Ухвала суду № 51991663, 06.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44 тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.10.15

Справа № 910/18684/15.

Суддя Головатюк Л.Д., розглянувши зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"

до товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА"

про стягнення упущеної вигоди в сумі 237 056,95 грн., 3% річних 17 496,75 грн., індексу інфляції - 149 819,90 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

02.10.2015 приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" про стягнення упущеної вигоди.

Разом із зустрічною позовною заявою ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. №01-06/1175/2011 за приписами статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Відповідні питання можуть бути вирішені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви чи іншої заяви або скарги, передбаченої ГПК.

Тобто, обов’язковою умовою для звільнення заявника від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов’язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

В обґрунтування поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачем було зазначено те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт коштів боржника від 26.08.2014 ВП №43670804, відповідно до якої накладено арешт на кошти приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій».

Проте суд зазначає, що арешт на кошти ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" накладено більше року назад, весь цей час дане підприємство функціонує, а відтак має кошти і могло би оплатити судовий збір. Більше того, ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі, тобто позивач за зустрічним позовом має намір оплатити судовий збір до прийняття рішення по даній справі, а тому має кошти, які може сплатити і до звернення з даним позовом до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наведені позивачем обставини щодо неможливості сплати судового збору, не є виключними та такими, що в силу положень частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не надають право звільнити його від сплати судового збору.

Здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосудця, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Враховуючи даний принцип, а також положення Статті: 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»), суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числій у питанні відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 01.11.2011 вступив в законну силу Закон України «Про судовий збір» у ст. 1 якого зазначається, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(у редакції Закону України від 22.05.2015 р. N 484-VIII), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1 218, 00 грн.

Відповідно до п. 2. 1), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"(у редакції Закону України від 22.05.2015 р. N 484-VIII), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги майнового характеру - стягнути упущену вигоду в сумі 237 056,95 грн., 3% річних 17 496,75 грн., індексу інфляції - 149 819,90 грн.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», останнє взагалі не сплатило судовий збір.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному акціонерному товариству "Лізинг інформаційних технологій" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви.

2. Зустрічну позовну заяву від 01.10.2015 та додані до неї матеріали повернути приватному акціонерному товариству "Лізинг інформаційних технологій" без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Головатюк Л.Д.