3 КАС України, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за березень 2015 року ( з урахуванням уточнюючого розрахунку) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, яку обчислено на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1360551грн. (рядок 23.2 декларації). Вказана сума складається з відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (березень 2015 року (рядок 19 декларації) у розмірі 939 011грн. та значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду (лютий 2015 року) (рядок 20.1 декларації) у розмірі 421540, 00грн попереднього звітного періоду (лютий 2015 року) (рядок 20.1 декларації) у розмірі 421 540грн.

Таким чином, сума ПДВ, яка була сплачена митним органам у лютому 2015 року складає 1004424, 00грн., у березні 2015 року-986947, 00грн. (рядок 12.1 декларації).

Зокрема, сума ПДВ, визначена позивачем у декларації за лютий 2015 року була сформована внаслідок проведення імпорту продукції на підставі наступних ВМД : № 000978 від 28.01.2015 по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 38514, 80грн.), № 000984 від 19.01.2015 року по постачальнику « Flakt Woods Oy Components» (сума ПДВ 56379, 00грн.) , № 001396 від 22.01.2015 року по постачальнику « COMEFRI S.p.A.« (сума ПДВ 87037, 79грн.), № 002279 від 28.01.2015 по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 88164, 45грн.), № 002363 від 29.01.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 32737, 23грн.), № 002805 від 02.02.2015 року по постачальнику BAHCIVAN ELEKTRIK MOTOR SAN.TIC.LTD (сума ПДВ 62545, 90грн.), № 003450 від 06.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 49154, 54грн.), № 003452 від 06.02.2015 року Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 12047, 60грн.), № 003594 від 09.02.2015 року по постачальнику ІР «ВЕЗА-Г» (сума ПДВ 17015, 46грн.), № 003596 від 09.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 45298, 26грн.), № 004556 від 16.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 55169, 67грн.), № 004662 від 16.02.22015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 78908, 79грн.), № 004665 від 16.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ68161, 69грн.), № 004669 від 16.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 61518, 83грн.), № 004966 від 18.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 41118, 49грн.), № 005099 від 19.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 71693, 22грн.), № 005920 від 26.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 82276, 57грн.), № 006094 від 27.02.2015 року по постачальнику Філія «ВЕЗА-Бєлгород» (сума ПДВ 8885, 22грн.), № 005257 від 20.02.2015 року по постачальнику ІР «ВЕЗА-Г» (сума ПДВ 35210, 55грн.), № 388935 від 27.02.2015 року по постачальнику Climatech (сума по ПДВ 12485, 60грн.).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до положень статті 187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацом 1 п. 201.12 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з абз. 2 п. 198.2 ст. 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що законодавець встановлює момент виникнення у платника податків права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, який пов'язується зі сплатою цим платником митному органу податку на додану вартість внаслідок подання митної декларації, яка, у свою чергу, являється документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту. При цьому, податкове законодавство не передбачає обов'язку платника податків задекларувати обсяг придбання імпортованого товару у складі податкового кредиту саме у тому звітному періоді, в якому виникло відповідне податкове зобов'язання. Більш того, віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту, виходячи із приведених норм, є правом платника податків.

Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування цього податку за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд вважає за потрібне зазначити, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніше виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. Відтак, формування бюджетного відшкодування залежить від розрахунку податкового кредиту. При цьому, будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Вказана правова позиція узгоджується також з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 20.11.2014 року по справі № К/8200/28424/14.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень підприємством п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, приймаючи до уваги те, що судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-УКРАИНА" до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.06.2015 року № 0005971501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-УКРАИНА" (61017, м. Харків, вул. Котлова, 183, код ЄДРПОУ 31632410) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2015 року.

Суддя Горшкова О.О.