Постанова № 52031030, 12.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2011 р. 14:50 Справа № 2а-3907/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Тимошевській О. І. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2, с. Первомайське, Жовтневого району, Миколаївської області, 57232

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017

третя особаДержавна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0000133900,

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1650, від 22.07.2010 року,

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 2068/9/10-021, від 08.08.2011 року,

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №11/8/10-009, від 09.02.2011 року,

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВВП у м. Миколаєві №0000133900 від 27.04.11р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки позивач правомірно, у відповідності до вимог Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 3.04.97р. (далі Закон №168) відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно заявив до бюджетного відшкодування суми з ПДВ.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не обґрунтовано включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ від здійснення угод, які є нікчемними. В звязку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Третя особа (представник у судовому засідання) підтримала заперечення відповідача.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

4.04.11р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, лютий, березень та жовтень 2009 року

4.04.11р. за результатами перевірки було складено акт №376/39/34539925, в якому крім іншого зазначено, що перевіркою не підтверджено право позивача на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в грудні 2008 року в сумі 46 690грн. в лютому 2009 року в сумі 27192грн., в березні 2009 року в сумі 73118грн. За результатами перевірки не встановлено заниження бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 510 486,47грн.

27.04.11р. на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000133900 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 657 486,47грн.

Основною підставою, зазначеною в акті перевірки, для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування, був той факт, що позивач сформував податковий кредит від операцій з контрагентами, які не включили до податкових зобовязань, та не сплатили до бюджету, суми ПДВ від операцій з позивачем.

Судом встановлено, що позивач подав до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, у квітні 2009 року сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, складала 46 690 гривень.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року поданою позивачем, сума що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, складала 130 729грн. ДПІ було здійснено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами якої було складено акт №529/23-34539925 від 22.05.09р., згідно з яким перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 27 192грн. Відшкодування у сумі 103 357грн. ДПІ під час здійснення перевірки не підтвердило у звязку з «неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок».

Згідно з декларацією з податку на додану вартість за березень 2009 року поданою позивачем до ДПІ, сума що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, складала 254 409грн. ДПІ було здійснено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за наслідками якої було складено акт № 595/23-34539925 від 15.06.09р., Згідно з яким перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 73 499грн. Відшкодування у сумі 180 910грн ДШ під час здійснення перевірки не підтвердило у звязку з «неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок».

Бюджетне відшкодування за грудень 2008 року, лютий та березень 2009 року Товариство у встановлений законодавством термін не отримало навіть в розмірах, підтверджених ДПІ, у звязку з чим звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними заявами до ДПІ та Головного управління Державного казначейства у Миколаївської області про стягнення (відшкодування) із бюджету заборгованості з податку на додану вартість. На даний час справи знаходяться у судовому розгляді.

Згідно з декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року, поданою позивачем до ДПІ, сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складала 4 644 036грн. Згідно з висновками Акта позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року № 56/23-34539925 від 08.02.10р. позивач занизив суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 510 486,47грн. На підставі Акта від 08.02.10р. ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092301/2 від 16.07.10р. року про збільшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 510 486,47грн. Позивачем зазначене повідомлення-рішення не було оскаржене. Сума, на яку ДПІ було збільшено бюджетне відшкодування, відображена позивачем у деклараціях з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №168, обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобовязань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Позивач має усі документи, що підтверджують здійснення ним господарських операцій у перевіреному періоді. Зазначені документи у повному обсязі надавалися перевіряючим під час проведення перевірки, та були досліджені в ході розгляду справи.

Так, судом були досліджені та залучені до матеріалів справи первинні документи, що підтверджують взаємовідносини позивача з контрагентами, а саме: договори, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.

У відповідності до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, позивач має податкові накладні, отримані від контрагентів, на підтвердження права на отримання податкового кредиту. Актом перевірки підтверджується наявність податкових накладних, що повністю підтверджують суми ПДВ, задекларовані позивачем.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит сформовано позивачем у звязку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності (виробництво кліматичного обладнання).

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, уся сума ПДВ підтверджена наявними податковими накладними. Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних, або невідповідності накладним пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 акт перевірки не містить.

У відповідності до пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168, позивачем відємне значення (різницю між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту) було зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, належну підприємству суму бюджетного відшкодування зараховано у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Отже з матеріалів справи вбачається, що наведені відповідачем норми Закону №168 не порушувалися позивачем у перевіреному періоді, акт перевірки не містить доказів вчинення позивачем таких порушень.

Таким чином суд вважає, що чине законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Суд зазначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто, позивач не може нести відповідальність за правопорушення, які припускалися іншими підприємствами.

Аналогічна позиція вказана в постанові Верховного суду України від 31.01.11р.Також суд приймає до уваги те, що

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що повідомлення-рішення СДПІ у м. Миколаєві №0000133900 від 27.04.11р., підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000133900 від 27.04.11р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

4. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 16.12.2011 р.