Ухвала суду № 51991914, 05.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.10.2015Справа № 910/26033/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренада 4», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Родоніт», м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 109 480,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренада 4», 02 жовтня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н б/д до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Родоніт» про стягнення заборгованості в сумі 109 480,00 грн.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Гренада 4» позовна заява б/н б/д про стягнення заборгованості в сумі 109 480,00 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.

Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акту органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:

а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;

б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.

Позовна заява б/н б/д підписана Циркель О.Ф., посадове становище якої, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, не вказано, як і не додано будь-яких доказів на підтвердження посадового становища вказаної особи, як-то: довіреність на представництво інтересів, довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, установчі документи тощо.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

У позовній заяві ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) відповідача - 19355562, в той час, як у відповідності до відомостей з інформаційно-довідкового адміністратора єдиних та державних реєстрів - Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2105/22417 ідентифікаційним кодом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Родоніт» є: 34425622, а зазначений в позовній заяві код ЄДРПОУ, а саме: 19355562 відповідає іншій юридичній особі аніж тій, що зазначив позивач. За даним в позовній заяві ідентифікаційним кодом зареєстрована юридична особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» (АТ «Комінвестбанк»), що знаходиться за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, 10, тому суд не має змоги пересвідчитися до кого саме звертається з позовними вимогами позивач.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги в сумі 109 480,00 грн. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що 07.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Гренада 4 " (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Родоніт» (відповідач) був укладений договір про надання послуг по декларуванню товарів №2. Позивач стверджує, що ним було надано, а відповідачем отримано за договором - послуги на загальну суму 114 480,00 грн., що підтверджується рахунками - фактурами, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), та банківськими виписками. Позивач вказує, що після того, як ним неодноразово були надіслані претензійні листи, відповідач перерахував 09.01.2014 року 5000,00 грн. Крім того, позивач зазначає, що 30.01.2014 року між позивачем та відповідачем був складений та підписаний новий договір № 109.

Однак при цьому, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, позивач не надав доказів, на підставі яких підтверджується сума заборгованості за надані послуги в сумі 109 480,00 грн., оскільки останній вказує, що ним за договором були надані відповідачу послуги на загальну суму 114 480,00 грн., проте до позовної заяви позивачем додані рахунки-фактури на загальну суму 144 480,00 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 142 080,00 грн., втім, позивач не надав обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановити факт, на підставі якого саме договору були надані спірні послуги, як і відсутня можливість встановити факт виникнення заборгованості, як і не надано доказів на підставі яких було проведено часткову оплату заборгованості за надані послуги на суму 5000,00 грн., як і не надано доказів, які мають такі зазначення підтверджувати.

В абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутній обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Додатками 2, 8 зазначеної інструкції визначено, що для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомість, у приєднаному до позовної заяви платіжному дорученні № 78 від 23 червня 2015 року відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка товариства, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

З огляду на викладене, платіжне доручення № 78 від 23 червня 2015 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.

Отже суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, як зазначено у п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 57, п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренада 4» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Родоніт» про стягнення заборгованості в сумі 109 480,00 грн. з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гренада 4», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя О.С. Комарова