Постанова № 52007529, 21.09.2015, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/989/15-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 вересня 2015 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Пташинського І.А.

при секретарі Макаревич Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самбір справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про:

●визнання дій протиправними,

●зобов'язання вчинити дії,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, який в судовому засіданні уточнив та просив визнати протиправними дії Львівського обласного військового комісаріату щодо відмови у наданні Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат надати та направити на затвердження до розпорядника бюджетних коштів - Департамент фінансів Міністерства оборони України, висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в 1988 р. при виконанні інтернаціонального обов'язку та обов'язків військової служби він отримав контузію, а 2 лютого 1996 р. був звільнений з лав Збройних сил України в запас за станом здоров'я. 06 червня 2007 р. Львівською обласною МСЕК №3 йому було визначено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми - контузії, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку. У зв'язку з цим, він звертався до відповідача із заявою, до якої були долучені копії необхідних документів, щодо виплати одноразової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», однак йому безпідставно і протиправно було відмовлено.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Львівського обласного військового комісаріату, Роліна Г.Г., позов не визнала, подала до суду письмове заперечення проти позову та пояснила, що листом №5850 від 30.06.2015 р. відповідач надав інформацію позивачу про те, що на нього не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, оскільки згідно із змінами до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», внесені ЗУ №328-У, які набрали чинності з 01.01.2007 р., її дія поширюється тільки на військовослужбовців, які отримали інвалідність та звільнені після 01.01.2007 р.

Крім того, ОСОБА_1 у липні 2014 р. звертався із заявою до Департаменту фінансів Міністерства Оборони України з питання призначення та виплати одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи з тих же правових підстав, однак листом Департаменту фінансів Міністерства Оборони України від 06.08.2014 р. №248/3/6/45/1249 заявнику була надана відповідь, згідно якої дія Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 поширюється тільки на військовослужбовців, які звільнені та отримали інвалідність з дати набрання чинності цією постановою, тобто з 01.01.2007 р., а також, що її дія на позивача не поширюється.

Також представник відповідача зазначила, що позивач не надав до Львівського обласного військового комісаріату всіх необхідних документів щодо отриманої інвалідності. Просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Командуючого військами Прикарпатського військового округу по особовому складу від 02 лютого 1996 р. №07-ІІМ, старший прапорщик ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас з посади старшини роти обслуговування 10 інженерно-саперної бригади округу за п.п. «в» п. 46 (за станом здоров`я) Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами.

Згідно наказу командира військової частини А-3817 від 26 лютого 1996 р. № 40 (по стройовій службі) позивача було виключено із списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Постановою 14 військово-лікарської комісії Західного оперативного командування №242 від 23.06.2005 р. встановлено, що контузія (23.01.1988р.) громадянина ОСОБА_1 підтверджена військово-обліковими документами і захворювання серцево-судинної системи, не знайшли відображення в свідоцтві про хворобу №232 і захворювання, по якому він ВЛК військової частини 63767 20 грудня 1995 р. на підставі ст.71-в, 23-в графи ІІІ наказу МО України 1994 р. №2 був визнаний обмежено придатним до військової служби. Постанову ВЛК в/ч 63767 про причинний зв'язок захворювання по свідоцтву про хворобу №232 - відмінено (підстава - протокол засідання 14 ВЛК ЗахОК №23 від 10.06.2005 р.).

При первинному та повторних оглядах від 06.06.2007р., 04.06.2008 р., 26.05.2010 р., 23.05.2012 р., 22.04.2015 р. позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала у зв'язку з контузією, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, безтерміново, що підтверджується довідками до акта медико-соціальних (експертних) комісій (серії ЛВА-1 №350709 від 06.06.2007 р., ЛВА-1 №387672 від 04.06.2008 р., ЛВА-1 №478544 від 26.05.2010 р., 10 ААБ № 115113 від 23.05.2012 р., 10 ААБ №875635 від 01.04.2015 р.).

ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 01.04 2015 р. безтерміново.

Із довідки №5-01/83 від 20.01.2011 р., виданої Львівською обласною дирекцією «Оранта», відомо, що ОСОБА_1 з документами на виплату страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців за період з 1998 р. і по теперішній час в дирекцію не звертався, відповідно страхову суму не отримував.

Позивач звернувся до військового комісара Львівського обласного військового комісаріату із заявою від 12.06.2015 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи, пов'язаної з проходженням військової служби та виконанням військових обов'язків, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (зборів). До заяви позивачем було долучено ряд документів, а саме: копію посвідчення інваліда війни; копії довідок МСЕК про встановлення групи інвалідності; копію постанови №242 ВЛК ЗахОК; копію паспорта та ідентифікаційного номера; копію довідки НАСК «Оранта».

У відповідь на вказану заяву листом від 30.06.2015 № 5850 Львівський обласний військовий комісаріат фактично повідомив позивача про відмову в призначенні та виплаті вищевказаної одноразової грошової допомоги, обґрунтовуючи тим, що дія правових актів (ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх родин" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р.) на нього не поширюється, а поширюється тільки на військовослужбовців, які отримали інвалідність та звільнені після 01.07.2007 р. або продовжують проходити військову службу.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Указана норма Закону не містить будь-яких обмежень щодо надання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, звільненому з військової служби, у разі встановлення йому інвалідності після звільнення зі служби, якщо інвалідність настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби. Не існує таких обмежень в тому числі і з огляду на дату встановлення такої інвалідності.

На даний час порядок виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Пунктом 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499…;

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

На день виникнення у позивача права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення йому ІІІ групи інвалідності - 06.06.2006 р., підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. №488 «Про умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум».

Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні)та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», завершено виплату страхових сум за страховими випадками, що сталися до 1 січня 2007 р., відповідно до Умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядку виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488 ( 488-92-п ) (ЗП України, 1992 р., N 10, ст. 242; 1995 р., N 6, ст. 146; Офіційний вісник України, 2003 р., N 37, ст. 1981; 2006 р., N 22, ст. 1609, N 48, ст. 3200), а також одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 284 (284-2007-п ).

З огляду на встановлені обставини, а також враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 10 березня 2015 року №21-563а14, що «обов'язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом», суд вважає, що по відношенню до позивача підлягає застосуванню Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку (у редакції від 28.05.2008 р.) визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі:

- 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

- 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

- 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи,

а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі:

- 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

- 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

- 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

З урахуванням викладеного та на підставі п.п.2 п. 2 Порядку (у редакції від 28.05.2008 р.), суд вважає, що позивач, як військовослужбовець у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала після звільнення з військової служби, але внаслідок виконання обов'язків військової служби, має право на отримання 48-місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.3 Порядку (у редакції від 28.05.2008 р.),особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

П.7 Порядку визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Згідно п.п.28 п.10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. №406/2011, Міністр приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство оборони України.

За таких обставин, судом встановлено, що головним розпорядником коштів стосовно виплати вищевказаної одноразової грошової допомоги є Міністерство оборони України.

Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко розмежовані повноваження та визначений порядок і послідовність дій уповноваженого органу (військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України, щодо виплати одноразової грошової допомоги особам, які звернулися за нею.

Оскільки, Львівський обласний військовий комісаріат не вчинив дій, які передбачені п.7 Порядку, а фактично безпідставно відмовив позивачу у виплаті одноразової допомоги, не направивши документи позивача ОСОБА_1 з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, то суд прийшов до висновку, що вказані дії відповідача слід визнати протиправними, а позов цій частині задовольнити.

При цьому суд відхиляє твердження представника відповідача щодо того, що позивач не надав до Львівського обласного військового комісаріату всіх необхідних документів щодо отриманої травми, як надумане та не підтверджене доказами, оскільки в листі від 30.06.2015 № 5850 Львівський обласний військовий комісаріат на ці обставини не покликався і жодних дій щодо повідомлення позивача про необхідність їх представлення не вчиняв.

Також суд вважає, що покликання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 у липні 2014 р. звертався із заявою до Департаменту фінансів Міністерства Оборони України з питання призначення та виплати одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи з тих же правових підстав і йому листом Департаменту фінансів Міністерства Оборони України від 06.08.2014 р. №248/3/6/45/1249 було в цьому відмовлено, не заслуговує на увагу, так як п.3 та п.7 Порядку чітко визначено дії та послідовність їх вчинення, які повинні вчинити особа, якій виплачується одноразова грошова допомога, керівник уповноваженого органу та головний розпорядник коштів. Звернення позивача безпосередньо в Департамент фінансів Міністерства Оборони України даним Порядком не передбачений, а тому є протиправним і не може бути доказом в даній справі.

Оскільки Департамент фінансів Міністерства оборони України є структурним підрозділом Міністерства Оборони України, тобто складовою частиною головного розпорядника коштів щодо виплати вищевказаної одноразової грошової допомоги, то позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов'язавши Львівський обласний військовий комісаріат надати висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з вищевказаних підстав до Міністерства оборони України.

З огляду на те, що згідно п.7 Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку, суд прийшов до висновку, що вимога позивача в частині щодо зобов'язання Львівського обласного військового комісаріату надати висновок про виплату на його користь одноразової грошової допомоги саме у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням ІІІ групи інвалідності є передчасною, такою що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) та положенням п.п. 2 пункту 2 Порядку (у редакції від 28.05.2008 р.), та обмежує право Львівського обласного військового комісаріату на вчинення дій у відповідності із зазначеними нормами законодавства, а тому є безпідставною і в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.7, 70, 86, 158-163 КАС України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівського обласного військового комісаріату щодо відмови у наданні Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат надати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

Згідно з оригіналом.

Суддя І.А.Пташинський