Ухвала суду № 52011204, 01.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3361/15-ц Головуючий у І інстанції Оладько С. І.Провадження № 22-ц/780/5377/15 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 01.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Журби С.О.,

та секретаря Петленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 01 червня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 73/П/10-2007-840, відповідно до якого банк надав відповідачеві ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 27 695 дол. США, які останній зобов'язався повернути у строк до 02 червня 2014 року разом зі сплатою процентів за користування ними, а ОСОБА_3 як його поручитель зобов'язалася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за цим договором.

Проте, позивач вказує, що відповідачі своїх зобов'язань за цим договором не виконують, у зв'язку із чим за ними рахується заборгованість у розмірі 49 839,73 дол. США та 309 210, 61 грн., яка, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 49 839,73 дол. США та 309 210, 61 грн. та судові витрати у розмірі 3654 грн., а у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ПАТ «КБ «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскільки банк звернувся до суду із позовом до боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 у встановлені законом та договором строки, то відмова у задоволенні його вимог про стягнення з ОСОБА_3 відповідних коштів є безпідставною.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги щодо стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню лише у частині стягнення цих коштів з боржника ОСОБА_2, оскільки позивачем було пропущено встановлений законом і договором строк для звернення з такою вимогою до поручителя ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_2 та його майновим поручителем ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 73/П/10-2007-840, згідно умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в сумі 27 695 дол. США, а також відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом 1600, 16 дол. США. У свою чергу, ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з цього договору (а. с. 9-12).

Згідно з п. 1.1.4 вказаного договору, кінцевий строк повернення кредитних коштів встановлений до 02 червня 2014 року (а. с. 9).

Відповідно до п.3.2.5 договору Банк набуває права вимагати від поручителя виконання зобов'язання,що витікає з цього договору при умові якщо в установлений договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині, вони не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому або в його частині.

Відповідно до п. 3.2.6 цього договору, поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення.

Станом на 06 лютого 2015 року за ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 839, 73 дол. США та 309 210, 61 грн. (а. с. 5-8).

З матеріалів справи також вбачається, що позивач звернувся із вказаним позовом 25 травня 2015 року (а. с. 1).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.. 1049 ЦК України, боржник зобов'язаний повернути кредиторові грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.

Згідно із ч. 1 ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

За змістом ч. 4, ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки в даному випадку договором не було встановлено строку припинення поруки, тому позивач мав право звернутися із вимогою про повернення кредитних коштів до поручителя ОСОБА_3 протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме з 02 червня 2014 року, проте цей строк ним було пропущено, а вимога щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання апелянта на те, що строк погашення заборгованості по кредитному договору повинен обчислюватися з 19 серпня 2017 року, а тому ним не було пропущено строку для пред'явлення вимоги до поручителя про стягнення цих коштів, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: