Ухвала суду № 52016545, 05.10.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 415/3105/15-ц

Провадження № 22ц/782/540/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Коротенка Є.В.,

суддів: Фарятьєва С.О., Коновалової В.А.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 серпня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» про визнання незаконним та скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 25.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до КП «Луганська обласна «Фармація» про визнання незаконними та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення були задоволені.

Суд вирішив:

-визнати незаконним та скасувати наказ № 17-ОК від 03.03.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани завідуючому структурним підрозділом КП «Луганська обласна «Фармація» - ЦМА № 43 ОСОБА_2;

-стягнути з КП «Луганська обласна «Фармація» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, КП «Луганська обласна «Фармація» звернулось з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 26.06.1995 року працює на посаді завідувача Центральної міської лікарні № 43 Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» (а.с.4-7).

Наказом № 4-ок від 17 жовтня 2014 року ОСОБА_2 був тимчасово відсторонений від виконання обов'язків завідуючого ЦМА № 43 (а.с.22).

При цьому наказами № 3-ок від 17 жовтня 2014 року, № 17-ок від 08 грудня 2014 року виконання обов'язків завідуючого ЦМА № 43 були покладені на ОСОБА_3 (з 17.10.2014 року) та ОСОБА_4 (з 09.12.2014 року) відповідно. Одночасно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були видані довіреності № 20 від 27.10.2014 року, № 60/1 від 08.12.2014 року на представництво інтересів КП «Луганська обласна «Фармація» (а.с.23-24, 28-29).

У відповідності до наказу № 21 від 20.01.2015 року ОСОБА_2 з 20.01.2015 року повернувся до виконання обов'язків завідуючого ЦМА № 43 (а.с.30).

Наказом № 6 від 25 лютого 2015 року:

- дія довіреностей № 20 від 27.10.2014 року, № 60/1 від 08.12.2014 року, виданих посадовим особам КП «Луганська обласна «Фармація» ОСОБА_3 та ОСОБА_4, була анульована та зазначені довіреності були визнані недійсними;

- на провідного юриста КП «Луганська обласна «Фармація» ОСОБА_5 було покладено обов'язок забезпечити ознайомлення вказаних осіб з даним наказом та витребувати оригінали зазначених довіреностей.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були ознайомлені з наказом № 6 від 25 лютого 2015 року під підпис (а.с.2).

Наказом № 17/1-ок від 03 березня 2015 року на підставі ст.ст.139, 147, 149 КЗпП України завідуючому ЦМА № 43 ОСОБА_2 було оголошено догану за грубе порушення трудової дисципліни та невиконання службових обов'язків, що проявилось у безпідставній відмові виконувати наказ керівництва підприємства без пояснення причин такої поведінки. При цьому в наказі зазначено, що 27.02.2015 року завідуючий ЦМА № 43 ОСОБА_2 відмовився ознайомлюватись та виконувати наказ в.о. генерального директора КП «ЛО «Фармація» № 6 від 25.02.2015 року «Про анулювання та повернення довіреностей» без обґрунтування та пояснення причин такої відмови (а.с.3).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Із наказу № 6 від 25 лютого 2015 року чітко вбачається, що цим наказом на позивача не було покладено жодних обов'язків щодо вчинення будь-яких дій, з ним йому не потрібно було ознайомлюватись. При цьому обов'язок повернення довіреностей було покладено на ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а обов'язок їх витребування - на ОСОБА_5

Також із доповідної записки провідного юриста КП «ЛО «Фармація» ОСОБА_6 вбачається, що 27.02.2015 року на виконання наказу № 6 від 25.02.2015 року ним було здійснено виїзд до ЦМА № 43 КП «ЛО «Фармація» м.Лисичанська, де з вказаним наказом під підпис було ознайомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та запропоновано повернути оригінали зазначених у наказі довіреностей. В результаті довіреність № 20 від 27.10.2014 року було повернено, а у повернені довіреності № 60/1 від 08.12.2014 року йому було відмовлено (а.с.40).

В судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 пояснила, що довіреність на її ім'я вона ОСОБА_6 не віддала, оскільки останній не привіз нову довіреність на ім'я ОСОБА_2, а без такої довіреності діяльність ЦМА № 43 була б паралізована.

При таких обставинах Лисичанський міський суд, ухвалюючи рішення у справі, дійшов правильного висновку про те, що у вказаних вище діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення не вбачається, та правомірно і обґрунтовано визнав незаконним та скасував наказ № 17/1-ок від 03 березня 2015 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.

Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. у повній відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» відхилити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: