Ухвала суду № 52016137, 06.10.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/13/15-ц 06.10.2015 06.10.2015 06.10.2015

Справа № 490/13/15-ц

Провадження № 22-ц/784/2165/15 Головуючий першої інстанції: Шевиріна Т.Д

Категорія: 19 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Гордійчук С.С.

за участі представників: позивача - ОСОБА_3, відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами

представника ОСОБА_6 -

ОСОБА_4,

ОСОБА_7

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 року за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_9, про стягнення авансу,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 р. ОСОБА_8 звернулася з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення авансу.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 22 жовтня 2014 р. між нею та відповідачами було досягнуто домовленість про купівлю-продаж належного відповідачам житлового будинку АДРЕСА_1

На підтвердження досягнутої домовленості вона передала відповідачам (кожному) суму, що еквівалентно 1 000 доларів США - по 13 000 грн.

Посилаючись на те, що в подальшому вона вимушена була відмовитися від укладання договору купівлі-продажу будинку у зв'язку із з'ясуванням того, що земельна ділянка, на якій розташовано будинок відповідачам не належить, але вони не повертають передані їм грошові суми, позивач, уточнивши позовні вимоги, остаточно просила суд стягнути з відповідачів по 22 882 грн. авансу, 375 грн. 28 коп. збитків у зв'язку з вирішенням спору (поштові витрати, касові комісії, оплата за нотаріальне посвідчення довіреності представника): з ОСОБА_6 - 182 грн. 36 коп., з ОСОБА_7 - 192 грн. 92 коп., а також судові витрати.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, судом залучено ОСОБА_9

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 по 22 100 грн. з кожного авансу та по 232 грн. 70 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин спору, невідповідність висновків суду вимогам матеріального та процесуального закону й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

ОСОБА_7 також подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову в позові та зазначає, що судом не дано належної оцінки встановленим обставинам справи, зокрема щодо причин неукладення договору купівлі-продажу будинку, а також допущення порушення вимог матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідачів, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 22 жовтня 2014 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як продавцями та ОСОБА_8 як покупцем була досягнута домовленість про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. На виконання цієї домовленості позивач передала: ОСОБА_6 13 000 грн., що становила на той час 1 000 доларів США, та ОСОБА_7 - 1 000 доларів США, про що відповідачами було власноруч складено розписки (а.с. 8, 9) і цей факт ними не заперечується.

В подальшому договір купівлі-продажу житлового будинку укладено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу будинку.

Оскільки договір купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передані ОСОБА_8 відповідачам грошові суми є авансом, який підлягає поверненню позивачу, тому висновок суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення авансу є правильним і відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 13 лютого 2013 р. у справі № 6-176цс12.

Доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що отримані ними від позивача суми не підлягають поверненню, оскільки ці кошти є завдатком, тому що саме так сторони її визначали в розписці, ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень ст. 570 ЦК України.

Як зазначено вище, передана іншій стороні сума вважається завдатком лише у разі наявності укладеного у визначеній законом формі договору купівлі-продажу. У всякому іншому випадку ця сума є авансом, а учасники правовідносин не вправі змінювати правовий статус переданих коштів, оскільки його визначено законом.

Оскільки законом не передбачено розповсюдження положень ст. 571 ЦК України щодо повернення авансу, посилання апелянтів на те, що угода не була укладена з вини позивача не має правового значення, оскільки аванс повертається незалежно від причин неукладення договору.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на порядок опитування в судді відповідачів, то таке не має значення для визначення характеру спірних правовідносин, а апеляційний суд не наділений повноваженнями давати оцінку поведінці судді.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4, ОСОБА_7 відхилити, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: