Рішення № 51991931, 02.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2015 р. Справа № 911/3581/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом лесника»

про стягнення 2 126 518,10 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 46 від 17.03.2015);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом лесника» (далі - відповідач) про стягнення 2 126 518,10 грн заборгованості, з яких: 1 458 383,16 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008, 272 512,17 грн пені, 378 053,23 грн інфляційних втрат та 17 569,54 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3581/15, розгляд справи призначено на 11.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2015 розгляд справи відкладено на 02.10.2015.

22.09.2015 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 17.08.2015, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом лесника» (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Кірова, 90, офіс 16). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового звязку з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув, „адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У судовому засідання 02.10.2015 представник позивача повністю підтримав позов.

Відповідач в судові засідання 11.09.2015 та 02.10.2015 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2008 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дом лесника» (Абонент) укладено договір про постачання електричної енергії № СГ57, за умовами якого постачальник зобовязався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 200 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами договору.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобовязується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», за компенсацію перетікання реактивної електричної енергію, на умовах передбачених в Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», та інші платежі обумовлені договором.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. додатку № 4 договору розрахунковий період встановлено споживачу з 12 числа календарного місяця до 12 числа наступного місяця. Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінчення розрахункового періоду. Авансовий платіж на поточне споживання розрахункового періоду у розмірі 100 % від договірного обсягу повинно бути оплачено до дати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

На виконання договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008 позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 1 458 383,16 грн, що підтверджується актами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 27.06.2015 (а.с. 82-89) та не спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок-фактуру за активну електроенергію № НОМЕР_1 за липень 2015 року від 28.07.2015 на суму 1 458 383,16 грн (а.с. 54), який залишився неоплаченим відповідачем повністю.

Відповідач за отриману від позивача теплову енергію не розрахувався, суму боргу у розмірі 1 458 383,16 грн не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008 на момент прийняття судового рішення склав 1 458 383,16 грн, що підтверджується витягом з бази даних (а.с. 40) та не спростовано відповідачем.

27.06.2015 енергопостачання споживача було припинено на підставі актів контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 27.06.2015 (а.с. 82-89).

Предметом позову є вимоги про стягнення 1 458 383,16 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008, 272 512,17 грн пені, 378 053,23 грн інфляційних втрат та 17 569,54 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008 позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 1 458 383,16 грн, що підтверджується актами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 27.06.2015 (а.с. 82-89) та не спростовано відповідачем; позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок-фактуру за активну електроенергію № НОМЕР_1 за липень 2015 року від 28.07.2015 на суму 1 458 383,16 грн (а.с. 54), який залишився неоплаченим відповідачем повністю; відповідач за отриману від позивача теплову енергію не розрахувався, суму боргу у розмірі 1 458 383,16 грн не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008 на момент прийняття судового рішення склав 1 458 383,16 грн, що підтверджується витягом з бази даних (а.с. 40) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 458 383,16 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008, позивачем за період з 01.06.2014 по 30.06.2015 нараховано 272 512,17 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених в Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 61-70), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.06.2014 по 30.06.2015 складає загалом 272 512,17 грн. Відтак, вимога про стягнення 272 512,17 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008, позивачем за період з 13.05.2014 по 30.06.2015 нараховано 378 053,23 грн інфляційних втрат та 17 569,54 грн 3 % річних за період з 13.05.2014 по 09.07.2015.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 71-80), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.05.2014 по 30.06.2015 та 3 % річних, нарахованих за період з 13.05.2014 по 09.07.2015 складає загалом 378 053,23 грн інфляційних втрат та 17 569,54 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 378 053,23 грн інфляційних втрат та 17 569,54 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 458 383,16 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008, 272 512,17 грн пені, 378 053,23 грн інфляційних втрат та 17 569,54 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом лесника» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, буд. 90, офіс 16; ідентифікаційний код 34702553) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) 1 458 383 (один мільйон чотириста пятдесят вісім тисяч триста вісімдесят три гривні) 16 коп. боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № СГ57 від 28.01.2008, 272 512 (двісті сімдесят дві тисячі пятсот дванадцять гривень) 17 коп. пені, 378 053 (триста сімдесят вісім тисяч пятдесят три гривні) 23 коп. інфляційних втрат, 17 569 (сімнадцять тисяч пятсот шістдесят девять гривень) 54 коп. 3 % річних та 42 530 (сорок дві тисячі пятсот тридцять гривень) 36 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 06.10.2015

Суддя П.В.Горбасенко