Ухвала суду № 52003235, 01.12.2010, Апеляційний суд Житомирської області

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

01 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М., суддів: Котік Т., Кашапової Л.М., при секретарі судового засідання Ганько Ю.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного м. Житомира від 02 вересня 2010 року у акціонерного товариства „ОТП Банк" (надалі - ПАТ „ОТП Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ „ОТП Банк" про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки,

встановила:

У серпні 2009 року ПАБ „ОТП Банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №МЬ- 010/229/2008 від 14.04.2008 року, посилаючись на те, що відповідач, в порушення умов договору не повертає позичені кошти, не сплачує відсотки, що змушує пред'являти вимогу про стягнення боргу в судовому порядку. Станом на 11.08.2009 року заборгованість становить 21 449,18 доларів СІЛА (надалі - дол.) із них 19 689,18 дол. борг за основною сумою кредиту, 1 763 дол. по відсотках за * користування кредитом та 16 679,77 грн. пеня за порушення зобов'язань по поверненню кредиту і сплати відсотків.

У жовтні 2009 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов до ПАТ „ОТП Банк", в якому вимагав визнати недійсними: Кредитний договір №МЬ- 010/229/2008 від 14.04.2008 року, Договір іпотеки №ПМЬ-010/229/2008 від 14.04.2008 року. Вказував на те, що позивач не мав права видавати йому кредит „ в доларах СІЛА, оскільки відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею в Україні є лише гривня. Жодним законом не передбачено можливості використання іноземної валюти, таким чином, викладені в Кредитному договорі положення про надання та повернення доларів, порушують права позичальника та прямо суперечать нормам Конституції України. Крім того, ПАТ„ОТП Банк" не мав індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою. При укладенні Кредитного договору працівники Банку фактично надали неправдиву інформацію про розмір процентної ставки при отриманні позики в доларах.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02.09.2010 року позовні вимоги ПАТ „ОТП Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку 19 686,18 дол. заборгованість за основною сумою кредиту, 1 763 дол. борг за відсотками по користуванню кредитом, 16 679,77 грн. пеню за порушення зобов'язань по поверненню кредиту, 1700 грн. судового збору, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким у позові ПАТ „ОТП Банк" відмовити. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд не дав належної оцінки зібраним доказам, що привело до необгрунтованого стягнення пені в сумі 16 679,77 грн. Розмір пені становить лише 334,46 дол. При цьому, в цій частині, не враховано прохання відповідача про застосування ч. З ст. 551, ч. 2 ст. 616 ЦК України. Істотною обставиною, яка вплинула на неспроможність повернення кредиту, є фінансова криза, а не небажання сплачувати кошти. Суд мав би стягувати борг не в доларах, а в національній валюті - гривні.

Висновок суду про необґрунтованість зустрічного позову теж не відповідає вимогам закону. Одним із порушень є те, що суд не врахував доводи відповідача про неналежне повідомлення представника Банку щодо розміру процентної ставки за кредитом в іноземній валюті. Не була надана інформація, передбачена п.3.8 Правил, що є істотними умовами при укладенні договору. Не звернув увагу районний суд і на відсутність у позивача індивідуальної банківської ліцензії на право здійснення валютних операцій.

Вислухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Виходячи з матеріалів справи, зокрема копії Кредитного договору №МЬ- 010/229/2008 (а.с.20-24), Договору іпотеки №ПМЬ-010/229/2008 (а.с.44-45), повідомлення про наявність заборгованості за Кредитним договором від 04.02.2009 року (а.с.17), досудової вимоги від 19.03.2009 року (а.с.18), розрахунками (а.с.6-8), районним судом вірно встановлено, що між сторонами 14.04.2008 року укладено Кредитний цоговіп та Догог'^ іпотеки за умовами яких ПАТ „ОТП Банк", як позикодавець, позичив відповідачу, як позичальнику, 19 965,05 доларів США. Проте, останній в порушення п. 1.1 Кредитного . з. ' .-Ч ттня по погашенню суми кредиту та відсотків за

¦ \ іання пил- :е і юсі" тдо т™шр<їло до заборгованості, яка станом на і і.иь.2009 року становить 19 685,IV дол. заборгованість за основною сумою кредиту, 1 763 дол. борг по відсотках за користування кредитом, 16 679,77 грн. сума пені.

Задовольняючи позовні вимоги в частині виконання умов Кредитного договору, суд обґрунтовано виходив з положень ст. ст. 526, 629 ЦК України та

істу самого договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують.

Районний суд обґрунтовано визначився у розмірі пені за порушення зобов'язань по поверненню кредиту.

В розділі 4 Кредитного договору визначено відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору. Згідно п. 4.1.1. цього розділу за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання Боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум. На аркуші справи 8 наведено розрахунок заборгованості по пені, який відповідає вимогам вище згаданих положень Кредитного договору.

Безпідставні доводи відповідача і в частині виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто за чинним законодавством, гривня має статус універсального платіжного засобу, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. При цьому, згідно зі ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Таким чином, Банк мав право видавати відповідачу кредит у доларах. Для цього він мав всі підстави, в тому числі генеральну ліцензію. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

ПАТ „ОТП Банк" згідно матеріалів справи (а.с.28 - ЗО) має банківську ліцензію на право здійснення банківських операцій, в тому числі з іноземною валютою, та дозволи, видані в письмовій формі Національним банком України.

Ухвалою судді апеляційного суду від 04.10.2010 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до постановлення судового рішення в апеляційній

нстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому з відповідача на користь держави слід стягнути 850 грн. судового збору та 120 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Тому, колегія суддів, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 315, 324 ЦПК України,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2010 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на розрахунковий рахунок № 31416537700002, УДК в м. Житомирі, МФО 811039 - 850 грн. судового збору та на рахунок № 31218263700002, одержувач УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319 - 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.