Рішення № 52002556, 01.10.2015, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 281/3601/14-ц

Провадження по справі 2-п/281/2/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Нечуй Б.П.

за участі секретаря Бовсуновського І.М.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком та зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та вселення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, прийнятих судом під час розгляду справи, просив визнати ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим будинком №25 по вул.. Шевченка с. Липники Лугинського району Житомирської області.

Зазначені вимоги позивача, які ним підтримані в судовому засіданні, обґрунтовуються посиланням на те, що він проживає у власному будинку №25 по вул.. Шевченка с. Липники Лугинського району Житомирської області.

В його будинку зареєстровані відповідачі разом із двома своїми дітьми.

Відповідач ОСОБА_2 є сином його дружини, яка померла, та відповідно є його пасинком.

За місцем реєстрації відповідачі разом із своїми дітьми не проживають понад три роки.

За час своєї відсутності відповідачі ні разу до нього не приїзджали, не допомагали йому ні фізично, ні матеріально по облаштуванню будинку. Будь-яких відносин з останніми він не підтримує.

В звязку із тим, що відповідачі зареєстровані в його будинку, він не може оформити пільги, а саме: субсидію на електроенергію та балонний газ, а також не може вчиняти з будинком будь-яких правочинів, які дозволені та передбачені чинним законодавством, оскільки необхідна згода проживаючих в ньому осіб.

ОСОБА_2, ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, суду пояснили, що оскільки останній не є власником спірного будинку, тому він не є належним позивачем по заначеному позову, в звязку із чим в задоволенні його позову необхідно відмовити.

В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_4С звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та вселення, в якому просили постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні будинком №25 по вул.. Шевченка в с. Липники Лугинського району Житомирської області; вселити ОСОБА_2, ОСОБА_4, малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до будинку №25 по вул.. Шевченка в с. Липники Лугинського району; стягнути з відповідача всі понесені судові витрати

Зазначені вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які були підтримані ними та представником ОСОБА_4 ОСОБА_3 в судовому засіданні, обґрунтовуються посиланням на те, що в 1994 році їхня мама (свекруха) ОСОБА_7 зареєструвала шлюб в ОСОБА_1 Проживали вони в ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом із ними проживав він, ОСОБА_2, рідний син ОСОБА_7

В період шлюбу мама (свекруха) та ОСОБА_1 збудували окремий будинок за адресою: с. Липники вул.. Шевченка,25 Лугинського району.

Крім того, біля зазначеного будинку є ще старий будинок. Як в старому, так і вновому будинку проживали він, ОСОБА_2, та його мама ОСОБА_7

Новий будинок на сьогоднішній день не зданий до експлуатації, але придатний до проживання.

04.11.2006 року він, ОСОБА_2, зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 і вони стали проживати та були зареєстровані в зазначеному будинку за адресою: с. Липники по вул.. Шевченка,25 Лугинського району. В цьому ж будинку народились і були зареєстровані їхні малолітні діти.

В 2009 році померла його, ОСОБА_2, мама.

Після її смерті відкрилась спадщина на все майно, що належало їй на день смерті.

Спадкоємцями першої черги були ОСОБА_1 та він, ОСОБА_2, і в спадкову масу входить і частина нового будинку.

Так як йому, ОСОБА_2, запропонували роботу водієм в м. Буча Київської області, тому він із сімєю переїхали до зазначеного населеного пункту.

Однак, вони продовжували користуватись спірним будинком, в якому залишились їхні речі: меблі, мікрохвильова піч, перфоратор, бензопила, деяка одежа, дитячі іграшки. Вони сплачували за комунальні послуги.

В черговий раз, коли вони приїхали до с. Липники, то ОСОБА_1 змінив замки і не пустив їх додому.

До села вони їздили майже кожну неділю, однак до будинку потрапити не могли.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зустрічний позов не визнав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації в судове засідання не з"явилась, надіслала заяву про слухання справи у її відсутності; просила відмовити у визнанні малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили права користування житловим будинком по вул.. Шевченка,25 в с. Липники Лугинського району Житомирської області. Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком необхідно відмовити; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та вселення необхідно відмовити, виходячи із наступного.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира. Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також ст.405 ЦК України.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якої вони є; з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 листопада 2014р. у справі №6-158цс14). Рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які використовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В судовому засіданні судом не було встановлено та позивачем не було надано доказів того, що він є власником житла , а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: Житомирська обл.., Лугинський район с. Липники вул. Шевченка,25.

Судом надавався позивачу ОСОБА_1 певний строк для надання відповідних документів, які підтверджують його право власності на зазначений будинок.

Однак, позивачем ОСОБА_1 документів, які підтверджують те, що він є власником житла, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: Житомирська обл.., Лугинський район с. Липники вул. Шевченка,25 суду надано не було.

Разом із тим, позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що не може оформити право власності на зазначений будинок, так як крім нього спадкоємцями після смерті батьків є ще дві його сестри, які не погоджуються на оформлення ним спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком є передчасним, оскільки переконливих та належних доказів того, що позивач ОСОБА_1 є власником вищезазначеного житла останнім суду не було надано.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та вселення, то суд вважає, що в задоволенні його необхідно відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку або в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Таким чином, виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком. Частина 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна. Крім того, зміст ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сімї власника у разів відсутності без поважних причин понад один рік.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки в судовому засіданні судом було встановлено, що ОСОБА_1 не є власником житла, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: Житомирська обл.., Лугинський район с. Липники вул. Шевченка,25, враховуючи правові норми, передбачені ч.1, ч. 4 ст.. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч.1 ст. 405, ст.. 391 ЦК України, суд приходить до висновку про визнання вимог позову ОСОБА_2 та ОСОБА_4 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст.. 156 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки і піклування Лугинської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та вселення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Лугинський районний протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б. П. Нечуй