Ухвала суду № 51991692, 02.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.10.2015Справа № 910/25926/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ

про стягнення коштів у сумі 93 674,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, 01 жовтня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 07 вересня 2015 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про стягнення коштів у сумі 93 674,06 грн.

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позовна заява б/н від 07 вересня 2015 року про стягнення коштів у сумі 93 674,06 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Натомість, фактично у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України "Про судовий збір", банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в якості сплати судового збору подано квитанцію № 0.0.431631694.2 від 08.09.2015 року про сплату судового збору в розмірі 1404,23 грн., з якого вбачається, що одержувачем судового збору є: Головне управління державної казначейської служби України у Київській обл., р/р отримувача: 31214206783001, код отримувача: 37955989, МФО отримувача: 821018, призначення платежу: Суд. збір за позовом ОСОБА_1 Господарський суд Київської області та квитанцію № 1105Е11315 від 29.09.2015 року про сплату судового збору в розмірі 1,00 грн.

Тобто, судовий збір в розмірі 1404,23 грн., сплачений квитанцією № 0.0.431631694.2 від 08.09.2015 року перераховано за невірними реквізитами для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.

З огляду на викладене, квитанція № 0.0.431631694.2 від 08.09.2015 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.

Отже, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, як зазначено у п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

В якості доказу направлення Публічному акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек № 9506 від 08.09.2015 року та опис вкладення від 08.09.2015 року.

Згідно наведеного опису вкладення у цінний лист, Публічному акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» направлено «Позовну заяву, договір 0212, платіжку та оборотну відомість, повідомлення № 12/1015, повідомлення № 74452, висновок № 93», втім, перевіривши подану до суду позовну заяву, судом встановлено, що до суду подано, окрім направлених відповідачу документів також «копію договору банківського рахунку № 1073164 від 28.04.2014 року, квитанцію № 0.0.431631694.2 від 08.09.2015 року та квитанцію № 1105Е11315 від 29.09.2015 року», що свідчить про невиконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення всіх додатків.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Разом з цим, відповідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: на кожному аркуші додатків до позовної заяви відсутній напис зі слів «Згідно з оригіналом», не зазначено назви посади, прізвище та ініціали особи, що засвідчувала дані документи та дати їх засвідчення.

Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 57, п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву б/н від 07 вересня 2015 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про стягнення коштів у сумі 93 674,06 грн. з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя О.С. Комарова