Рішення № 51998487, 01.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015р. Справа№ 914/498/15

За позовом: Приватного підприємства «Укрриба», м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центрохолод», м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КліматБудСервіс», м.Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 21 240,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 11.11.2014р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 10.03.2015р; директор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центрохолод» ОСОБА_4 Наказ №11/08-к від 03.12.2008р.

Від третьої особи: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Укрриба» подано позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центрохолод» про стягнення 21 240,00 грн.

Ухвалою від 17.02.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.03.2015р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 10.03.2015р. розгляд справи відкладено на 23.03.2015р.

Ухвалою суду від 23.03.2015р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КліматБудСервіс» та в порядку ст. 30 ГПК України викликано інженера-електрика Приватного підприємства Укрриба ОСОБА_5 для дачі пояснень в сулове засідання та зобовязано надати суду письмові пояснення по суті справи та відкладено розгляд справи на 02.04.2015р.

В судове засідання 02.04.2015р. інженер-електрик приватного підприємства Укрриба ОСОБА_5 зявився, надав усно пояснення по суті спору та подав пояснення по суті спору(вх. №13995/15від 02.04.2015р.)

Ухвалою суду від 02.04.2015р. було зупинено провадження у справі у звязку з призначенням експертизи.

23.06.2015р. від ЛНДІ судових експертиз до господарського суду Львівської області надійшов лист (вих. № 3069 від 12.06.2015р.(вх. №25522/15)) про вартість експертизи та те, що рахунок № 603 від 12.06.2015р. надіслано позивачу на юридичну адресу.

У звязку з поверненням ЛНДІ судових експертиз матеріалів справи № 914/498/15 внаслідок не оплати вартості експертизи, ухвалою суду від 25.08.2015р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.09.2015р.

07.09.2015р.судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.09.2015 року.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 17.09.2015р. розгляд справи відкладено на 24.09.2015р., а 24.09.2015р. на 01.10.2015р.

В судовому засіданні 01.10.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити та просить долучити до матеріалів справа копію Журналу реєстрації температурного режиму холодильного обладнання шокової заморозки ПП «Укрриба».

В судовому засіданні 01.10.2015р. представники відповідача проти позову заперечили з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання 01.10.2015р. представник третьої особи не зявився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Спір розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази судом встановлено таке.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі продажу №14061101 від 11 червня 2014 року. Відповідно до п.1.1. Договору покупець (позивач у справі) зобовязується купити, а продавець (відповідач у справі) зобовязується поставити у зазначений строк обладнання згідно умов даного договору.

Предметом Договору відповідно до специфікації обладнання, що зазначено в додатку №1 до Договору №1461101 від 11 червня 2014 року є випарник 8418 99 10 00, тип SHCP 050/3 G10E 4D, кількість 2 шт.

Обладнання отримано, суму коштів сплачено, що стверджується сторонами у справі та матеріалами справи.

Підставою позову є продаж обладнання, на думку позивача, неналежної якості, що не відповідає умовам договору, а тому слід стягнути з відповідача 21 240, 00 грн., а саме суму коштів, яку позивачу необхідно буде сплатити ТзОВ «Ціль Абегг Україна» як визначеного ним постачальника товару осьового вентилятора FN050 VDK. 41.V7P1 у кількості 3 шт. як необхідну комплектуючу частину, що вийшла з ладу до проданого випарника 8418 99 10 00, тип SHCP 050/3 G10E 4D.

Відповідно до п.п.3.2., 3.3. у випадку виявлених у межах гарантійного строку недоліків поставленого обладнання по якості, виклик представника продавця обовязковий. Монтаж, експлуатація обладнання здійснюється покупцем у відповідності до правил експлуатації на конкретний вид обладнання, «Правил будови та безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, затверджених Державним агропромисловим комітетом СРСР 27.02.1998 року (НАОП 2.2.00 1.10-88) та «Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.1990р. (НАОП 8.1.00-1.04-90), та інших актів, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до п.4.1. Договору термін гарантії на обслуговування становить 12 місяців з дні продажу ( дата відвантаження зі складу продавцем покупцю). Продавець гарантує якість обладнання за умови дотримання покупцем п.п.3.2. та 3.3. та за відсутності механічних пошкоджень обладнання, чи будь яких змін в конструкції обладнання без погодження з продавцем.

Листами, що містяться в матеріалах справи позивач повідомляв відповідача про необхідність прибути представників для оформлення відповідних актів. Зокрема, на один з таких листів від 13 листопада 2014 року вих.. №13/11-14/01 відповідач повідомив позивача про те, що 13 листопада 2014 року за Вашим викликом прибули на підприємство ПП «Укрриба» представники для складання акту про вихід з ладу вентиляторів. Для складання акту не було надано відповідних документів, по причині відсутності працівника в якого зберігається документація. А тому просили повідомити про наступний термін прибуття для складання акту.

В матеріалах справи міститься акт від 13 листопада 2014 року, що підписаний представниками позивача. Підпис відповідача відсутній, як зясовано у судовому засіданні з причин, зазначених вище.

В подальшому між сторонами проводилася переписка про час і місце зустрічі, однак відповідний акт сторонами підписано не було з причин не надання позивачем документації з монтажу, передбаченої п.3.3. договору.

Матеріали справи містять договір №180714 П про виконання робіт від 18 листопада 2014 року, укладений між позивачем та ТзОВ «Кліматбудсервіс», предметом якого було монтаж холодильного обладнання шокової заморозки, випробування холодильного обладнання шокової заморозки, введення в експлуатацію. Зазначені роботи, як свідчать матеріали справи та доводи позивача виконані ТзОВ «Кліматбудсервіс».

З метою встановлення дійсних обставин справи, за клопотанням позивача ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.2015 року призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Перед експертами поставлено такі питання: -який технічний стан осьових вентиляторів Zeihl-Abegg FN 05-VDK41 серійний №4515647700800291235, серійний №4515647701500291235, серійний №4515647703100291235, що є елементами випарників типу SHCP 050/3G10E4D, придбаний ПП «Укрриба» 17.07.2014р. від ТОВ «Центрохолод» згідно договору №14061101 від 11.06.2014р.? Які пошкодження (якщо такі мали місце) призвели до виходу з ладу даних вентиляторів? Яка технічна причина цих пошкоджень вентиляторів? Чи технічна причина пошкоджень має місце в результаті дефектів цих вентиляторів, чи в результаті неправильної експлуатації обладнання? Чи наявні ознаки втручання (ремонтування) у конструктивні елементи двигунів даних вентиляторів? Якщо так, то які саме?

Витрати за проведення експертизи покладено на позивача - Приватне підприємство «Укрриба».

Листом від 06.08.2015 року №4237 Львівський науково дослідний інститут судових експертиз повідомив суд, що 12.06.2015 року на адресу ПП «Укрриба» був скерований рахунок №603 на оплату вартості експертизи на суму 8 316, 00 грн. та клопотання щодо надання технічної (конструкторсько технологічної) документації на осьовий вентилятор Ziehl-Abegg FN 050-VDK41 V7P1, а також забезпечити можливість демонтажу крильчаток вентиляторів з осей обертання в спеціалізованих умовах в присутності сторін у справі. Однак станом на 05.08.2015 року оплата позивачем не проведена.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Позивач просить, керуючись п.3 ч.1 ст.678 ЦК України, оскільки «згідно даних виробника вартість трьох осьових вентиляторів Ziehl-Abegg FN 050-VDK41 становить 21 240,00грн., що підтверджується рахунком на оплату №31 від 22.01.2015 року, стягнути з відповідача відшкодування витрат на усунення недоліків товару у розмірі 21 240, 00грн.

Як слідує з підстав позову та обставин справи, встановлених у судовому засіданні обладнання прийнято покупцем 17 липня 2014 року згідно видаткової накладної №140717/0002 відповідно до вимог щодо якості товару. Будь яких застережень зі сторони позивача щодо якості товару в момент його прийняття суду не надано. Факт поломки, на думку позивача, виявлено 29.10.2014 року. Монтаж обладнання здійснювало ТзОВ «Кліматбудсервіс» відповідно до договору №180714 П про виконання робіт від 18 листопада 2014 року. Зазначені роботи, як свідчать матеріали справи та доводи позивача виконані ТзОВ «Кліматбудсервіс» (акт №1 приймання передачі устаткування до монтажу від 18 липня 2014 року, акт №2 приймання передачі паяльних робіт від 21 липня 2014 року, акт №3 випробовування системи трубопроводів від 23 липня 2014 року, акт №4 наповнення холодильної системи фреоном від 24 липня 2014 року, акт №5 випробовування холодильного обладнання шокової заморозки від 25 липня 2014 року, акт №6 перевірки холодильного обладнання шокової заморозки після індивідуальних випробовувань від 25 липня 2014 року, акт №7 пробного запуску холодильного обладнання шокової заморозки від 30 липня 2014 року, акт №8 про введення в експлуатацію холодильного обладнання шокової заморозки від 31 липня 2014 року).

Отже, поломка обладнання сталася після його монтажу ТзОВ «Кліматбудсервіс», і відповідних випробовувань протягом експлуатації випарників.

Так, відповідно до п.105 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 року №15, зареєстрованого в Мінюсті України 15 лютого 2005 року за №232/10512 монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного, холодильного обладнання, пресів-розширювачів, ковальсько-пресового устаткування належить до переліку робіт з підвищеною небезпекою.

Відповідно до додатку 1 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, повязаної із створенням обєктів архітектури, затверджених наказом Мінрегіонбуд 27.01. 2009 №47 ( в редакції наказу 06.10.2010 №392, із змінами і доповненнями), зареєстрованих в Мінюсті 11.03.2009р. за №226/16242 «Перелік робіт провадження господарської діяльності у будівництві, повязаних із створенням обєктів архітектури» під № 5.01.06 передбачено такі роботи як холодопостачання промислове.

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених

пунктів.

У матеріалах справи є Ліцензія здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури (будівництво обєктів архітектури, який за складністю архітектурно будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, виданої ТзОВ «Кліматбудсервіс». У переліку робіт 5.00.00 «Монтаж інженерних мереж» такі роботи за №5.01.06 холодопостачання промислове відсутні.

З метою зясування дійсних обставин справи, пов»язаних з монтажем холодильного обладнання, необхідності ліцензування цього виду робіт, оскільки це повязується з відповідальністю відповідача відповідно до умов договору ТзОВ «Кліматбудсервіс» ухвалою суду від 23.03.2015 року було залучено у справу як третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача. Незважаючи на належне повідомлення про час і місце слухання справи, третя особа у судове засідання не зявилася і пояснень не надала.

Відповідно до п.4.1. Договору термін гарантії на обслуговування становить 12 місяців з дні продажу ( дата відвантаження зі складу продавцем покупцю). Продавець гарантує якість обладнання за умови дотримання покупцем п.п.3.2. та 3.3. та за відсутності механічних пошкоджень обладнання, чи будь яких змін в конструкції обладнання без погодження з продавцем.

Згідно з п.3.3. договору Монтаж, експлуатація обладнання здійснюється покупцем у відповідності до правил експлуатації на конкретний вид обладнання, «Правил будови та безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, затверджених Державним агропромисловим комітетом СРСР 27.02.1998 року (НАОП 2.2.00 1.10-88) та «Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.1990р. (НАОП 8.1.00-1.04-90), та інших актів, які регулюють спірні відносини. Будь які зміни в конструкції обладнання можливі лише з попереднього погодження з продавцем.

Згідно з п. 9.3. Правил будови та безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, затверджених Державним агропромисловим комітетом СРСР 27.02.1998 року (НАОП 2.2.00 1.10-88) забороняється виконання робіт з монтажу холодильного обладнання без затвердженого проекту чи з відступленням від проекту без згоди з проектною організацію.

Позивачем не надано документів, які б свідчили про монтаж холодильного обладнання відповідно до затвердженого проекту, що у свою чергу є порушенням п.3.3. договору, укладеного між сторонами. При цьому сторони погодили, що продавець (відповідач у справі) гарантує якість обладнання за умови дотримання покупцем п.п.3.2. та 3.3. та за відсутності механічних пошкоджень обладнання, чи будь яких змін в конструкції обладнання без погодження з продавцем. Слід зазначити, що судовий експерт у клопотанні від 06.08.2015 року №4237 також просив позивача надати технічну (конструкторсько технологічної) документацію на осьовий вентилятор Ziehl-Abegg FN 050-VDK41 V7P1, а також забезпечити можливість демонтажу крильчаток вентиляторів з осей обертання в спеціалізованих умовах.

Наданий позивачем ОСОБА_6 паспорт на нежитлову будівлю літ. «М-2, М(1) -2, М»-1» за адресою м. Львів вул. Городоцька, 355-2 на думку суду не є належним та допустимим доказом дотримання встановлених сторонами правил монтажу.

Частина 2 статті 679 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець відповідає за недоліки товару, на який встановлено гарантію щодо якості, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару.

Судом встановлено та відповідачем у справі доведено належними та допустимими доказами те, що покупець здійснив монтаж обладнання в порушення умов п.3.3. договору. Слід зазначити, на що наголошено відповідачем у справі, що позивач самовільно, без участі представників продавця, відповідача, всупереч п.4.1. Розділу 4 договору «Відповідальність сторін, гарантія і вирішення спорів», згідно якого термін гарантії на обслуговування становить 12 місяців з дні продажу ( дата відвантаження зі складу продавцем покупцю); продавець гарантує якість обладнання за умови дотримання покупцем п.п.3.2. та 3.3. та за відсутності механічних пошкоджень обладнання, чи будь яких змін в конструкції обладнання без погодження з продавцем, розібрав обладнання для його огляду. Зазначений факт зафіксовано у позовній заяві, ОСОБА_5 діагностики поломки обладнання ПП «Укрриба» від 30.10.2014 року, що складений та підписаний одноособово позивачем та в наданих суду у судовому засіданні 02.04.2015 року поясненнях інженера-електрика ПП «Укрриба» ОСОБА_5, який викликався в судове засідання ухвалою суду від 23.03.15р. в порядку ст..30 ГПК України.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до п.3.2 договору приймання товару проводиться у відповідності до Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7 та інших законодавчих документів.

Частиною 6 ст. 269 ГК України встановлено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Відповідно до статті 224 та ч.1 статті 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

Згідно вимог ч.ч.1,2 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки у вигляді невиконання чи неналежного виконання зобов'язання за договором; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою порушника умов договору та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою сторони договору та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення зобов'язання за договором є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

На думку суду, посилання позивача тільки на виставлений ТзОВ «Ціль-Абегг-Україна» йому рахунок №31 від 22 січня 2015 року на суму 21 240,00 грн. на може слугувати підставою для відшкодування витрат на усунення недоліків товару на зазначену суму. При цьому у вимозі від 17.11.2014 року вих. №236, адресованій ТзОВ «Центрохолод», позивач вимагав відшкодування витрат на усунення недоліків вентиляторів Ziehl-Abegg FN 050-VDK41V7P1 у розмірі 14 940,00грн.

Отже, вартість витрат, необхідних для усунення недоліків, а саме купівлі нових вентиляторів, позивачем не підтверджена документально і їх оплата не зроблена. Також суд наголошує, що сам факт недоліку товару позивачем не доведено належними та допустимими доказами, акти поломки обладнання складені ним одноособово, на вимогу відповідача, відповідно до умов п.4.1. договору необхідна документація не надана, відбулося самовільне втручання (розібрання) обладнання, вартість судової експертизи, призначеної за його клопотанням з метою зясування дійсних обставин справи не проведена з причини її не оплати, факт прихованих недоліків не зафіксовано. За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне текст рішення складено та підписано 06.10.2015р.

Суддя Коссак С.М.