Рішення № 52007550, 29.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19927/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2044/2015

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, до ОСОБА_3 про стягнення суми страхової франшизи, втрат товарної вартості та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ПАТ «НАСК «Оранта» та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 липня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що у серпні 2014 року з вини відповідача ОСОБА_3 мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача марки «Рено Логан».

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», страхова компанія вплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 6915 грн.98 коп.

Позивач вважає вказану суму недостатньою, посилаючись на висновок експерта №79 від 10.04.2015 року, згідно якого розмір матеріального збитку складає 29471 грн.72 коп.

Із врахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на його користь 16 496 грн.63 коп. страхового відшкодування; стягнути з ОСОБА_3 на його користь 510 грн. франшизи, 5549 грн. 11 коп. втрат товарної вартості та 5000 грн. моральної шкоди; стягнути з відповідачів 1300 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та судовий збір в розмірі 275 грн.55коп. (а.с.132-133).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 16 496 грн.63 коп. страхового відшкодування, 750 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 137 грн. 78 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 510 грн. страхової франшизи, 5549 грн. 11 коп. втрат товарної вартості автомобіля, 4000 грн. моральної шкоди, 750 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 137 грн. 77 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ПАТ «НАСК «Оранта» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом вимог процесуального та матеріального права.

Апелянт вказав, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки суттєвим обставинам справи.

Так, в матеріалах справи є два висновки спеціалістів щодо розміру збитків, завданих позивачу ОСОБА_2 внаслідок ДТП. Стягуючи з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 16 496 грн.63 коп. страхового відшкодування, суд взяв до уваги розмір збитків, визначений згідно висновку експерта №79 від 10.04.2015 року, який складений на замовлення позивача ОСОБА_2 Водночас, суд безпідставно відхилив дослідження експерта від 15.08.2014 року, складене на замовлення страхової компанії.

Посилаючись на положення ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» апелянт вказав, що страхова компанія належним чином виконала своє зобов'язання щодо направлення експерта для визначення розміру збитків, а тому позивач не мав права з власної ініціативи залучати експертів. Відтак, висновок експерта №79 від 10.04.2015 року не можна вважати належним доказом при встановленні розміру збитків.

Крім того, даний висновок складений з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», згідно якого для застрахованого майна оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться, виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків. Однак, згідно висновку експерта від 10.04.2015 року у вартість матеріального збитку включено вартість автозапчастин, деталей станом не на дату ДТП, а значно пізніше.

Крім того, позивач не представив суду жодних доказів, які б вказували на проведення ремонту транспортного засобу та його вартості.

З наведених підстав ПАТ «НАСК «Оранта» просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 також оскаржив рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4000 моральної шкоди та 5549 грн. 11 коп. втрат товарної вартості.

Вказав, що згідно страхового поліса від 21.02.2014 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на суму 50 000 грн. Збитки, завдані ОСОБА_2 внаслідок ДТП визначено у розмірі 29471 грн.72 коп., що покривається лімітом страхового відшкодування. Відтак решту недоплаченої позивачу суми завданих збитків слід стягнути саме із страхової компанії, так само як і моральну шкоду.

Щодо відшкодування позивачу суми франшизи, представник апелянта зазначив, що така в розмірі 510 грн. вже відшкодована позивачу.

Апелянт просив скасувати рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 4000 грн. моральної шкоди, 5549,11 грн. втрат товарної вартості та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ПАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримали поданих апеляційних скарг з наведених в них мотивів.

Позивач ОСОБА_2 заперечив вимоги апеляційних скарг, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ПАТ «НАСК «Оранта» та часткове задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «Оранта» та стягуючи із страхової компанії 16 496 грн.63 коп. страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив із положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов'язку страховика відшкодувати потерпілому шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а також із врахуванням реальних збитків позивача ОСОБА_2

З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 09.08.2014 року о 22 год. в смт. Ясіня, по вул. Визволення Рахівського району Закарпатської області, відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «УАЗ 452-А», д.н.з. НОМЕР_3 не вибрав безпечну дистанцію руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Рено Логан», д.н.з. НОМЕР_2, якою керував позивач ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення транспортних засобів було пошкоджено задню частину автомобіля марки «Рено Логан».

Постановою Рахівського районного суду від 08.09.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні 09.08.2014 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.8).

В силу дії ч 3. ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» згідно страхового полісу №АС/759964 від 20.02.2014 року з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн. (а.с.9).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно дослідження №АТ3039ВН-15.08/2 від 15.08.2014, проведеного ТОВ «Гарант - АСІСТАНТ» на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта», матеріальний збиток, згідно умов страхування, завданий власникові автомобіля «Рено Логан» в результаті його пошкодження на підставі Протоколу огляду та калькуляції відновлювального ремонту складає 7425 грн. 98 коп., з яких: 2764 грн.20коп. - вартість відновлювального ремонту; 2665грн.04коп. - вартість необхідних для ремонту матеріалів; 1996 грн.74коп. - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту.

Відповідно п.1.5 висновку втрата товарної вартості не нараховується згідно з умовами страхування. Пунктом 7 висновку визначено, що при проведенні дослідження до уваги взято курс НБУ на дату 15.08.2014 року (1 долар США = 13,0917 грн.), (а.с.91-93).

Пунктом п. страхового полісу передбачено розмір франшизи - 510 грн. (а.с.9).

Згідно заяви про видачу готівки від 01.12.2014 року страхова компанія виплатила ОСОБА_2 6915 грн.98 коп. страхового відшкодування (а.с.26).

На замовлення ОСОБА_2 14.10.2014 року проведено автотоварознавче дослідження та складено експертний висновок №191 (доповнений висновком №79 від 10.04.2015 року), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено Логан» в цінах на час проведення експертного дослідження складає 23922грн.61 коп.

Матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Рено Логан» складає 29471 грн. 72 коп. (а.с.10-20, 136-140).

Постановляючи рішення про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача матеріальної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із розміру заподіяних збитків, визначених у висновку експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного експертом ОСОБА_6, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових автотоварознавчих експертиз за спеціальністю «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».

При огляді транспортного засобу як аварійним комісаром так і експертом ОСОБА_6 виявлено аналогічні пошкодження автомобіля.

Разом з тим, огляд транспортного засобу проводився експертом особисто, ним визначено вузли і деталі, ступінь деформації і пошкоджень яких потребують заміни а також вузли і деталі, ступінь деформації і пошкоджень яких потребують ремонту. Так, на відміну від дослідження проведеного ТОВ «Гарант - АСІСТАНТ» на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта», експертом ОСОБА_6 вказано про необхідність заміни правої задньої боковини (крила) з огляду на деформації з розтягненням металу, а не її ремонту.

У зв»зку з цим, вартість нових складників що підлягають заміні під час ремонту за висновком експерта складає - 11488,28 грн., ремонтно-відновлювальних робіт - 6706 грн., необхідних для ремонту матеріалів - 5728 грн., тобто вартість відновлювального ремонту становить 23922,61 грн.

Посилання апелянта на те, що позивач ОСОБА_2 був присутнім при огляді транспортного засобу аварійним комісаром та погодився із позиціями що внесені в протокол, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не погоджуючись із сумою страхового відшкодування направив страховику висновок експерта щодо визначення розміру матеріального збитку в значно вищому розмірі ніж визначено дослідженням ТОВ «Гарант - АСІСТАНТ», однак такі вимоги відповідачем не задоволені.

Посилання апелянта на те, що позивач не подав доказів понесення зазначених ним витрат на ремонт автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки станом на час розгляду справи автомобіль не відремонтовано, а відповідно до положень ч.2 ст. 22 ЦК України під реальними збитками слід розуміти витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині стягнення з останнього 510 грн. франшизи та 5549 грн. 11 коп. втрат товарної вартості, суд першої інстанції виходив з того, що згідно страхового полісу такі збитки страховиком не відшкодовуються, тому, враховуючи положення ст.ст.1166,1187,1194 ЦК України такі збитки слід стягнути з особи, яка завдала шкоду.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 32.7 Закону передбачено, що страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Матеріалами справи встановлено, що внаслідок ДТП, яка мала місце з вини ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 завдано збитків на суму 29 471 грн. 72 коп., з яких 5 549 грн.11коп. - втрати товарної вартості автомобіля (а.с.140).

Оскільки згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума франшизи та втрати товарної вартості автомобіля страховиком не відшкодовується, то суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення цих сум з особи, винної у скоєнні ДТП.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про сплату ОСОБА_2 суми франшизи, оскільки на підтвердження вказаної обставини суду не надано жодних доказів.

Водночас колегія суддів частково погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 4000 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.ст. 23.1, 26 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Отже Законом встановлений обов'язок страховика відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п.1,2 ч.2 ст.23 ЦК України.

Проте, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просив суд стягнути моральну шкоду завдану у зв'язку із пошкодженням майна.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із врахуванням наведеного висновок суду про стягнення моральної шкоди саме з ОСОБА_3 відповідає вимогам матеріального права.

Разом з тим, суд першої інстанції належним чином не обґрунтував свій висновок про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 4000 грн. моральної шкоди.

З врахуванням перенесених позивачем душевних стражданнях, у зв»язку з пошкодженням його автомобіля та поданих доказів на їх підтвердження, колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 4000 грн. слід змінити, стягнувши на відшкодування заподіяної моральної шкоди 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «НАСК «Оранта» відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 липня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди змінити та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: О.В. Пнівчук

Судді: О.Ю. Беркій

В.М. Соколовський