Ухвала суду № 52008809, 09.12.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/1105/14-к Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 11-кп/783/726/14 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого - Урдюк Т.М.;

суддів - Танечника І.І., Тенюха В.П.

з участю прокурора Кузя Т.О.

при секретарі - Мазур-Іванько Ж.В.

адвоката - ОСОБА_1

представника

потерпілих - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2014 року-

в с т а н о в и л а:

ц и м в и р о к о м: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, вул.: Самбірська, 64 кв. 15, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та обрано йому покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права користування усіма видами транспортних засобів на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції м. Дрогобича, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (код ЄДРПОУ 25575150 МФО 825014 р/рахунок № 31259272210042 банк ГУДКСУ у Львівській області призначення платежу «за експертні роботи») вартість проведених транспортно-трасологічної та автотехнічних експертиз в сумі 5109 грн. 90 коп.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 51229,35 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 Романівни різницю між сумою, яка припадала на її утримання з врахуванням заробітної плати батька та сумою державної допомоги по втраті годувальника за період з 02.10.2012 р. і до досягнення ОСОБА_6 Романівни повноліття в сумі 11656 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 ОСОБА_7 різницю між сумою, яка припадала на його утримання з врахуванням заробітної плати батька та сумою державної допомоги по втраті годувальника за період з 02.10.2012 р. і до досягнення ОСОБА_8 Сільвестром Романовичем повноліття в сумі 32336 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 Романівни та ОСОБА_5 ОСОБА_7 по 100000 грн. кожному відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання з речовими доказами, згідно вимог Закону.

ОСОБА_4 02 жовтня 2012 року, приблизно о 23 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись ним у Львівській області по автодорозі Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочне у напрямку до м. Трускавець, при проїзді її ділянки, що має заокруглення праворуч по напрямку руху до м. Трускавець, в районі 59 км + 977 м, між м. Трускавець та м.Дрогобич, порушив вимоги Р 1 п.п. 1.2, 1.5; Р 2 п.п. 2.3 б), д), 2.9 а); Р 10 п. 10.1; Р 11 п. 11.2; Р 12 п.п. 12.1, 12.2; Р 13 п. 13.1 та вимоги дорожньої розмітки 1.1 дод. 2 Р 34 «ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА» Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості (туман), не вів керований ним автомобіль якнайближче до правого краю проїзної частини дороги із забезпеченням безпечного бокового інтервалу до краю проїзної частини дороги, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, а, пересікши суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 дод. 2 ПДР України, виїхав на зустрічну смугу, такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався по ній у напрямку до м. Дрогобича. Після цього автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, продовживши рух в некерованому стані по зустрічній смузі, скоїв зіткнення із автомобілем «Mercedes Benz 210d» реєстраційний номер ВС 9826 CM під керуванням водія ОСОБА_10, який рухався в напрямку до м. Дрогобича за автомобілем НОМЕР_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_9, згідно висновку експерта № 944 судово-медичної експертизи від 12 листопада 2012 року, отримав закриті переломи ребер зліва з третього по сьоме ребро по середньо-ключичній і під паховій лініях та сьомого - дев'ятого ребер справа по білягрудинній лінії з забоєм легень, відкритий перелом правої стегнової кістки, перелом обох кісток лівої гомілки, перелом кісток правої гомілки та стопи з наступною ампутацією на рівні середньої третини правої гомілки, рани на лівому колінному суглобі та на правому стегні, синці на передній поверхні грудної клітки, від яких 10 жовтня 2012 року помер у приміщенні Дрогобицької МЛ№1.

Прокурором подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції, у звязку з неправильним застосуванням кримінального Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на термін 3 роки. В решті вирок залишити без змін.

Вважає, що судом безпідставно не визнано обставину «вчинення злочину особою,що перебуває в стані алкогольного спяніння» обтяжуючою та не мотивовано про це у вироку.

Крім того, вказує, що суд, незважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, що є обставиною, що обтяжує покарання, в результаті його дій настали тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_9 не примирився з потерпілими, при призначенні покарання не врахував позицію потерпілих, щодо обрання ОСОБА_4 реальної міри покарання, безпідставно застосував вимоги ст. 75 КК України та призначив покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненню злочину та особі обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, представника потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_6 А-А.Р., ОСОБА_6 Р-С.Р. ОСОБА_2, які просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а вирок суду першої інстанції залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, прослухавши покази учасників процесу, які зафіксовані на технічному носії, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.

Судовий розгляд кримінального правопорушення у суді першої інстанції щодо ОСОБА_4 проводився із дотриманням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники процесу проти такого не заперечили, а ОСОБА_4 визнав інкриміноване йому органами досудового слідства обвинувачення.

Тому подана апеляційна скарга розглядається в частині перевірки правильності призначення щодо ОСОБА_4 покарання.

Призначаючи покарання засудженим, суд повинен дотримуватись вимог ст. 65, 66, 67 КК України, враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують чи обтяжують покарання, яке буде достатнє для їх виправлення та перевиховання.

При обранні покарання ОСОБА_4, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вчинив інкриміноване діяння у стані алкогольного спяніння, разом з тим вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, розкаявся у вчиненому, сприяв у розкритті злочину, має на утриманні неповнолітню дитину.

Покликання апелянта на те, що при обранні покарання ОСОБА_4 не врахована думка потерпілих, не заслуговує на увагу, оскільки в суді апеляційної інстанції, представник потерпілих ОСОБА_2 зазначила, що її довірителі потерпілі у справі ОСОБА_9, яка зокрема виступає і від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_11, ОСОБА_9 просять у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, оскільки вони не настоюють щодо покарання відносно ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі, їм частково відшкодовано завдані збитки в сумі 130 тис грн. і перебування його на свободі прискорить відшкодування завданих моральних та матеріальних збитків. Апеляційну скаргу потерпілі не подавали і не ставили питання про позбавлення волі ОСОБА_4

Після скасування вироку, постанови чи ухвали, справа підлягає розгляду у відповідності з вимогами глав 27-31 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у звязку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

В даному випадку, при новому винесенні вироку судом першої інстанції, жодна із вище перелічених обставин не була встановлена.

Тому колегія суддів вважає, що обране судом покарання відповідає вимогам Закону і підстав для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено, а відтак у задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 без задоволення.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно.

Суддя: Урдюк Т.М.

Виконав помічник судді: Бурда П.О.

ОСОБА_9 виготовлення 16.12.2014 р.