Рішення № 51995527, 02.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3087/15-ц Провадження № 22-ц/772/2189/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 24 Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І., Оніщука В.В.

При секретарі : Франчук О.П.

За участю : відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за спожитті послуги з централізованого теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ОСОБА_8 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2015 року, встановила :

У лютому 2015 р. КП ««Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ухвалою Вінницького міського суду від 20.01.2015 р. скасовано судовий наказ цього ж суду від 29.10.2014 р. у справі про стягнення з вищезазначених відповідачів заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, суми втрат інфляції та 3% річних від суми основного боргу. Помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, забезпечується позивачем послугами центрального теплопостачання, однак за період з 01.2012 р. включно по 01.2015 р. вони заборгували за надані послуги, з урахуванням щомісячних нарахувань та поточної оплати, 14469,80 грн. Оскільки в добровільному порядку спір щодо сплатити прострочення не вирішений, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 23597,61 грн., з яких: 14469,80 грн. боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання; 6755,88 грн. інфляційних; 2371,93 грн. 3% річних, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2015 р. позов задоволений: стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» загальну суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в сумі 23597,61 грн., з яких 14469,80 грн. борг за спожиті послуги, 6755,88 грн. інфляційні втрати, 2371,93 грн. 3% річних. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 на користь КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема в частині задоволення вимоги позивача у повному обсязі неповно зясовані усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано оцінки наявним у справі доказам, а крім того суд не сприяв повному, обєктивному та неупередженому розгляду справи, у звязку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким позов задовольнити частково. А саме, просить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача загальну суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в сумі 6330,12 грн., з яких 6306,13 грн. борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 3,82 грн. інфляційні втрати, 20,17 грн. 3% річних. Судовий збір в сумі 65,14 грн. стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача.

Справа апеляційним судом у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглядалась у відсутності належним чином повідомлених : представника позивача - КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідач ОСОБА_2 скаргу за вищенаведеного обґрунтування підтримав, посилаючись при цьому на неналежну якість послуг теплопостачання, та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалене у справі рішення не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України стосовно його законності і обґрунтованості, в тому числі й щодо зясування обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом установлено, що згідно витягу з реєстру особових рахунків ЖФ, наймачем квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3; копія особового рахунку № 092707; в квартирі проживають та зареєстровані повнолітні особи відповідачі, а також троє неповнолітніх дітей. За особовим рахунком закріплена пільга на оплату комунальних послуг у розмірі 50,00 % багатодітної сімї (а.с.4).

ОСОБА_3 включена до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, в Департаменті соціальної політики, як багатодітна сімя за адресою проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідками Департаменту соціальної політики ВМР (а.с.67).

Виконавцем житлово-комунальних послуг з теплопостачання зазначеного житлового приміщення у багатоквартирному будинку є КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго».

Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з наймачем ОСОБА_3 або членами її сімї не укладався.

Оскільки ОСОБА_3 та члени її сімї своєчасно не сплачували кошти за послуги, надані КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», то в них утворилась заборгованість.

Докази звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України наймач та його повнолітні, дієздатні члени сімї несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями, що випливають з договору найму житла. Наприклад, щодо сплати комунальних платежів. Це означає, що кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обовязок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобовязані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама пособі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що за нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, та, установивши факт наявності заборгованості по оплаті наданих послуг, дійшов висновку про покладення відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, у разі прострочення виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним судом України у постанові від 30.10.2013 р. (справа 6-6цс13).

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобовязанням, у якому, серед інших прав і обовязків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обовязок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносини сторін як грошових зобовязань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобовязання.

У вмотивування рішення суд достатньо послався на правові норми, які підлягають застосуванню до правовідносин сторін, в тому числі й Закону України «Про теплопостачання», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 (із змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45).

Твердженням відповідача, аналогічним доводам апеляційної скарги, про відсутність підстав для оплати за надані позивачем послуги, зокрема, в звязку з відсутністю укладеного договору про надання послуг, судом дана належна оцінка як безпідставним.

При цьому слушно прийнято до уваги, що чинне законодавство передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобовязаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України зобовязання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Факт надання послуг позивачем підтверджуються тим, що квартира належить до централізованої системи опалення, що підтверджується переліком житлових будинків, теплопостачання яких здійснюється від мереж ТЕЦ КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (реєстр теплових навантажень обєктів) (а.с.66-69).

Надання послуг підтверджується також актами про відпуск теплової енергії, підписаними представником КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та представником споживача (а.с.60-73, 76-81, 83-85, 87-93).

Також прийнято до уваги, що користування квартирою у багатоповерховому житловому будинку без дотримання з централізованого теплопостачання у даному випадку є неможливим.

Суду не надано доказів того, що спірна квартира відєднала від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Факт надання послуг позивачем підтверджується частковою оплатою в сумі 4272,14 грн., яка була здійснена відповідачами за період з 01.10.2007 р. по 01.01.2015 р. (оборотна відомість на а.с.5).

Стосовно тверджень апелянта - відповідача, що позивачем надаються неякісні послуги, ці заперечення обґрунтовано були судом відхилені, так як залишились не доведеними засобами доказування, в тому числі щодо факту відмови від послуг, а також про звернення до позивача із претензіями щодо якості наданих послуг чи будь-якими вимогами.

Разом з тим, убачивши, що позивачем проведено нарахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, не лише на заборгованість у спірному періоді з січня 2012 р. по грудень 2015 р. (включно), але й на суму заборгованості, що мала місце за попередній період, тобто на січень 2012 р. на суму в розмірі 19296,45 грн., суд проте стягнув розраховані позивачем у такий спосіб суми, зазначивши в іншій частині рішення незрозумілий і очевидно помилковий висновок про правомірність і правильність нарахування позивачем індексу інфляції за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Заборгованість відповідачів перед позивачем за надані послуги суд вважав підтвердженою оборотними відомостями, які були оглянуті і досліджені в судовому засіданні (а.с.5, 96-97).

Відмову у прийнятті розрахунків заборгованості, наданих відповідачем ОСОБА_2 у спростування розрахунків позивача, суд у рішенні залишив невмотивованою.

Тим самим, суд порушив правила ст. 212 ЦПК України щодо оцінки доказів на основі їх всебічного, повного і обєктивного та безпосереднього їх дослідження, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення розміру заборгованості.

Так, суд не звернув уваги на те, що у згаданому розрахунку заборгованості позивача у дослідницькому періоді з 01.2012 р. по 01.2015 р. (а.с.6) не відображено сум часткової оплати відповідачами послуг, однак зазначених в оборотній відомості (а.с.5), не зрозуміло чи урахована, і в яких конкретно місяцях сплати, житлова пільга багатодітної сімї 50%, чи правильно розрахований індекс інфляції за період прострочки платежу та 3% від простроченої суми тощо.

Оскільки позивач у судове засідання апеляційного суду не зявився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.197), а відповідач не скористався правом на призначення судової технічної експертизи, судом апеляційної інстанції до участі у справі для зясування вищевказаних технічних питань був залучений дипломований спеціаліст.

Згідно усних і письмових розяснень спеціаліста економіста ним було виявлено ряд помилок та невідповідність розрахунків позивача, які взяті до уваги при складанні спеціалістом розширених розрахунків (а.с.206).

Відповідно висновку спеціаліста розмір заборгованості ОСОБА_3 за спожиті послуги з централізованого опалення, наданих КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» за період з січня 2012 р. по січень 2015 р., з урахуванням 3% річних, суми інфляційних втрат, щомісячних нарахувань та поточної сплати, на підставі даних, отриманих з оборотної відомості позивача, складає 8485,33 грн., з яких : 1) борг за спожиті послуги з централізованого опалення 5638,15 грн.; 2) сума 3% річних 522,28 грн.; сума втрат від інфляції 1424,80 грн. (а.с.208).

Розмір заборгованості ОСОБА_3 за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання, наданих КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» за період з січня 2012 р. по січень 2015 р., з урахуванням 3% річних, суми втрат від інфляційних процесів, щомісячних нарахувань та поточної сплати, на підставі даних, отриманих з оборотної відомості позивача, складає 6018,22 грн., з яких : 1) борг за спожиті послуги з централізованого опалення 4473,42 грн.; 2) сума 3% річних 414,37 грн.; сума втрат від інфляції 1130,43 грн. (а.с.209).

Зазначений висновок щодо встановлення дійсних обставин предмета спору приймається апеляційним судом як доказ, що має значення для вирішення справи, у звязку з чим рішення суду першої інстанції, з підстав ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову у розмірі 14503,55 грн. відшкодування боргу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.

У звязку з частковим задоволенням позову, судові витрати за правилами ст. 88 ЦПК України присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за спожитті послуги з централізованого теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2015 р.: 10111,57 грн. заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 2555,23 грн. інфляційних втрат та 936,65 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, а всього 14503,55 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 145,03 грн. судових витрат у сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ ОСОБА_9

Судді : /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

З оригіналом вірно: