Постанова № 52026647, 09.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 р. № 2а-4442/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Дем’яновського Г.С.,

за участю секретаря судового засідання Фейдаш Х.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ЛУ»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Адміністративний позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ЛУ»звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень: від 28 січня 2010 року №0000132320/0/1712/10/23-2, яким позивачу визначено зобов’язання по податку на прибуток в сумі 31811,0 грн. в т.ч. основний платіж 21208,0 грн. штрафна санкція 10603,0 грн.; від 28.01.2010 р. № 0000142320/0/1716/10/23-2, яким позивачу визначено зобов’язання на додану вартість в розмірі 34952,0 грн., в т.ч. 23301,0 грн. - за основним боргом та 11651,0 грн. - штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги позивача заперечив з підстав, наведених у запереченні. У задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, зважаючи на наступне.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ „ЛІГА-ЛУ” зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Львівської міської ради 29.08.2005 року, і йому присвоєно код ЄДРПОУ 33753743.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість вбачається, що ТзОВ „ЛІГА-ЛУ” є платником зазначеного податку.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено виїзну планову перевірку ТзОВ „ЛІГА-ЛУ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р.

За результатами проведення перевірки було складено Акт №20/23-2/33753743 від 21.01.2010 р., з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем :

п.п.7.4.1.,п.п. 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р.№334/94/-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством занижено податок на прибуток на суму 21208 грн.,

п.4.1. ст.4, п.4.3. ст.4, п.п. 7.4.4., п.7.4., п.7.7.1. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 23301 грн. та завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26 Декларацїї) в сумі 26078 грн.,

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 28.01.2010 року № 0000132320/0/1712/10/3-2, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 31811 грн. основний платіж 21208 грн., штрафна санкція 10603 грн., від 20.01.2010 р. № 00001423320/0/1716/10/23-1,яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 34952 грн. \основний платіж 23301 грн., штрафна фінансова санкція 11651 грн.

Як зазначено в акті перевірки податковим органом встановлено, що ТзОВ «Ліга-Лу»за період з 01.01.06 по 30.09.09 здійснювало діяльність по продажу морожених продуктів (оселедець, скумбрія) на території України. Придбання морепродуктів здійснюється за межами митної території України (Польща, Литва, США). На підставі вантажно-митних декларацій здійснюється ввезення товару на митну територію України. В ході проведення перевірки встановлено, що митна вартість товарів суттєво відрізняється від фактурної вартості (митна вартість перевищує фактурну).

Ціни продажу на вищевказані товари ТзОВ «Ліга-Лу»формувало виходячи з фактурної вартості придбаного товару з урахуванням витрат мита та митних послуг пов’язаних з імпортом таких товарів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів). Аналогічно, підприємство визначило базу оподаткування ПДВ при визначені податкових зобов’язань.

В даному акті перевірки зазначено, що товариством при реалізації товарів у розрахунку собівартості використано фактурну вартість сировини, але, в даному випадку, звичайною ціною товару для визначення ціни реалізації є митна вартість. Дана ціна визначена відповідальними особами митниці і зафіксована у вантажно-митних декларація.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємст»дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаним особам, визначається виходячи із договірних цін на такі товари (роботи, послуги) але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Як передбачено п.1.18 згаданого Закону, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 1.20.1 п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.20.8 вказаного Закону передбачає, що обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований п. 1.20.2 Закону України, в межах якого податковий орган зобов’язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Судом встановлено, що при визначенні рівня звичайних цін продукції, яка реалізовувалась позивачем на території України, податковий орган діяв не у межах наведеної норми законодавства, оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Позиція ж податкової інспекції про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товарів, реалізованих позивачем на митній території України, є нижчою за звичайні ціни.

А тому, виходячи із положень п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідно вважати, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Щодо порушення товариством п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», то слід зазначити наступне.

Даною нормою Закону передбачено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Таким чином, наведеною нормою визначено, що оподаткування здійснюється при розмитненні імпортованих товарів, правильність якого податковим органом не оспорюється, а в даному випадку спірним питанням є визначення позивачем бази оподаткування операції з реалізації товару –м’ясної продукції на митній території України.

А відтак, суд не вбачає в діях позивача порушень вимог даної норми Закону.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач правильно визначав базу оподаткування операції з реалізації продукції виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, а тому позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. .2, 4, 7, 14, 21.23, 69,86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова, податкове повідомлення-рішення від 28.01.2010 року за №0000132320/0/1712/10/23-2, податкове повідомлення-рішення від 28.01.2010 року за №0000142320/0/1716/10/23-2.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Дем’яновський Г.С.