Постанова № 52003939, 19.03.2010, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.03.2010

Справа № 2-"а"-1333-2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі: головуючого - Бахаєва І.М.,

при секретарі - Арифовій Л.А.,

розглянувши в м. Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-3840 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню при проходженні військової служби в Збройних Силах України,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобовязати командира військової частини А 3840 провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням за основною чи тимчасово займаною посадою та виплачувати цю надбавку з урахуванням часу навчання у Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, стягнути з відповідача заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою у розмірі 2745 грн. 47 коп., заборгованість по виплаті винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 повних років у розмірі 612 грн. 50 коп., заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 5799 грн. 47 коп. і зазначає, що він майор, проходить військову службу у військовій частині А3840 на посаді командира авіаційного загону авіаційної ескадрильї. В період з 25.08.1993 року до 14.06.1996 року він навчався в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року № 490 та наказу Міністра оборони України від 25 червня 1992 року № 133 знаходився у системі військової освіти Міністерства оборони України. У 2000 році після закінчення Харківського Інституту Льотчиків, наказом Міністра оборони України від 11.11.2000 року № 722 йому було присвоєно військове звання „лейтенант. Наказом командира військової частини А 3840 від 12.12.2000 року №013 призначено на посаду помічника командира корабля у військовій частині А 3840. При оформленні особової справи безпосередньо перед випуском із Інституту у 2000 році, співробітниками кадрового органу інституту було зроблено помилкові записи стосовно початку військової служби. Відповідно до цих записів початком військової служби вважався день зарахування до Інституту 26 липня 1996 року, а не до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою 25 серпня 1993 року. Відповідач відмовився у добровільному порядку зарахувати строк навчання в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк військової служби. 22 червня 2009 року набрала законної сили постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2а-294, якою дії командира військової частини А3840, щодо відмови зарахування строку навчання позивача в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк військової служби, визнані незаконними, його зобовязано зарахувати строк навчання в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк військової служби, внести зміни у усі відповідні документи, провести перерахунок вислуги років вважаючи початком військової служби день зарахування до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Відповідач в добровільному порядку виконав рішення суду, внес зміни у відповідні документи, у результаті чого строк військової служби позивача в календарному обчисленні змінився й відповідно змінився розмір грошового утримання, що підлягає до виплати, але виплатити йому заборгованість по грошовому забезпеченню, що утворилася, відповідач відмовляється.

Позивач вважає, що з 25 серпня 1993 року набув права на отримання щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою, та він недоотримав надбавки за вислугу років у сумі 2 745 грн.47 коп.

Крім того, відповідно до п.32.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом МО України від 11.06.08 № 260, 25 серпня 2008 року, позивач вважає, що набув право на отримання винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 повних років у розмірі 612 грн. 50 коп.

Вислуга позивача безперервної військової служби на час звільнення становить 16 повних календарних років, що підтверджується випискою з особової справи, наданої військової частиною А 3840. Відповідно до вимог Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету з питань охорони державного кордону України й Управління державної охорони України за перервну службу» від 05 травня 2003 року №б службу 389/2003 і наказу Міністерства оборони України від 26 травня 2003 року № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України» позивачу з 25 серпня 2003 року по листопад 2005 року включно повинна виплачуватися зазначена щомісячна надбавка з розрахунку більше 10 років безперервної військової служби, що становить (до) 30% від суми грошового забезпечення.

Так всупереч вимогам законодавства України, відповідач проводив нарахування і виплату надбавки за безперервну службу більше 10 років у такий спосіб: за період з травня 2003 р. по жовтень 2003 р. включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 3% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, у листопаді та грудні 2003 р. надбавка нарахована й виплачена в розмірі 10% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, з січня 2004 р. по серпень 2004 р. включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 3% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, вересня 2004 р. по лютий 2004 р. включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 10% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, у січні та лютому 2005 р. надбавка нарахована й виплачена в розмірі 3% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, з березня 2005 р. по липень 2005 р. включно нарахована й виплачена в розмірі 10% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%

Внаслідок неправомірних дій відповідача утворилася заборгованість по виплаті даної надбавки у сумі 5799 грн. 47 коп.

Позивач у судове засідання не зявився, але від нього надійшла заява про задоволення позовних вимог та розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, але від нього надійшло заперечення на позов з проханням розглянути позов без його участі, в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяви сторін, надійшов до наступного.

В період з 25.08.1993 року до 14.06.1996 року позивач навчався в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року № 490 та наказу Міністра оборони України від 25 червня 1992 року № 133 знаходився у системі військової освіти Міністерства оборони України та знаходився в оперативному управлінні Міністерства оборони України, тобто мав статус військово-навчального закладу, після закінчення якого був направлений для продовження навчання у Харківський Інститут Льотчиків, та був зарахований до нього поза конкурсом наказом начальника інституту.

У 2000 році після закінчення Харківського Інституту Льотчиків, наказом Міністра оборони України від 11.11.2000 року № 722 йому було присвоєно військове звання „лейтенант. Наказом командира військової частини А 3840 від 12.12.2000 року №013 його призначено на посаду помічника командира корабля у військовій частині А 3840.

При оформленні особової справи позивача, безпосередньо перед випуском із Інституту у 2000 році, співробітниками кадрового органу інституту було зроблено помилкові записи стосовно початку військової служби. Відповідно до цих записів початком військової служби день зарахування до Інституту 26 липня 1996 року. Командування військової частини А3840 відмовилося у добровільному порядку зарахувати строк навчання в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк військової служби, й тому позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

22 червня 2009 року набрала законної сили постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2а-294, якою дії командира військової частини А3840, щодо відмови зарахування строку навчання позивача в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк військової служби, визнані незаконними, його зобовязано зарахувати строк навчання позивача в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк військової служби, внести зміни у усі відповідні документи, провести перерахунок вислуги років вважаючи початком військової служби день зарахування до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Командування військової частини в добровільному порядку виконало рішення суду, внесло зміни у відповідні документи, у результаті чого строк військової служби позивача в календарному обчисленні змінився й відповідно змінився розмір грошового утримання, що підлягає до виплати, але виплатити йому заборгованість по грошовому забезпеченню, що утворилася, командування військової частини відмовляється.

Позивач надав до суду постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2а-294, за 2009 рік /а.с. 8-9 /.

Вивчивши дану постанову, суд вважає, що з 25 серпня 1993 року позивач дійсно набув права на отримання щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою, встановленої постановою КМ України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», наказом Міністерства оборони від 11.06.2008 № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" що є чинними у цій час, а також Указом Президента України від 04.10.1996 року № 923 „Про грошове забезпечення військовослужбовців, Постановами Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців та від 06.04.1998 року № 452, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 року №389/2003 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України та Управління Державної охорони за безперервну службу, що втратили чинність, але які діяли в період проходження їм військової служби.

Зважаючи на те, що строк військової служби позивача в календарному обчисленні змінився й відповідно змінився розмір грошового утримання, що підлягає до виплати, йому за період з 2002 року по теперішній час повинно бути сплачена щомісячна надбавка за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою у підвищеному розмірі.

Розрахунок заборгованості по сплаті надбавки позивачем зроблено правильно.

Відповідно до п.32.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом МО України від 11.06.08 № 260, 25 серпня 2008 року позивач набув право на отримання винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 повних років у розмірі посадового окладу 1100 грн. та окладу за військове звання 125 грн., всього 1 225 грн. Згідно п. 7 постанови КМ України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», де викладено: «До упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру», її розмір складає 612 грн. 50 коп.

Позивач проходив військову службу у військовій частині А-3840, і безперервна вислуга на військовій службі на час звернення до суду становить 16 повних календарних років, що підтверджується випискою з особової справи. /а.с. 6-7/.

Відповідно до вимог Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету з питань охорони державного кордону України й Управління державної охорони України за перервну службу» від 05 травня 2003 року №389/2003 і наказу Міністерства оборони України від 26 травня 2003 року № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України» позивачу з 25 серпня 2003 року по листопад 2005 року включно повинна виплачуватися зазначена щомісячна надбавка з розрахунку більше 10 років безперервної військової служби, що становить (до) 30% від суми грошового забезпечення.

Всупереч вимогам законодавства України, відповідач проводив нарахування і виплату надбавки за безперервну службу більше 10 років у такий спосіб: за період з травня 2003 р. по жовтень 2003 р. включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 3% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, у листопаді та грудні 2003 р. надбавка нарахована й виплачена в розмірі 10% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, з січня 2004 р. по серпень 2004 р. включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 3% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, вересня 2004 р. по лютий 2004 р. включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 10% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, у січні та лютому 2005 р. надбавка нарахована й виплачена в розмірі 3% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, з березня 2005 р. по липень 2005 р. включно нарахована й виплачена в розмірі 10% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%

Внаслідок неправомірних дій відповідача утворилася заборгованість по виплаті даної надбавки у сумі 5799 грн. 47 коп.

В ст. ст. 17 ч.5, 22 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян, які знаходяться на державній службі, гарантує конституційні права та свободи людини. Також зазначено, що при прийнятті нових законів чи внесенні будь-яких змін в діюче законодавство не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці гарантовано отримують за рахунок держави грошове забезпечення. Статтею 1.1 Положення про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України закріплено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається в залежності від військового звання, кваліфікації, наукового ступеня та вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення, які включають в себе підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові та щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальну та грошову допомогу та премію. Законом України «Про оплату труда» від 24.03.1995 р. визначена структура заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати та додаткової, яка включає в себе надбавки, доплати, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій. Таким чином, надбавка за безперервну службу є невід'ємною частиною грошового утримання (заробітної плати).

Не дивлячись на те, що в п. З наказу Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 р. передбачено, що розмір щомісячної надбавки за безперервну службу в ЗСУ щорічно встановлюється, виходячи з дійсного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України, у відповідності з п.2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента № 888 від 21.08.1997 р. Міністерство оборони України в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. У відповідності до п.12 цього Положення Міністр оборони України в межах своїх повноважень у відповідності з законодавством видає накази та директиви.

Суд вважає, що зміст п. З Наказу № 149 від 26.05.2003 р. не відповідає ступеню його юридичної сили, а саме Указу Президента України № 389 від 5.05.03 р., оскільки в самому Указі передбачено, що Міністр оборони визначає лише порядок та умови виплат надбавки за безперервну службу, а не її розмір. Крім того, згідно з п .3 Указу Кабінет Міністрів України був зобов'язаний запланувати в бюджеті грошові кошти для виплати вказаної надбавки.

Крім того, згідно листа Міністерства юстиції України від 14.01.2006 р. № 4 державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Нормативно - правові акти, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер і незанесені до Державного реєстру є не чинними і тому не підлягають застосуванню.

Таким чином, суд вважає, що приймаючі рішення про зниження надбавки, Міністерство оборони порушило права позивача, які закріплені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і відповідач допустив порушення діючого законодавства та обмежив законне право позивача на винагороду за труд.

Розрахунок заборгованості по сплаті надбавки позивачем зроблено правильно.

Оскільки щомісячна надбавка за вислугу років на військовій службі та надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України є частиною грошового утримання, то суд вважає, що відповідно до п.2 ст.256 КАС України необхідне допустити негайне виконання рішення.

Тому, з відповідача по справі на користь позивача слід стягнути заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою у розмірі 2745 грн. 47 коп., заборгованість по виплаті винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 повних років у розмірі 612 грн. 50 коп., заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 5799 грн. 47 коп., а також зобовязати відповідача провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням за основною чи тимчасово займаною посадою та виплачувати цю надбавку з урахуванням часу навчання у Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою

Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 18, ч. 6 ст. 161, п.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 526 ЦК України ст. 32 Кзпп України, ст. 2 Закону України «Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови КМ України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» суд,

постановив:

Зобовязати командира військової частини А 3840 провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням за основною чи тимчасово займаною посадою згідно постанови КМ України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та наказу Міністерства оборони від 11.06.2008 № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та виплачувати цю надбавку з урахуванням часу навчання у Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Стягнути з Військової частини А 3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою у розмірі 2745

( дві тисячі сімсот сорок пять) грн. 47 коп.

Стягнути з Військової частини А 3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 повних років у розмірі 612 ( шістсот дванадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з Військової частини А 3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в сумі 5799 (пять тисяч сімсот девяносто девять) грн. 47 коп.

Стягнути з Військової частини А 3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) судовий збір в сумі 49 (сорок дев'ять) грн. 43 коп. на користь держави.

Постанова в частині стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі та надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, а потім апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: