Рішення № 52000868, 30.09.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/3119/2015

Номер справи 243/4254/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Хміль О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Словянського міськрайонного суду Донецької області за позовною заявою ОСОБА_3 акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2014 року публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає що між ним та відповідачем виникли цивільні правовідносини, за якими з боку позивача здійснюється постачання електроенергії та контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку (предявлення відповідачу рахунків для оплати тощо - якщо сплата здійснюється за рахунками) на обєкт відповідача, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, а з боку відповідача, споживання електроенергії, оплата (рахунків за електроенергію) спожитої електричної енергії. За даною адресою відкрито особовий рахунок № 210346144. Боржником неодноразово здійснювалося перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію(згідно особового рахунку), таким чином між Енергопостачальником та споживачем є зобовязання. Станом на теперішній час у боржника, у звязку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 128 грн. 57 коп. Боржника було повідомлено про заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію перед позивачем, але боржником це повідомлення (вимогу) було проігноровано і до теперішнього часу сума заборгованості не сплачена. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річних від простроченої суми. У звязку з чим, боржнику були нараховано три відсотки від простроченої суми складає 02 грн. 04 коп. З огляду на викладене, Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію у розмірі 126 грн. 53 коп., три відсотки річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 02 грн. 04 коп.. та судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго ОСОБА_4 позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що ОСОБА_2 отримувала субсидію, а тому сплачувала кошти з врахуванням субсидії, і оскільки вона сплачувала кошти за завищеними показниками лічильника, тобто використовуючи менше електроенергії сплачувала кошти щомісячно за 75 КВт, то після того, як підприємство здійснювало звірку, то кошти, які по субсидії сплачувала держава, у їх надлишку з їх рахунків забиралися, а тому на даний час підприємство має намір стягнути ці кошти з відповідача.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, пояснила, що дійсно вона отримувала субсидію, та сплачувала за використання електричної енергії лише обовязковий платіж. Також визнала, що вона певний період часу вказувала показник 75 КВт при щомісячній платі, однак використовувала електроенергії у значно меншому розмірі, а біля 40 КВт. При цьому, зазначила, що оскільки працівники позивача для звірки показників лічильника фактично не приходили, а ці показники ставилися навмання, тобто не такі, які були насправді, внаслідок цього всі розрахунки здвинулися, і є недостовірними. Зазначила, що вимоги ст. 10 ЦПК України зрозумілі, однак вона не бажає скористатися правом застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що вона постійно сплачувала кошти за електроенергію, неодноразово зверталася до РЕМ з метою взаєморозрахунків та встановлення вірних показників, однак позивач на її намагання не звертав уваги. Взагалі позивачем надаються недостовірні відомості до відділу субсидій про розмір спожитої електроенергії. Заборгованість в неї відсутня, у звязку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що відомості про фактично спожиту відповідачем електроенергію надаються позивачем після закінчення періоду, на який призначена субсидія. Відомості про фактичне використання електроенергії відповідачем надає позивач. ОСОБА_2 надавалася субсидія на електропостачання в розмірі 75 КВт. У звязку з тим, що відповідачем було зменшено використання електроенергії, то відповідно і розмір субсидії був зменшений. У звязку з цим, кошти, які були сплачені по субсидії з розрахунку на 75 КВт були поверненні з рахунків позивача у дохід держави.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_3 акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 і є споживачем електроенергії (а.с.5-6).

Між ОСОБА_3 акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго та ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини, які підтверджуються тим, що з боку позивача здійснюється постачання електроенергії та контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку (предявлення відповідачу рахунків для оплати тощо - якщо сплата здійснюється за рахунками) на обєкт відповідача, який розташовано за адресою: Донецька область, місто Словянськ, вкл. Шевченка, 19/14, а з боку відповідача, споживання електроенергії, оплата (рахунків за електроенергію) спожитої електричної енергії. За даною адресою відкрито особовий рахунок № 210346144. За вказаним рахунком відповідачем постійно здійснювалися виплати за спожиту електроенергію. Наведені обставини стверджуються також обставинами, встановленими ухвалою суду про скасування судового наказу від 09 серпня 2013 року.

Сторонами визнана та обставина, що відповідач здійснювала оплату за спожиту електроенергію з використанням субсидії.

Крім визнання вказаної обставини сторонами, вона також підтверджується показаннями свідка у судовому засіданні та листом УПСЗН з відповідною таблицею звірки, з якої вбачається, період нарахування ОСОБА_2 субсидії, кошти, які були повернуті у дохід держави у звязку із даними , наданими позивачем щодо фактичного використання відповідачем електроенергії..

Судом також були досліджені представлені позивачем розрахунки заборгованості відповідача за використання електроенергії(а.с.5, 55).

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні(споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Крім того, відносини між громадянином - споживачем електричної енергії та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, з наступними змінами та доповненнями, і є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками.

Згідно п. 41 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, з наступними змінами та доповненнями, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Пунктами 19,20,21 вказаних Правил передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами(цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із таблиці звірки УПСЗН(а.с.62-63), відповідач дійсно сплачувала кожного місяця обовязковий платіж за використання електроенергії.

Крім того у судовому засіданні визнано сторонами, що відповідач дійсно щомісячно знімала показники лічильника та сплачувала кошти за використання електроенергії. При цьому, як визнано відповідачем, вона використовувала електроенергію у меншому розмірі, ніж сплачувала.

Аналіз розрахунків заборгованості, наданих позивачем(а.с.5,55) у сукупності із таблицею звірки УПСЗН(а.с.62-63), дає можливість дійти до висновку, що позивачем показники з лічильника відповідача знімалися без будь-якої системи, що позбавляє позивача можливості зробити висновок про розмір фактично використаної електроенергії відповідачем протягом одного місяця. Крім того, ні в позовній заяві, ні з розрахунків заборгованості не вбачається точний період виникнення вказаної заборгованості. Так у першому наданому позивачем розрахунку(а.с.5) вбачається період з 23 липня 2012 року по 30 квітня 2013 року. При цьому у іншому розрахунку цей період збільшений з липня 2007 року. Втім заборгованість у розмірі 126 грн. 53 коп. залишається, при цьому у першому розрахунку залишок у гривнях станом на 23 липня 2012 року становить 39 грн. 44 коп., в той час як у відповідності до другого розрахунку (а.с.55)сальдо на початок періоду 23 липня 2012 року становить 103 грн. 51 коп.. До того ж, із наданого суду розрахунку(а.с.55) неможливо зрозуміти, коли саме сплачувала відповідач кошти, коли були здійснені перевірки лічильника позивачем. Також неможливо встановити ці обставини із попередніх розрахунків наданих позивачем. При цьому, як вбачається із таблиці звірки УПСЗН, розмір повернутої субсидії становить за період до 30 квітня 2013 року становить 49 грн. 69 коп., при цьому відповідачем постійно сплачувався обовязковий платіж, який перевищував платіж за використану фактично електроенергію, згідно даних позивачем.

Відповідно до ст.. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідженнята доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що на пропозицію суду в порядку ч.4 ст. 10 ЦПК України щодо сприяння права на можливість проведення відповідних процесуальних дій щодо отримання доказів по справі, сторони наполягали на вирішенні справи за наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, у звязку з тим, що суду не надано допустимих та достовірних доказів, якими точно підтверджується, що позивач здійснював перевірку показань лічильника відповідача щомісяця, також суду не надано достовірних доказів виникнення заборгованості відповідача, оскільки надані позивачем розрахунки не містять конкретних даних щомісячної сплати відповідачем коштів, зафіксованих позивачем щомісячних показників лічильника та відповідно нарахованих щомісячних сум, що підлягають до сплати, періоду виникнення заборгованості, підстав її виникнення(чи то повернута субсидія, чи то недоплата коштів відповідачем). .

За таких обставин, з врахуванням норм ст.10,11 ЦПК України, суду не надано достовірних доказів наявності заборгованості за спожиту електроенергію у відповідача перед позивачем, а тому у позові слід відмовити.

212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 20, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, суд , -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_3 акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до ОСОБА_2 відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області (Розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 33/0/38/-15 від 21 травня 2015 року «Про відновлення роботи Апеляційного суду Донецької області) через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягомдесяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення суду виготовлений 05 жовтня 2015 року.

Суддя Словянського

міськрайонного суду: ОСОБА_6