Ухвала суду № 52025836, 03.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03 вересня 2015 року м.Київ810/4279/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська обєднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з поданням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/4279/15 та призначено подання до судового розгляду на 03.09.2015.

Заявник в судовому засіданні підтримав подання, пояснивши, що на підставі наказу № 855 від 11.08.2015 року та направлень на перевірку від 31.08.2015 року № 692 та 693, працівниками Білоцерківської обєднаної податкової інспекції здійснено вихід за місцезнаходженням ФОП ОСОБА_4 для проведення документальної планової виїзної перевірки. Копія наказу та повідомлення про перевірку було надіслано ОСОБА_4 поштою рекомендованим листом про вручення, та відповідно до відмітки на повідомленні вручено їй особисто 18.08.2015. Від ознайомлення з направленнями та їх підписання, ФОП ОСОБА_4 відмовилась, у звязку з чим було складено акт про відмову від підпису. Крім того, відповідач не допустила ревізорів до перевірки, про що складено акт щодо недопуску посадових осіб для проведення перевірки, а також акт щодо неможливості проведення документальної планової виїзної перевірки. На думку представника податкової інспекції зазначені дії відповідача перешкоджають контролюючому органу у реалізації наданих йому законодавством повноважень у звязку чим, посилаючись на положення п. 94.3, п.п. 20.1.31 Податкового кодексу України, Білоцерківська обєднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання податкового органу та просив суд закрити провадження по справі. В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що перевіряючі правомірно не були допущені до перевірки, а наказ про проведення перевірки оскаржується ОСОБА_4 в судовому порядку, що унеможливлює розгляд подання, просила закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення подання по суті, суд дійшов наступних висновків.

Так, на підставі наказу Білоцерківської обєднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № 855 від 11.08.2015 року та направлень на перевірку від 31.08.2015 року № 692 та 693, працівниками Білоцерківської обєднаної податкової інспекції здійснено вихід за місцезнаходженням ФОП ОСОБА_4 для проведення документальної планової виїзної перевірки.

Копія наказу та повідомлення про перевірку було надіслано ОСОБА_4 поштою рекомендованим листом про вручення, та відповідно до відмітки на повідомленні вручено їй особисто. Від ознайомлення з направленнями та їх підписання ФОП ОСОБА_4 відмовилась, про що податковим органом складено відповідний акт від 31.08.2015 № 358/17-2/НОМЕР_1.

Крім того, відповідач не допустила ревізорів до перевірки, про що відображено в акті «Щодо відмови у допуску посадових (службових) осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4А.» від 31.08.2015 № 360/17-21/НОМЕР_1.

Посадовими особами Білоцерківської обєднаної податкової інспекції 31.08.2015 також було складено акт «Щодо неможливості проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014» № 362/17-2/НОМЕР_1.

Свою відмову відповідач обґрунтувала тим, що п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71 від 28.12.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн. гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Оскільки ФОП ОСОБА_4 не відноситься до зазначених субєктів господарювання, то зазначену перевірку вважає незаконною.

Судом встановлено, що 02 вересня 2015 року відповідачем подано до Київського адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу № 855 від 11.08.2015 року щодо проведення документальної планової виїзної перевірки.

Статтею 183-3 КАС України встановлено порядок звернення до суду податкового органу у непозовному провадженні щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до п. 4, 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо: із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному позовному порядку.

Так, згідно з роз'ясненнями, що викладені в листі Вищого адміністративного суду від 02.02.2011, № 149/11/13-11 "Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби", спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому випадку провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існує спір про правомірність наказу № 855 від 11.08.2015 року про проведення перевірки, за наслідками недопуску до якої податковий орган звернувся до суду із поданням.

Таким чином, в даному випадку провадження підлягає закриттю.

При цьому, відповідно до приписів Вищого адміністративного суду України, закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", з 01 вересня 2015 року скасовані пільги для органів податкової служби щодо сплати судового збору. Так, судом встановлено, що заявником не сплачено судовий збір у розмірі 1218 грн., а отже ця сума підлягає стягненню з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись ст.ст. 94, 157, 160-165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за поданням Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

2. Стягнути з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області несплачений судовий збір у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08 вересня 2015 року.