Постанова № 52024025, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/8381/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Летучій Г.І.

за участю:

представника позивача - Гайдамачук Л.Г.

представника відповідача - Гришанова К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

УПФ України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Дніпропетровську на їх користь витрати на виплату гр.ОСОБА_3 державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року (включно), а всього витрати на загальну суму 2 444 грн.

Позивач в обґрунтування свого позову зазначив, що відповідачем не прийняті до заліку та не відшкодовані суми державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за період з грудня 2011 р. по лютий 2012 р. виплачені УПФ України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області гр.ОСОБА_3 за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року (включно) в сумі 2 444 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що діючим законодавством не передбачено порядок відшкодування виплачених пенсій за рахунком відділень ВД ФССНВУ. Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві та Пенсійним фондом. У відділення не має необхідних визначених законом документів відносно даного пенсіонера. Щодо щомісячної державної адресної допомоги відповідачем зазначено, що такий вид допомоги серед витрат, зазначених у Порядку відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою ППФУ та Фонду від 04.03.2003 р. №5-5/4, відсутній. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розв'язуючи спір, суд відмічає, що види загальнообов'язкового державного соціального страхування, принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. №16/98-ВР.

Відповідно до ст.1 Основ загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Основи виділяють такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України (ст.4).

Положеннями ст.25 Основ визначено, що зокрема, за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

На реалізацію положень Основ виданий Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Згідно з п.5 ч.1 ст.24 даного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений ст.21 Закону.

Зі змісту вказаного Закону та також зі змісту Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 відповідно до Законів "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення", вбачається, що відшкодуванню підлягають такі суми:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

За матеріалами справи відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що отримали травму на підприємствах та підлягає відшкодуванню пенсія, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та державна адресна допомога і витрати на їх доставку. Вказані пенсії виплачені УПФ України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області гр.ОСОБА_3 за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року (включно), а всього витрати на загальну суму 2 444 грн.

При складанні актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року (включно) позивачем були включені до них суми державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, виплачені гр.ОСОБА_3, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 №5-4/4.

Так, судом встановлено, що спір сторін в межах даного позову виник внаслідок невідшкодованих відповідачем витрат з виплати пенсійним фондом гр.ОСОБА_3 у грудні 2011 року та січні-лютому 2012 року - 33,18 грн. основного розміру пенсії, 125,40 грн. щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та 2 285,42 грн. державної адресної допомоги.

Як видно зі змісту ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Наведеним положенням кореспондують положення ч.2 ст.24 цього Закону, відповідно до яких - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що у спірних відносинах позивач правомірно звернувся до відповідача щодо відшкодування понесених ним витрат відносно зазначеної вище особи в сумі 158,58 грн., адже страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами управлінням пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції на положення Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка набула чинності для України 06.10.1995 р., оскільки згадана Угода врегульовує порядок відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, та не стосується порядку відшкодування витрат пенсійного управління, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Недоречними визнаються і доводи відповідача щодо відсутності у нього документів, таких як акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновків МСЕК про ступень втрати професійної працездатності застрахованого, а тому підстави для відшкодування страхових виплат не має. Перелічені документи визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" як обов'язкові при розгляді Фондом справ про страхові виплати на підставі заяв потерпілої або заінтересованої особи та прийняті відповідного рішення щодо призначення виплат. Надання таких документів під час вирішення питання щодо відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, чинним законодавством не передбачено.

Між тим, як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, відділення Фонду не надало згоди на підписання актів звірки, направлених на його адресу позивачем за правилами, визначеними Порядком №5-4/4, з підстав, наведених у запереченнях проти позову. За викладених обставин суд робить висновок, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 158,58 грн. (основний розмір пенсії 33,18 грн. та щомісячна грошова допомога на прожиття 125,40 грн.), є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача сум державної адресної допомоги, виплачених позивачем наведеним вище особі-пенсіонеру в розмірі 2 285,42 грн., суд зазначає таке.

Державна адресна допомога установлена підзаконним нормативно-правовим актом - Постановою КМУ "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 р. №265, відповідно до якої у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Аналіз змісту законодавчих актів, зокрема Основ та Законів Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення", дає підстави для висновку, що адресна допомога, як окремий вид соціальної допомоги, не віднесена законодавцем до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Визначення ж пунктом 4 Постанови №265, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, не дає підстави ототожнювати таку щомісячну адресну допомогу із пенсією по інвалідності та пенсією у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування державної адресної допомоги в розмірі 2 285,42 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 158,58 грн. (основний розмір пенсії 33,18 грн. та щомісячна грошова допомога на прожиття 125,40 грн.), оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав, а у задоволенні решти позову відмовити з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області витрати на виплату гр.ОСОБА_3 основного розміру пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 158,58 грн.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2015 року.

Суддя Кучма К.С.