Постанова № 52024962, 28.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/2629/15

категорія 8.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Барібан А.І.,

за участю: представника позивача Тростенюка Ю.Д.,

представника відповідача Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення 784898,00 грн.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень до позовної заяви) просило визнати протиправною бездіяльність Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка виразилась у невиконанні обов'язку щодо підготування та подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" з бюджету за грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року у загальному розмірі 784898,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Юніком-пром" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 784898,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством були подані до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування складає 220435,00 грн., за січень 2015 року, відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування складає 261371,00 грн., та за лютий 2015 року, відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування складає 303092,00 грн. Проведеними податковим органом документальними позаплановими перевірками, підтверджено заявлені товариством суми до бюджетного відшкодування. Відповідно до п.200.12, п.200.13 Податкового кодексу України, податкова інспекція в 5-денний строк після закінчення перевірки зобов'язана подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, на підставі якого останній перераховує ці кошти на поточний рахунок платника податку. Всупереч вказаним нормам, Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області не вчиняє дій, які є обов'язковими, спрямованих на відшкодування коштів, що в свою чергу унеможливлює отримання підтвердженої суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок товариства. Враховуючи викладене, з метою захисту порушених прав товариства, необхідно в судовому порядку визнати бездіяльність податкової інспекції протиправною та стягнути з Державного бюджету України 784898,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, заявлені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області надав письмове заперечення на адміністративний позов та просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи про те, що висновки на відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за період грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року до органу казначейської служби в Житомирській області не надходили, відтак останнє не порушувало прав та інтересів позивача. Також, зазначає, що Головне управління не являється органом, який визначає розмір і порядок стягнення податку на додану вартість і тому не може судити про правомірність відшкодування даного податку.

Представник Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у письмовому запереченні, просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" 20.01.2015 року було подано до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року та заяву, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 220435,00 грн. (а.с. 9-17).

23.02.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" 20.01.2015 року було подано до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року та заяву, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 261371,00 грн. (а.с.21-32).

З метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої, довідкою від 31.03.2015 року № 92/15-35/32610382 підтверджено заявлену товариством до бюджетного відшкодування суму ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 220435,00 грн. та січень 2015 року у розмірі 261371,00 грн. (а.с. 58-68).

Також, позивачем 19.03.2015 року було подано до Володарсько-Волинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року та уточнюючий розрахунок з ПДВ від 08.04.2015 року з додатками, відповідно до яких загальна сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 663283,000 грн. (а.с. 33-57).

У період з 16.04.2015 року по 22.04.2015 року посадовими особами Володарсько-Волинської ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ "Юніком-пром" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт № 132/15-35/32610382 від 24.04.2015 року. (а.с. 90-101).

За результатами перевірки було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), через завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року на 4801,00 грн.

Висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року на 4801,00 грн. став підставою для підтвердження відповідачем заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2015 року на суму 658482,00 грн., проти заявлених позивачем 663283,00 грн.

При цьому, позивач погоджується із вищенаведеним висновком контролюючого органу.

Отже, загальна сума підтвердженого відповідачем належного позивачу бюджетного відшкодування за грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року складає 784898,00 грн., з яких за грудень 2014 року - 220435,00 грн., січень 2015 року - 261371,00 грн. та лютий 2015 року - 303092,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 200.7 Кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.11, 200.12, 200.13 ст. 200 Кодексу, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, враховуючи дату закінчення перевірок - 24.03.2015р., 22.04.2015р. граничним терміном подачі контролюючим органом висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, є 30.03.2015 р. та 04.05.2015 р.

Проте, на момент пред'явлення позову до суду та на час розгляду справи судом, в порушення вимог п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, сума ПДВ не відшкодована.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Тому невідшкодоване ПДВ в сумі 784898,00 грн. є заборгованістю Державного бюджету перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром".

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. № 39 та Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011р. № 68/23, щодо необхідності отримати узагальнену інформацію Центрального органу державної податкової служби щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, адже така необхідність в інформації не передбачена Податковим кодексом України, а право платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість не може ставитись у залежність від зволікань при формуванні висновку та взаємодії органів доходів і зборів та органу казначейства України.

При цьому, слід зазначити, що неможливість отримання узагальненої інформації Центрального органу державної податкової служби не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Володарсько-Волинської ОДПІ, яка виразилась у невиконанні обов'язку подання висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, то слід відмітити, що ця вимога є нічим іншим як вимогою про підтвердження наявності факту (встановлення факту), що має юридичне значення, а отже не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В даному випадку саме звернення до суду з позовом про стягнення суми податку на додану вартість є належним способом захисту права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, а відтак, - способом захисту порушеного права є вимога про їх стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.11.2012 року у справі №К-22005/10, та від 13.05.2013 року у справі №К-37699/09.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ТОВ "Юніком-пром".

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у сумі 487,20 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" 784898 грн. (сімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев"яносто вісім гривень нуль копійок) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за грудень 2014 року та січень, лютий 2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком-пром" судові витрати в сумі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 05 жовтня 2015 р.