Ухвала суду № 52028750, 29.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 677/1532/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1856/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Баса О.Г., Матковської Л.О.,

при секретарі - Бондарі О.В.,

з участю: заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3,

представників заінтересованої особи - ОСОБА_4,ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами відділу державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції та представника заінтересованої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2015 року у справі за заявою-скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_6, заступник начальника відділу державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції ОСОБА_7, про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві,

в с т а н о в и л а:

23 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою-скаргою. В її обґрунтування зазначив, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_6 на його користь набуті та збереженні без достатньої правової підстави грошові кошти та проценти за безпідставне користування ними в розмірі 13578 доларів 04 центи США, що еквівалентно 135237 грн.

1 серпня 2014 року Красилівським районним судом було видано виконавчий лист № 677/540/14-ц.

5 серпня 2014 року відділом державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції (далі ВДВС Красилівського РУЮ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Рішення суду ОСОБА_6 виконав частково, сплативши лише 135237 грн., що згідно з офіційним курсом долара США до гривні на день платежу еквівалентно 8581 долару 03 центам США. На даний час борг ОСОБА_6 становить 4997 доларів 01 цент США.

23 червня 2015 року заступником начальника ВДВС Красилівського РУЮ ОСОБА_7, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», було

________________

Доповідач у першій інстанції Боголюбова Л.М. Провадження № 22-ц/792/1856/15

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія: ухвала

винесено постанову про повернення йому, як стягувачу, виконавчого листа Красилівського районного суду № 677/540/14-ц від 1 серпня 2014 року про стягнення із ОСОБА_6 13578 доларів 04 центів США.

Зазначена постанова мотивована тим, що заборона проведення виконавчих дій щодо реалізації належної боржнику ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 виключає можливість виконати рішення суду, у зв'язку з відсутністю в останнього іншого майна на території Красилівського району на яке можна звернути стягнення. Сам боржник протягом останніх десяти років проживає на території іншої держави.

Вважає, що державним виконавцем не вжиті всі, передбачені законом, заходи щодо примусового виконання рішення Красилівського районного суду від 23 травня 2014 року.

ОСОБА_6 ухиляється від виконання рішення суду, хоча має можливість сплатити борг, працює, є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 та використовує її для підприємницької діяльності від чого отримує дохід. Так, 30 серпня 2012 року він уклав із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 договір про спільну діяльність, метою якого є отримання прибутку від комерційного використання збудованих на зазначеній земельній ділянці тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Отриманий прибуток є спільною власністю ОСОБА_6 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_10

На його думку, будь-якої заборони щодо звернення стягнення на належну боржнику земельну ділянку законом не встановлено.

Крім того, ОСОБА_6 є власником житлового будинку АДРЕСА_2

Висновок державного виконавця про те, що боржник протягом останніх десяти років проживає на території іншої держави є бездоказовим та передчасним, оскільки матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів на підтвердження цих обставин. Навпаки, грошові кошти на виконання рішення суду були сплачені ОСОБА_6 через Красилівське відділення ПАТ «Ощадбанк».

А тому, просив суд, визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника ВДВС Красилівського РУЮ ОСОБА_7 від 23 червня 2015 року про повернення виконавчого листа Красилівського районного суду № 677/540/14-ц від 1 серпня 2014 року про стягнення із ОСОБА_6 на його користь 13578 доларів 04 центів США.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2015 року заяву задоволено. Скасувано постанову державного виконавця від 23 червня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, як незакону.

Непогоджуючись з ухвалою суду, представник ВДВС Красилівського РУЮ подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати її та постановити нову, якою відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1

Ухвалу вважає такою, що постановлена з порушенням норм матеріального права та суперечить фактичним обставинам справи.

Зазначає, що відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем вживались заходи для повного та фактичного виконання рішення суду. Так, 22 квітня 2015 року ним за вихідним № 2773 було зроблено відповідний запит до реєструючих органів для встановлення майна ОСОБА_6 Згідно з відповіддю на запит за боржником іншого майна, крім земельної ділянки, площею 0,1 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, не виявлено.

Крім цього, було зроблено електронні запити до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України про встановлення відкритих рахунків у банківських установах та про місце роботи боржника. 17 червня 2015 року на вказані запити було отримано відповідь про те, що за боржником рахунки у банківських установах не зареєстровано та інформація про місце роботи відсутня.

23 червня 2015 року державний виконавець склав акт, відповідно до якого майно у боржника, на яке можна було б звернути стягнення, відсутнє, окрім земельної ділянки.

Суд першої інстанції не врахував Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16 квітня 2014 року, відповідно до якого реалізації підлягає арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Суд не звернув уваги на відповідь Державної податкової служби України № 1010053591 від 23 квітня 2015 року, надану на електронний запит державного виконавця, про відсутність інформації у Державному реєстрі фізичних осіб стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку, що свідчить про відсутність у ОСОБА_6 офіційних прибутків з укладеного із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 договору про спільну діяльність.

Крім того, суд не врахував, що доказом про перебування ОСОБА_6 за кордоном є довіреність, посвідчена радником з консульських питань Посольства України у Великобританії № 570/4-2 від 4 січня 2013 року, видана від імені ОСОБА_6 ОСОБА_11 на здійснення представництва його інтересів у державних органах України, а тому, кошти на виконання рішення суду могли бути сплаченими представником від імені довірителя у Красилівському відділені ПАТ «Ощадбанк».

З ухвалою суду також не погодилась представник заінтересованої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_4 та подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати її та постановити нову, якою відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1

Ухвалу вважає такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.

На думку апелянта, земельна ділянка, що належить ОСОБА_6 не є предметом застави, а тому відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства», не може бути реалізована.

Крім того, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) запроваджується за умови набрання чинності Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», але не раніше 1 січня 2016 року.

Вважає, що ВДВС Красилівського РУЮ були вжитті усі передбачені законом заходи по виявленню майна боржника, тому постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві є законною.

Представник ВДВС Красилівського РУЮ ОСОБА_3 та представники заінтересованої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали апеляційні скарги з мотивів, зазначених в них.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечили проти апеляційної та пояснили, що державний виконавець рішення суду у примусовому порядку фактично не виконав.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Встановлено, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 набуті та збереженні без достатньої правової підстави грошові кошти та проценти за безпідставне користування ними в розмірі 13578 доларів 04 центи США, що еквівалентно 135237 грн.

У зв'язку з тим, що дане рішення добровільно боржником виконане не було, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа та, отримавши його 1 серпня 2014 року, пред'явив до відділу ДВС Красилівського районного управління юстиції для примусового виконання.

5 серпня 2014 року відділом державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції (далі ВДВС Красилівського РУЮ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Рішення суду ОСОБА_6 виконав частково, сплативши лише 135237 грн., що згідно офіційного курсу долара США до гривні на день платежу еквівалентно 8581 долару 03 центам США. На даний час борг ОСОБА_6 становить 4997 доларів 01 цент США.

23 червня 2015 року заступником начальника ВДВС Красилівського РУЮ ОСОБА_7, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення ОСОБА_1, як стягувачу, виконавчого листа з посиланням на те, що заборона проведення виконавчих дій щодо реалізації належної боржнику ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 виключає можливість виконати рішення суду, у зв'язку з відсутністю в останнього іншого майна на території Красилівського району, на яке можна звернути стягнення. Сам боржник протягом останніх десяти років проживає на території іншої держави.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи вищевикладені норми закону, суд першої інстанції правильно виходив з того, що державний виконавець на їх порушення, належним чином не з'ясував наявність у боржника ОСОБА_6 іншого майна та грошових коштів, окрім земельної ділянки, на території Красилівського району. Зокрема, не було здійснено вихід на місце реєстрації боржника по АДРЕСА_1, не перевірено розміру доходу боржника від комерційного використання збудованих на вищевказаній земельній ділянці тимчасових споруд, в результаті спільної діляності з ФОП ОСОБА_10 на підставі наявного у матеріалах справи договору від 30 серпня 2012 року, не перевірено реєстрацію вказаного договору у податковій службі. У зв'язку з цим, суд прийшов до вмотивованого висновку про необхідність скасування постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві.

Що стосується звернення державного виконавця до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України та реєструючих органів з відповідними запитами, то в даному конкретному випадку вони не можуть свідчити про повний обсяг вчинених виконавчих дій.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16 квітня 2014 року, відповідно до якого реалізації підлягає арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації, крім земельних ділянок, не ґрунтуються на законі. Натомість, в даному Тимчасовому порядку відсутнє посилання на те, що в результаті його затвердження припинив дію Земельний кодекс України та Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, якими також урегульовані питання звернення стягнення на земельні ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлена в справі ухвала є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають і його висновки не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги відділу державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції та представника заінтересованої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова