Вирок № 52026555, 07.10.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3895/15-к

Номер провадження 1-кп/629/354/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12015220380001817 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкає: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 04.04.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Ільницького О.І.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений за вчинення злочину проти власності, судимість за яке не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову вчинив кримінальне правопорушення у сфері власності при наступних обставинах:

29 липня 2015 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився в наметі «Чернігівське» біля магазину «Продукти», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 на вході якого стояв велосипед «Україна 28», який належить ОСОБА_3, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, з метою наживи, з корисливого мотиву, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав велосипед марки «Україна 28», вартістю 315 гривень. Вартість викраденого майна встановлена згідно судової товарознавчої експертизи № 3407 від 10.08.2015 року. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений винним себе в скоєнні злочину визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному ним злочині, пояснив, що 29 липня 2015 року, знаходячись в АДРЕСА_3 в наметі «Чернігівське» біля магазину «Продукти», помітив при вході велосипед марки «Україна». В зв'язку з чим у нього виник умисел на таємне викрадення даного велосипеда. Після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він викрав велосипед та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не працює, не одружений, не військовозобов'язаний, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром залежності від наркотиків (психостимуляторів, опіоїдів) зі шкідливими наслідками, в теперішній час проходить курс лікування за Програмою замісної підтримувальної терапії в Лозівській міській лікарні.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2014 року засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки. Не відбувши дане покарання обвинувачений ОСОБА_1 знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування судом не обирався.

Враховуючи, що обвинувачений засуджується до реальної міри покарання, суд вважає необхідним застосувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, суд частково у виді 1 місяця, приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2014 року та остаточно визначає до відбування обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27), взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з 07 жовтня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3407 від 10.08.2015 року в розмірі 184 гривні 14 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300.

Речові докази по справі:

- велосипед марки «Україна», який переданий потерпілій ОСОБА_3 згідно зберігальної розписки, залишити останній.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова