Ухвала суду № 52026136, 01.10.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.10.2015

Справа №642/6600/15-ц

Провадження №4с/642/53/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Пашнєва В.Г., за участю секретаря Балан Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

Встановив:

До суду звернувся представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 із скаргою, в якій просить: скасувати постанову державного виконавця Такідзе М.Т. № 46921007 від 20 липня 2015 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №642/7365/14ц про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 загальну суму процентів за користування позикою з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 9132,13 грн., що еквівалентно сумі 576 доларів США на день винесення рішення, стягнути з ОСОБА_4, солідарно на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої поверненням суми боргу з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 3931,89 гривень, що еквівалентно 248 доларів США на день винесення рішення, стягнення з ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 судовий збір 3654,00 грн. по 913,50 грн. з кожного, виданого 10 лютого 2015 року по справі №642/7365/14ц, з підстав, визначених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

В обґрунтування поданої скарги заявник ОСОБА_2 зазначив, що 23 липня 2015 року представник стягувача ОСОБА_1 отримав у відділенні поштового звязку постанову про закінчення виконавчого провадження №46921007 з примусового виконання виконавчого листа №642/7365/14ц (провадження №2/642/1684/14), виданого 10.02.2015 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 суми боргу. В той же день представник стягувача ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами вказаного виконавчого провадження і дізнався про грубе порушення його прав.

Заявник та його представник вважають, що діями відповідачів були порушені ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» в частині допуску до провадження особи, довіреність якої є завідомо підробленою, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» в контексті неупередженості при виконанні рішень, ч. 6 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав для закінчення виконавчого провадження, п. 12.11, 12.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Крім того, заявник вважає, що зазначені порушення чинного законодавства з боку представників ДВС вказують на їх упередженість та особисту зацікавленість в ході здійснення вказаного виконавчого провадження.

В судове засідання представник заявника ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній підстави.

В судовезасідання представник Жовтневого ВДВС ХМУЮ не зявився, належним чином та своєчасно повідомлялися про час та місце судового засідання, заяв про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення судового засідання не надано, причина неявки суду невідома.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши думку заявника, суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

10.02.2015 року Ленінським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист по справі №642/7365/14ц (провадження №2/642/1684/14) про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (боржники) на користь ОСОБА_1 (стягувач) загальну суму процентів за користування позикою з 31.12.2012 року по 27.01.2014 року в розмірі 9132,13 грн., що еквівалентно сумі 576 доларів США на день винесення рішення, а також 3% річних від простроченої поверненням суми боргу з 31.12.2012 року по 27.01.2014 року в розмірі 3931,89 грн., що еквівалентно 248 доларів США на день винесення рішення, та судовий збір 3654 грн. по 913,50 грн. з кожного.

Відповідно до ч. 1-2, 5 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

06 березня 2015 року старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_8 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46920335 на виконання зазначеного виконавчого листа.

Згідно до вимог п. 8 ч. 1 ст.. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

Частиною 3 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

20 липня 2015 року старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ ОСОБА_9 було винесено постанову про закінчення зазначеного виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що ОСОБА_4 було сплачено суму боргу, виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, в повному обсязі.

Статтею 45 ЗУ «Про виконавче провадження» врегульовано порядок виплати стягнутих грошових сум.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні). У разі якщо державному виконавцю відомий рахунок стягувача, на який необхідно перерахувати стягнуті з боржника кошти, або якщо відповідно до частини другої цієї статті кошти підлягають перерахуванню на адресу стягувача поштовим переказом, то сума виконавчого збору, пропорційна стягнутій сумі, перераховується після перерахування стягувачу належної йому суми. В іншому разі сума виконавчого збору, пропорційна стягнутій сумі, перераховується після надходження стягувачу повідомлення про наявність на відповідному рахунку органу державної виконавчої служби суми коштів, що підлягає виплаті стягувачу.

З розпорядження державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_8 №44848314 (2) від 08.07.2015 року, вбачається, що кошти в розмірі 59 896,00 грн. ОСОБА_3 були внесені на рахунок з обліку депозитних сум Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ 07 липня 2015 року.

Надаючи правову оцінку діям відповідачів суд зазначає наступне.

З тексту скарги вбачається, що за виконавчим провадженням №46920335 перерахування суми боргу у розмірі 31367 грн. 48 коп. відбулося на реквізити зазначені сторонньою особою, яка не є ані стягувачем, ані представником стягувача. За повідомленням служби безпеки Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» всі зараховані на рахунок №29094964301100, МФО 305482, ОКПО 0935480, п/р 26206049694103 у Філії - Дніпропетровське Обласне Управління АТ «Ощадбанк» кошти були зняті ОСОБА_10

В своїй скарзі заявник посилається на те, що державним виконавцем всупереч вимогам чинного законодавства не було повідомлено стягувачеві про надходження від боржника грошей, які були перераховані на наступний день і зняті з рахунку псевдо представником стягувача - ОСОБА_10, повноваження якого підтверджувалися підробленою довіреністю. У звязку з наведеним у вказаних діях зазначених осіб заявник вбачає злочинну змову.

Частинами 1, 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 245 Цивільного кодексу України, довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Заявником надана суду довіреність від імені ОСОБА_1, посвідчена 21.12.2012 року в.о. начальника Харківського слідчого ізолятору, оскільки ОСОБА_1 тримається у вказаній установі.

Доводи заявника про те, що державний виконавець мав бути обізнаним, що стягувач перебуває у СІЗО на момент звернення до нього в якості представника ОСОБА_1 - ОСОБА_11 в липні 2015 року і тому він повинен був знати, що стягувач не міг підписати довіреність на ОСОБА_11 у приватного нотаріуса Харківського міського округу ОСОБА_12, суд вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, у відповідності до ст..42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю фізичної особи; довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

В розумінні ст. 42 ЦПК України довіреність від імені ОСОБА_1 на ОСОБА_10 відповідає вимогам даної статті. У суду, враховуючи відсутність спеціальних знань з цього приводу, немає підстав вважати , що дана довіреність підроблена, сторона не надала належних та допустимих доказів, які б це посвідчували.

Таким чином, з обставин справи вбачається, що заявник, вимагаючи повернення коштів Жовтневим ВДВС ХМУЮ, фактично посилається як на підставу на вчинення кримінального правопорушення конкретними особами (шахрайство, підробка документів, тощо), однак причетні до цього особи органом досудового слідства на цей час не виявлені та до кримінальної відповідальності не притягнуті.

Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих доказів, враховуючи положення ч. 4 ст.60 ЦПК України, згідно з якими доказування не може ґрунтуватися на припущеннях,суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись вимогами ст.ст. 60, 209-210, 212-215, 292, 294, 296, 383, 386-387 ЦПК України, ст. ст.. 1, 5, 8, 9, 10, 12, 25, 45, 49 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У х в а л и в :

Скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії державного виконавця залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Г. Пашнєв