Постанова № 52033900, 30.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/4170/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 895 грн 25 коп., посилаючись на те, що вказаний податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань у строк, встановлений Податковим кодексом України.

В судове засідання позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника /а.с. 44/.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Конверт із повісткою про виклик до суду, направлений за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернувся із відміткою поштової організації "адресат відсутній". В силу положень частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена відповідачу належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) був зареєстрований як фізична особа - підприємець 03.05.2012. 14.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис НОМЕР_2 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за власним рішенням /а.с. 29/

22.05.2012 відповідачем подано до Кременчуцької ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.06.2012, в якій обрано вид діяльності згідно КВЕД 47.71, 47.72, 79.39, 96.02, ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, 2 група /а.с.8/.

На підставі вказаної заяви відповідачем 12.06.2012 отримано свідоцтво платника єдиного податку серії А № 715219 /а.с. 7, на звороті/

Згідно із пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Кременчуцькою ОДПІ у період 16.10.2013 по 29.10.2013 проведено документальну позапланову перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 07.05.2012 по 22.10.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 07.05.2012 по 22.10.2013. За результатами перевірки складено акт №4059/16-03-17-01-08/НОМЕР_1, в якому зафіксовано, зокрема, порушення відповідачем п. 292.1, п.292.6 статті 292 Податкового кодексу України /а.с.15-26/

На підставі акту перевірки №№4059/16-03-17-01-08/НОМЕР_1 від 29.10.2013 контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- №0011591701/891 від 08.11.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, які проводять незалежну професійну діяльність за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 513 грн 38 коп /а.с.13/;

- №0011571701/890 від 08.11.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за основним платежем в розмірі 1605 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 401 грн 25 коп /а.с.14/.

Відповідачем отримано зазначені податкові повідомлення - рішення, про що свідчить його особистий підпис в корінцях таких рішень /а.с.13,14/

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження відповідачем вищевказаних податкових - повідомлень рішень в адміністративному або в судовому порядку до суду не надано.

Також, контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації з єдиного податку, поданої за І квартал 2013 року ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №2558/16-03-17-03 від 27.10.2014 /а.с.10/

На підставі акту перевірки №2558/16-03-17-03 від 27.10.2014 контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0060201703/12028 від 27.10.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170 грн /а.с.11, на звороті/.

Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуте з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" /а.с.12/.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Беручи до уваги вимоги 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №0060201703/12028 від 27.10.2014 суду не надано.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку у загальному розмірі 1895 грн 25 коп., визначена податковими повідомленнями-рішеннями №0011591701/891 від 08.11.2013, № 0011571701/890 від 08.11.2013, №0060201703/12028 від 27.10.2014, відповідачем у встановлений Податковим кодексом України строк не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, який підтверджується даними інтегрованої картки відповідача /а.с. 45-47/.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

31.01.2014 позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу №140-17 на суму 1725 грн 55 коп., яка отримана останнім 13.02.2014. про що свідчить підпис ОСОБА_1 в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /а.с.28/.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Таким чином на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 1895 грн 25 коп., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків /а.с. 45-47/.

Суд враховує, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 14.07.2014, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем 2 585 0060 004020165, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с.29/.

Водночас згідно із частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином у випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ОСОБА_1, незважаючи на реєстрацію припинення його підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, у тому числі, і за зобов'язаннями по сплаті податкового боргу, який виник до припинення його підприємницької діяльності.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.

Отже, ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1895 грн 25 коп.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача податкового боргу у розмірі 1895 грн 25 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1 895 грн 25 коп (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень двадцять п'ять копійок) на розрахунковий рахунок №31411699700008, код платежу 18050400, отримувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 18050400, код отримувача 37965850, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол