Рішення № 51997229, 01.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5969/15 Справа № 199/9113/15 Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В.В. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої судді Кочкової Н.О.,

Суддів: Каратаєвої Л.О., Григорченка Е.І.,

При секретарі: Левцунову І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, Житлово-будівельний кооператив №422, виконком Дніпропетровської міської ради, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання недійсними договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності на житло, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, поновлення прав на житлове приміщення шляхом зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинених дій, - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до відповідачів про визнання недійсними договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності на житло, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, поновлення прав на житлове приміщення шляхом зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій. У позові прокурор посилався на те, що ОСОБА_2 є членом житлово-будівного кооперативу № 422, 23 травня 2000 року вона отримала ордер на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житлове приміщення знаходиться у будинку житлово-будівного кооперативу. 14 серпня 2014 року ОСОБА_2 стало відомо, що в її квартиру в кінці червня 2014 року заселились невідомі їй люди. Замки на дверях було змінено і вона потрапити до своєї квартири не змогла. Прокуратурою було встановлено, що до голови ЖБК № 422 Науменко Ніни Петрівни 12.08.2014 року звернувся ОСОБА_7, який пред'явив свідоцтво, затверджене приватним нотаріусом Кретовою Наталією Борисівною, на підставі Акта про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, затвердженого 24.06.2014 начальником Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюк І.П. та протоколу №06/223/13/А-22н-2 про проведення прилюдних торгів, затвердженого директором Дніпропетровської філії ПП Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Овчаренко A.B. 20.06.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_7 купив квартиру АДРЕСА_1 на прилюдних торгах за 200 250грн. Однак, перевіркою було встановлено, що станом на 28.08.2014 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції майно ОСОБА_2 не арештовувалось та не реалізовувалось, акт, вказаний в копії свідоцтва, начальником відділу не видавався, приватним нотаріусом Кретовою Наталію Борисівною зазначене свідоцтво від 24.06.2014 року не посвідчувалось, а у книзі реєстрації нотаріальних дій під № 181 зареєстровано інший правочин.

У подальшому було з'ясовано, що 24.06.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Наталією Борисівною було посвідчено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, згідно із яким ОСОБА_10, що діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Терещенко Н.С. за № 682 від імені ОСОБА_4 передав, тобто продав, а ОСОБА_7 купив зазначену квартиру. Даний правочин зареєстрований за № 779, і відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира належить ОСОБА_7 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу.

У п. 1.3. договору купівлі-продажу зазначено, що квартира належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.04.1998 року виконкомом міської Ради народних депутатів згідно розпорядження від 14.04.1998 року за № 3886 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяження 24.06.2014 року, індексний номер 23398171, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 391910312101, номер запису про право власності: 6113230. Однак, архівне управління Дніпропетровської міської ради листом за № 3/33-257 від 23.10.2014 року повідомило, що 14.04.1998 року засідання виконкому Дніпропетровської міської ради не відбувалось, рішення міськвиконкому від 14.04.1998 року за № 3886 та розпорядження від 14.04.1998 року не існує.

Неодноразово уточнивши позовні вимоги, прокурор просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 24.06.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Кретовою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 779, відповідно до якого за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 14.04.1998 року виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядження від 14.04.1998 року за №3886, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 спірну квартиру, скасувати реєстрацію права власності на квартиру, яка була проведена на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2014 року, поновити ОСОБА_2 право на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу №422 на вищевказану квартиру, зобов'язавши ОСОБА_7 звільнити спірне приміщення та не вчиняти перешкод у користуванні ОСОБА_2 квартирою (а.с.1-7, 38-44, 80-82).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2015 року позовні вимоги прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 14 квітня 1998 року на квартиру АДРЕСА_1, на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 червня 2014 року між ОСОБА_10, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Наталією Борисівною, зареєстрований в реєстрі за №779. У ОСОБА_7 витребувано квартиру АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_2. Державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, ОСОБА_7 скасовано. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо сплати судових витрат (а.с. 166-170).

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити (а.с. 179-184).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків, щодо обставин справи, не пов'язаних із встановленням належності відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурором заявлені позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.04.1998 року виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядження від 14.04.1998 року за №3886, однак, виконком Дніпропетровської міської ради до участі у справі у якості відповідача не залучений.

Крім того, прокурором заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 червня 2014 року, однак, ОСОБА_10, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_4, і продав спірну квартиру ОСОБА_7, до участі у справі не був залучений.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, оскільки порушення судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду щодо задоволення позовних вимог є передчасними.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що, заявляючи позовні вимоги про витребування спірної квартири у ОСОБА_7 та передачу її ОСОБА_2, прокурор посилався на ст. 388 ЦПК України, яка не регулює правовідносини, що виникли між сторонами.

Керуючись ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності на житло, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, поновлення прав на житлове приміщення шляхом зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинених дій, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді