Рішення № 52026826, 07.10.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа №№643/11488/15-ц, 2/643/4267/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Короткого І.П.

при секретарі Галік А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Євролізинг Україна» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 23.05.2015 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб NISSAN JUKE. На виконання вказаного договору 23.05.2015 року позивач здійснив адміністративний платіж відповідачу у розмірі 57070 грн., поніс витрати з послуг банку (комісія) у розмірі 500 грн. Посилаючись на той факт, що вказаний договір частково суперечить актам цивільного законодавства, позивач просить суд визнати недійсними слова «адміністративний платіж (10%)» в Додатку №1 до вказаного договору; визнати недійсним пункт 12.1. статті 12 вказаного договору; стягнути з відповідача на користь позивача 57070 грн. сплачені за недійсним правочином, 500 грн. збитків, судові витрати на правову допомогу у розмірі 2300 грн., 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив про обставини справи, як вони зазначені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 23.05.2015 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб NISSAN JUKE. На виконання вказаного договору 23.05.2015 року позивач здійснив адміністративний платіж відповідачу у розмірі 57070 грн., поніс витрати з послуг банку (комісія) у розмірі 500 грн.

Ці обставини підтверджуються договором фінансового лізингу, квитанцією.

Ч.1 ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивач не довів суду наявності підстав для визнання зазначеного договору недійсним.

Так, відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Ст.3 ЦК України закріплює загальні засади цивільного законодавства, одним з яких є, зокрема, свобода договору.

Тому вказаний в договорі фінансового лізингу адміністративний платіж, про розмір та порядок сплати якого домовились сторони, є обовязком позивача і підстав для визнання договору в цій частині недійсним у суду немається.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання недійсним частини договору, суд також відмовляє і в решті позовних вимог, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання недійсним частини договору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 27, 60, 88, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя

07.10.2015