Постанова № 52024003, 30.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 803/3505/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання неправомірним рішення,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (ГУ ДФС) про визнання неправомірним рішення про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області на підставі акта перевірки № 03/22/НОМЕР_1 від 16 лютого 2015 року було неправомірно прийнято 13 серпня 2015 року рішення № 00000068-21 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, яке позивач отримала 27 серпня 2015 року.

Під час проведення перевірки з магазину "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району, вулиця Левінцова, 62 вилучено дві пляшки горілки "Українська Супер" разом із двома марками акцизного податку АВ ЛГП 11 АААН 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн. 20 лютого 2015 року Володимир-Волинським МВ УМВС у Волинській області відкрито кримінальне провадження за ознаками правопорушення передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України (КК України). Відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Волинській області від 03 березня 2015 року дві марки акцизного податку АВ ЛГП 11 АААН 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн., що були вилучені разом з двома пляшками горілки "Українська Супер" з магазину "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району, виготовлені з використанням технологій друку, які використовуються для виготовлення марок акцизного податку, що знаходяться в офіційному обігу. Кримінальне провадження закрито 10 березня 2015 року.

Отже, прийняте відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій є неправомірним.

В письмових запереченнях проти адміністративного позову від 24 вересня 2015 року № 125/9/03-20-21-60 (а.с. 29-30) Головне управління ДФС у Волинській області адміністративний позов не визнало, посилаючись на відсутність в автоматизованій системі "Акцизні марки" інформації про будь-які операції з марками акцизного податку АВ ЛГП 11 АААИ 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн. Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, алкогольні напої, марковані марками, що не видавалися безпосередньо виробнику зазначеної продукції, вважаються такими, що немарковані. Листом Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12 червня 2015 року № 3237/7/11-28-21-15 "Про походження марки акцизного податку" підтверджено, що запитувані марки акцизного податку ГУ ДФС у Кіровоградській області не отримувалися і відповідно не реалізовувались підприємствам-виробникам лікеро-горілчаної продукції Кіровоградської області. Отже, в офіційному обігу не можуть бути марки акцизного податку, які не отримувались і не видавались, а тому вилучені марки з двома пляшками горілки "Українська Супер" (виробник товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" Кіровоградська область) є підробленими, а продукція - немаркована. Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольних напоїв маркованих підробленими марками акцизного податку передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 грн.

З наведених підстав відповідач просив повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули (а.с. 20-27), однак, представниками сторін 24 вересня і 30 вересня 2015 року подано письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 28, 54).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому ними заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 27 серпня 2013 року, її місцем проживання є: 44700, АДРЕСА_1; види діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. (а.с. 53).

На підставі наказу № 182 від 13 лютого 2015 року Головного управління ДФС у Волинській області (а.с. 34), направлень на проведення фактичної перевірки № 000055 і № 000056 від 13 лютого 2015 року (а.с. 32, 33) 14 лютого 2015 року проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в магазині "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району, вулиця Левінцова, 62, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1, про що складено акт перевірки № 03/ 22/НОМЕР_1 від 16 лютого 2015 року (а.с. 7-10).

Перевіркою встановлено зберігання в магазині двох пляшок горілки "Українська Супер" (виробник товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" Кіровоградська область) маркованих марками акцизного податку АВ ЛГП 11 АААН 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн. при дії на які джерела ультрафіолетового випромінювання відсутні свічення всіх захисних елементів. Дата виготовлення горілки, вказана на пляшках, 20 травня 2014 року. Накладна на отримання горілки на час перевірки не надана.

Алкогольні напої дві пляшки на суму 79,80 грн. з марками акцизного податку з ознаками підробки вилучено з обігу згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2015 року ВН № 010818, складеним працівником міліції ОСОБА_4 на продавця ОСОБА_5 (а.с. 9, 40, 45).

18 лютого 2015 року за фактом зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку копії матеріалів перевірки ГУ ДФС листом № 1060/10/03-20-21-23 направлено у Володимир-Волинський МВ УМВС України у Волинській області для вжиття відповідних заходів (а.с. 45).

20 лютого 2015 року слідчим відділом Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області відкрито кримінальне провадження № 12015030060000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України за фактом виявлення працівниками ГУ ДФС у Волинській області в магазині "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району, вулиця Левінцова, 62, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1, двох пляшок горілки "Українська Супер" з ознаками підробки та двох марок акцизного податку з ознаками підробки (а.с. 43).

Відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Волинській області від 03 березня 2015 року (технічна експертиза документів призначена постановою слідчого відділу Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області від 23 лютого 2015 року) дві марки акцизного податку АВ ЛГП 11 АААН 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн., що були вилучені разом з двома пляшками горілки "Українська Супер" з магазину "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району, виготовлені з використанням технологій друку, які використовуються для виготовлення марок акцизного податку, що знаходяться в офіційному обігу (а.с. 13-14).

Постановою слідчого відділу Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області від 10 березня 2015 року закрито кримінальне провадження № 12015030060000163 від 20 лютого 2015 року за фактом незаконного виготовлення, зберігання, збуту, транспортування з метою збуту підакцизних товарів, незаконного виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204, частиною першою статті 199 КК України. Дві пляшки ємністю 0,5 літра з надписом "Українська Супер" та дві марки акцизного податку до них повернуто ОСОБА_5 (а.с. 11, 12).

Відповідач посилається на те, що про прийняте Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області рішення і про результати експертизи йому стало відомо лише 24 липня 2015 року з відповіді УМВС України у Волинській області від 21 липня 2015 року № 5/2869 на запит відповідача від 08 липня 2015 року № 4666/10/03-20-21-23 (а.с. 43, 44-45), хоча з відповіді УМВС України у Волинській області вбачається, що листом Володимир-Волинського МВ УМВС у Волинській області від 26 квітня 2015 року № 15661 проінформовано ГУ ДФС у Волинській області про закриття кримінального провадження (а.с. 43).

Постанова про закриття кримінального провадження № 12015030060000163 від 20 лютого 2015 року відповідачем не оскаржувалася, клопотання про проведення повторної експертизи не заявлялося.

Не дивлячись на недоведеність підробки марок акцизного податку, 13 серпня 2015 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення № 00000068-21 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій на підставі акта перевірки від 16 лютого 2015 року № 03/22/НОМЕР_1, яким встановлено факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку (а.с. 6).

Прийняття такого рішення відповідач пояснює відсутністю в автоматизованій системі "Акцизні марки" інформації про будь-які операції з марками акцизного податку АВ ЛГП 11 АААИ 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн. та закріпленою у пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нормою про те, що алкогольні напої, марковані марками, що не видавалися безпосередньо виробнику зазначеної продукції, вважаються такими, що немарковані. Крім того, листом Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12 червня 2015 року № 3237/7/11-28-21-15 "Про походження марки акцизного податку" підтверджено, що запитувані марки акцизного податку ГУ ДФС у Кіровоградській області не отримувалися і відповідно не реалізовувались підприємствам-виробникам лікеро-горілчаної продукції Кіровоградської області.

Звідси відповідачем зроблено висновок про те, що в офіційному обігу не можуть бути марки акцизного податку, які не отримувались і не видавались, а тому вилучені марки з двома пляшками горілки "Українська Супер" (виробник товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" Кіровоградська область) є підробленими, а продукція - немаркована, що тягне за собою відповідальність позивача за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Суд з таким висновком контролюючого органу не погоджується з врахуванням наступного.

Під час проведення перевірки у відповідача була відсутня інформація з автоматизованої системи "Акцизні марки" та інформація ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Відповідачем не доведено, що мав місце факт зберігання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 алкогольних напоїв: двох пляшок горілки "Українська Супер" з підробленими марками акцизного податку АВ ЛГП 11 АААН 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн. в магазині "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району.

Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки магазину "Максим" працівниками контролюючого органу були виявлені дві пляшки горілки "Українська Супер" під прилавком в сумці продавця ОСОБА_5, яка дала письмові пояснення як перевіряючим, які додані до акта перевірки, так і працівнику міліції, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 12015030060000163, про те, що горілка придбана особисто нею для власних потреб (а.с. 9, 40, 47, 52).

Також судом встановлено, що горілка "Українська Супер" позивачем для реалізації в магазині не придбавалась, що стверджується відсутністю накладних на придбання такого товару.

Крім того, висновок експерта від 03 березня 2015 року про те, що дві марки акцизного податку АВ ЛГП 11 АААН 233662 03/14 11,284 грн. і АВ ЛГП 11 АААО 233789 03/14 11,284 грн., що були вилучені разом з двома пляшками горілки "Українська Супер" з магазину "Максим" в місті Устилуг Володимир-Волинського району, виготовлені з використанням технологій друку, які використовуються для виготовлення марок акцизного податку, що знаходяться в офіційному обігу (а.с. 13, 14), ніким не спростовано. Марки акцизного податку повернуто продавцю ОСОБА_5, а тому відсутня можливість проведення повторної експертизи.

Дані обставини відповідачем не спростовано.

Суд також вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

При цьому, приписи статті 17 зазначеної норми не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Однак, такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Проте, як визначено пунктом 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України "Перехідні положення" нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що будь-які норми, які прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу. Наведене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 ПК України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів ДФС України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів, контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому з 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Отже, на підставі наведеного, з врахуванням положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити шляхом ухвалення постанови про визнання протиправним і скасування прийнятого ГУ ДФС у Волинській області рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання до суду 15 вересня 2015 року адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 11 вересня 2015 року сплачено по квитанції 0. 0. 433090961.1 487 грн. 20 коп. судового збору (а.с. 2).

Таким чином, слід присудити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області 487 грн. 20 коп. судового збору.

Керуючись частиною першою статті 41, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 13 серпня 2015 року № 00000068-21.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44700, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) судовий збір в розмірі 487 гривень 20 копійок (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 05 жовтня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А.Александрова