Ухвала суду № 51992575, 02.10.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/10668/12 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т.М. Провадження № 22-ц/773/1432/15 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Подолюка В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі Вергуну Т.С.,

з участю: представника позивача Котищука В.Л.,

представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2012 року позов публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно задоволено.

Звернуто стягнення на заставне мано: житловий будинок, загальною площею 231,5 кв.м., житловою площею 161,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,026 га на якій розташований житловий будинок з початковою ціною 810162 гривні, в тому числі вартість земельної ділянки 42061 гривні, що належить на праві власності ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/22-KLMVI від 24.06.2008 року в розмірі 1344054 гривні 64 копійки, що складається із заборгованості по погашенню основного тіла кредиту в розмірі 1148000 гривень та заборгованості за відсотками в розмірі 196054 гривні 64 копійки, шляхом проведення прилюдних торгів, відповідно до Закону України «Про Іпотеку».

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу. Посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, на те, що судом не встановлено фактичних обставин, що мають значення для справи, не досліджено та не надано оцінку доказам, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В даному судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, представник позивача Котищук В.Л. апеляційну скаргу заперечив.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24 червня 2008 року укладено кредитний договір № 0025/08/22-KLMVI, відповідно до якого Акціонерний комерційний банк «Форум», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), надав ТзОВ «Терракота» кредит у формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в сумі еквівалентній 1148000 гривень до 23 червня 2010 року із сплатою 14% річних в доларах США. Позичальник мав право отримати кредит у гривні та у доларах США.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Терракота» було порушено взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом 12.01.2011 року в ТзОВ «Терракота» перед банком утворилась заборгованість по кредиту та нарахованих відсотках на загальну суму - 1 344 054 гривень 64 копійки, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі - 1 148 000 гривень та простроченої заборгованості за процентами в сумі - 196 054 гривні 64 копійки.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.2011 року вирішено стягнути з ТзОВ «Терракота»на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ»заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 344 054,64 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту у розмірі 1 148 000,00 грн. та заборгованість по відсотках у розмірі 196 054,00 грн. (а.с 16-18).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між АКБ «Форум»та майновим поручителем (іпотекодавцем) ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки нерухомого майна від 24.06.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук І.П., Р № 3040, предметом іпотеки за яким є цілий житловий будинок загальною площею 231,5 кв.м., житловою площею 161,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, АДРЕСА_2.

Відповідно до п.1.2. договору іпотеки від 24.06.2008р. іпотекодавець зобов'язаний протягом 180 календарних днів з дня укладення даного договору оформити право власності на земельну ділянку і отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, на якій знаходитися даний будинок і укласти договір про внесення змін та доповнень до цього договору на умовах, що влаштовують іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст.35 цього Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 24 договору іпотеки банком направлялася відповідачам 17 лютого 2011 року, позивач ставив перед відповідачем питання про виконання основного зобов'язання.

Наведене свідчить про те, що іпотекодержателем дотримано процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки та направлено письмову вимогу іпотекодавцю, передбачену ст.35 Закону «Про іпотеку».

Судом встановлено, що отримавши письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором, ОСОБА_3 жодних дій по усуненню вказаного порушення не вчинила, заборгованість за договором не погасила. Наведене свідчить про неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань та про порушення прав позивача.

Крім того, оскільки предмет іпотеки від не залежних від іпотекодержателя причин перебуває у володінні особи, яка є відмінною від особи боржника, такий спосіб захисту буде відповідати висловленим Вищим спеціалізованим судом Україні рекомендаціям закріпленим у п. 42 Постанови Пленуму ВСС України № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до яких суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається зі звіту № О-189 про оцінку садибного (індивідуального) житлового будинку, вартість садибного (індивідуального) житлового будинку, розміщеного на земельній ділянці площею 0, 0226 га без ПДВ станом на 31.08.2012 року складає 810162 гривні, у тому числі вартість земельної ділянки -42061 гривня, а тому саме дану вартість слід визначити початковою ціною продажу заставного майна.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ТзОВ «Терракота» шляхом перерахування 11 вересня 2009 р. суми в розмірі 154000 дол. США погасило заборгованість перед банком, не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи, так як з копії договору та меморіальних ордерів, наявних в матеріалах справи, убачається, що Акціонерним комерційним банком «Форум» укладено кредитний договір, згідно з яким позичальнику було надано кредит у формі мультивалютної кредитної лінії в сумі еквівалентній 1 148 000 грн. Після укладення кредитного договору позичальником було отримано 154 000 доларів США: відповідно до меморіального валютного ордеру №3941 від 04.09.2008р. на суму 39000 доларів США, меморіального валютного ордеру №24341 від 29.07.2008р. на суму 30000 дол. США, меморіального валютного ордеру №19558 від 25.06.2008 року на суму 85000 дол. США із сплатою 14% річних в доларах США. 4 вересня 2009 року кредит було конвертовано у національну валюту гривню і 11.09.2009 року на виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано кошти у розмірі 1 148 000 грн. у відповідності до меморіального ордеру №12508 від 11.09.2009року. Тобто було повернуто грошові транші у доларах США та отриманий грошовий транш у національній валюті, що відповідає вимогам п.п.1.1, 1.3, 3.4.1, 3.4.2 кредитного договору.

Покликання апелянта на неправильне визначення суми заборгованості є безпідставним, оскільки дана заборгованість встановлена рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.2011 року.

Що стосується не залучення у справу ОСОБА_4, то в суду першої інстанції були відсутні підстави для залучення до участі в даній справі зазначеної особи з огляду на наступне. Доводи про те, що суд першої інстанції зобов'язаний був залучити її до участі у справі ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вона прийняла спадщину, а будинок, який є предметом іпотеки, є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_6, тобто вона має частку в майні, на яке звернено стягнення, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, з матеріалів справи убачається, що власником іпотечного майна являється ОСОБА_3, яка була стороною договору іпотеки і відповідачем у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16101944 від 28.07.2007 року підставою виникнення права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 є рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.08.2007 року у справі №2-4000/2007 про визнання права приватної власності за ОСОБА_3, при цьому чоловік ОСОБА_3 не був залучений до участі у розгляді даної справи, і відповідно до даного рішення саме за ОСОБА_3 було визнано право власності на реконструйований житловий будинок з добудовою.

На звернення ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/10 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 останній було відмовлено у видачі такого свідоцтва з мотивів того, що даний будинок не входить у спадкову масу.

Отже, ОСОБА_8 не було доведено її право на частку в іпотечному майні, що виключає її участь у розгляді справи про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: