Постанова № 52026359, 11.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 року Справа № 813/1666/15

14:48 год.

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грень Н.М.,

суддя Костецький Н.В.,

суддя Лейко-Журомська М.В.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача 1 не прибув,

представник відповідача 2 Лесько Н.Р.,

представник відповідача 3 Хильченко Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_4 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України №111-0 від 05.03.2015 року «Про звільнення ОСОБА_4»;

- поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та в цій частині допустити негайне виконання судового рішення;

- стягнути із Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 березня 2015 року по день ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 23.04.2015 року провадження у адміністративній справі відкрито суддею Кузан Р.І.

На підставі розпорядження № 80-Р від 29.05.2015 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на виконання вимог ст. 15-1 КАС України таку передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М. у зв'язку із ухвалою про самовідвід судді Кузана Р.І. від 27.05.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Наказом Міністерства доходів і зборів України №111-0 від 05.03.2015 року позивача звільнено з посади заступника начальника Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області у зв'язку із зміною структури, штатного розпису та скороченням штатної чисельності за п. 1 ст.40 КзПП України з виплатою середньомісячної заробітної плати. При цьому реорганізація Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 не потягла скорочення посади заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі, зокрема, згідно штатного розпису ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області на 2014 рік, до моменту її реорганізації існувала посада заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, яку займав позивач. У штатному розписі ДПІ у Пустмитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, затвердженому 17.12.2014 року в.о. начальника ГУ ДФС у львівській області, теж існує посада заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області. Відтак Міністерством доходів і зборів України, правонаступником якого є Державна фіскальна служба України, всупереч вимогам ст. 36 КзПП України не продовжено дію трудового договору в реорганізованому органі - Державній фіскальній службі України, та звільнено з займаної посади. Крім того, зазначив, що згідно приписів ч. 1 ст. 42 КзПП України, при скороченні чисельності чи штату працівників роботодавець зобов'язаний враховувати кваліфікацію і продуктивність роботи працівника. ОСОБА_4 неодноразово отримував нагороди і подяки за сумлінне виконання службових обов'язків, за значний особистий внесок у розвиток податкової служби, забезпечення виконання завдань щодо мобілізації коштів до бюджетів усіх рівнів, сумлінну та самовіддану працю, про що внесені відповідні записи в трудову книжку. На підставі викладеного позивач вважає, що його має бути поновлено на роботі з прийняттям рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненнях до неї, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Міністерства доходів і зборів України в судоове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.

Представник відповідача 2 - Державної фіскальної служби України, проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи в яких зокрема зазначено, що згідно штатного розпису ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів штат працівників становив 66 штатних одиниць, відповідно до штатного розпису на 2015 рік ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС штатна чисельність інспекції становить 62 штатних одиниці. Крім того, зазначає, що позивачу пропонувалась посада начальника відділу контролю за адмініструванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб та посада заступника начальника Золочівської ОДПІ ГУ ДФС від яких позивач відмовився.

Представник відповідача 3 - Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Суд, заслухав пояснення сторін, розглянув і дослідив подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

ОСОБА_4 з 23.03.1999 року по 11.10.2002 року працював в органах державної податкової служби. З 14.04.2005 року працював на посаді заступника голови ДПА у Львівській області, з 23.02.2012 року на посаді начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова ДПС у львівській області, 04.06.2013 року переведений на посаду ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, яку займав до переведення на посаду заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області. З 12.08.2014 року призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Наказом Міністерства Доходів і зборів України №11-0 від 05.03.2015 року «Про звільнення ОСОБА_4» останнього звільнено з посади заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області у зв'язку із зміною структури, штатного розпису та скороченням штатної чисельності за п. 1 ст. 40 КзПП України з виплатою середньомісячної заробітної плати.

Підставою для звільнення в оскаржуваному наказі вказаний лист ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.03.2015 року № 1175/8/13-01-04-03-06, пропозиція вакантних посад ОСОБА_4

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», згідно з якою постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної Фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, в тому числі, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області, а згідно з п. 2 реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області приєднується до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівсбкій області проводилась реорганізація ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Наказом ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндохоодів у Львівській області №328 від 02.12.2014 року «Про реорганізацію ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області», з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 06.серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», керуючись порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 та враховуючи вимоги наказу Міндоходів України від 04.11.2014 року №24 «Про реорганізацію Головного управління Міндоходів у Львівській області», наказу ГУ Міндоходів у Львівській області» та наказу Державної фіскальної служби України від 01.12.2014 року №49 «Про реорганізацію окремих територіальних органів Міндоходів у Львівській області», розпочато процедуру реорганізації ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області шляхом приєднання до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області.

Згідно відомостей в ЄДР, ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області перебуває у стані припинення.

Головою комісії з проведення реорганізації ГУ Міндоходів у Львівській області 09.12.2014 року ОСОБА_4 попереджено про наступне вивільнення з посади заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України з 09.02.2015 року у зв'язку з реорганізацією державних податкових інспекцій Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Перед звільненням, у зв'язку із затвердженням структури та штатного розпису ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, ОСОБА_4 пропонувалась посада начальника відділу контролю за адмініструванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб. Однак, від такої позивач відмовився, оскільки, остання не є рівнозначною тій посаді яку займав ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_4 пропонувалась посада заступника начальника Золочівської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, від якої позивач відмовився, оскільки така запропонована не в ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, яка є правонаступником ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, а в іншій юридичній особі, яка знаходиться в іншій місцевості, що суттєво ускладнює можливість доїзду позивача до місця праці.

25.11.2014 Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у львівській області , код за ЄДРПОУ 39510146, зареєстрована як юридична особа, що підтверджується відомостями з ЄДР ДП «Інформаційно-ресурсний центр» /а.с.22/.

З матеріалів справи встановлено, що на посаду заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області прийнято в порядку переведення з посади заступника начальника управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_6

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Статтею 141 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до положень частини 4 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Пунктом 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно штатного розпису на 2014 рік ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, затвердженого начальником ГУ Міндоходів у Львівській області 15.01.2014 року штат працівників інспекції становив 66 штатних одиниць.

Відповідно до штатного розпису на 2015 рік ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області , затвердженого в.о. начальника ГУ ДФС у Львівській області, штатна чисельність інспекції становить 62 штатних одиниці. Відтак, кількість штатних одиниць інспекції скоротилась на 4 одиниці.

Проте, суд звертає увагу, що скорочення (виведення) зі штатного розпису посад керівництва, зокрема посади заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області не відбулося, відтак, суд не бере до уваги твердження відповідача про зміни в організації праці, які є підставою для звільнення працівника відповідно до ст. 36. та п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП України.

Порядок вивільнення працівників врегульовано статтею 49-2 КЗпП України.

Так, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України).

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України).

Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України).

Як було зазначено вище, 09.12.2014 року позивача попереджено про наступне вивільнення з займаної посади у зв'язку із реорганізацією державних податкових інспекцій ГУ Міндоходів у Львівській області. Проте, в порушення вимог трудового законодавства, не запропоновано позивачу рівнозначну посаду, а саме посаду заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області на яку в порядку переведення з посади заступника начальника управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Львівській області призначено ОСОБА_6

При цьому суд враховує досвід роботи в податкових органах України понад 13 років та відповідні записи у трудовій книжці про отримання нагород і подяк за сумлінне виконання службових обов'язків, за значний особистий внесок у розвиток податкової служби, забезпечення виконання завдань щодо мобілізації коштів до бюджету усіх рівнів, сумлінну та самовіддану працю.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 КзПП України, зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується . Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно п. 19 постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням за п. 1 ст. 40 КзПП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

При цьому суд звертає увагу, що при ліквідації державної установи публічного права на іншу державну установу, якій передані функції ліквідованої установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідованої установи щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи та відшкодування усіх витрат, пов'язаних з незаконним звільненням працівника.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У відповідності до ст.11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте вимоги цієї статті відповідачем не були виконані.

Оскільки скорочення посади заступника начальника ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, яку займав позивач не відбулося тому, відсутній факт зміни в організації виробництва і праці, які є підставою для звільнення працівника відповідно до ст. 36 та п. 1ч.1 ст. 40 КзПП України.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Визначаючи середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, суд виходить із приписів Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до пункту 1 якої розрахунок компенсації за час вимушеного прогулу проводиться із обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до пункту 2 зазначеного вище порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідачем долучено до матеріалів справи довідку про середньомісячну плату позивача від 01.09.2015 року №7892, в якій середньомісячна плата позивача становить 1837,55 грн. та довідку від 13.05.2015 року №4858 в якій середньомісячна плата становить 3017,38 грн. Відтак, судом з метою захисту інтересів позивача судом береться до уваги довідка від 13.05.2015 року №4858. Середньомісячна заробітна плата позивача згідно вказаної довідки (а.с.57) становила на день звільнення 3017,38 грн., середньоденна - 100,57 грн.

З урахуванням положень п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) та Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2009р. №9681/0/14-07/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010р", за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати (3017,38 грн. (середньомісячна заробітна плата) х 6 місяців та шість днів (кількість днів вимушеного прогулу)) - 18707,76 грн.

Згідно з ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами правомірності звільнення позивача з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України доведено не було.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до статті 256 КАС України постанову суду про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць в розмірі 3641,66 грн. слід допустити до негайного виконання.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за відсутності судових витрат відповідачів, положення статті 94 КАС застосуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства доходів і зборів України №111-0 від 05.03.2015 року «Про звільнення ОСОБА_4».

3. Поновити ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області з 05.03.2015 року.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Радоцинська, буд. 1; ЄДРПОУ 39510146) на користь ОСОБА_4 (80216, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 18707 (вісімнадцять тисяч сімсот сім) грн. 76 коп.

5. Постанову в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн. 38 коп. звернути до негайного виконання.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя Грень Н.М.

Суддя Костецький Н.В.

Суддя Лейко-Журомська М.В.

Повний текст постанови складено та підписано 11.09.2015 року.