Постанова № 52034295, 01.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15227/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Марцинкевича В.А.,

при секретарі Бовкун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОГВИВ :

Позивач ОСОБА_1 17.04.2015 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та просить постановити рішення, яким визнати дії відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва неправомірними щодо відмови у призначенні пенсії за віком, як державному службовцю відповідно до Закону України „Про державну службу" з усіх сум заробітної плати, зокрема з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, п'яти відсотків винагороди за вислугу років, які не були враховані.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти позову заперечувала, з підстав викладених у письмових заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, та отримує пенсію згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу". Обчислення розміру пенсії було здійснено на підставі довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до вказаного закону.

Листом в.о. начальника Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 31.03.2015 р. позивачу відмовлено в проведені перерахунку пенсії.

Позивач зазначає у позові, що відповідачем незаконно було відмовлено у включені у розрахунок пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, п'яти відсотків винагороди за вислугу років, які не були враховані, оскільки дані суми входять в складову заробітної плати. Відповідач вважає їх дії правомірними, оскільки дані суми є одноразовими та не є складовою заробітної плати, не є ні надбавкою, ні премією, а тому не можуть бути враховані в розрахунку пенсії.

Статтею 37 Закону України „Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України „Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ч. 2 ст.33 Закону України „Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, вказані позивачкою, а також грошова винагорода за сумлінну працю, входять до системи оплати праці державного службовця, та даний висновок підтверджено правовою позицією Верховного Суду України (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13, 21-14а14 відповідно).

Крім того, статтею 66 Закону України „Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 21-430а11 від 20 лютого 2012р. та № 21-97а13 від 28 травня 2013 року.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва було неправомірно відмовлено позивачу у перерахуванні пенсії з урахуванням виплат, на які посилається позивач у позові.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивачки відповідними належними доказами та неправомірність відмови відповідача в задоволенні заяви позивачки.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 33, 37 Закону України Закону України „Про державну службу", ст.ст. 1, 2 Закону України „Про оплату праці", ст. 66 Закону України „Про пенсійне забезпечення", ст. 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 8-11, 41, 69-71, 160-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, зокрема з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань та 5 (п'яти) відсотків винагороди за вислугу років, які не були враховані, починаючи з 17.10.2014 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: