Рішення № 51991643, 02.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2015 р. Справа № 911/3559/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІЯ ФУДЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1»

про стягнення 38 657,95 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 134/08 від 31.08.2015);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (далі відповідач) про стягнення 38 657,95 грн заборгованості, з яких: 29 939,33 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар, 5 756,87 грн пені, 2 623,21 грн інфляційних втрат та 338,54 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати отриманого згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3559/15, розгляд справи призначено на 11.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2015 розгляд справи відкладено на 02.10.2015.

У судовому засіданні 02.10.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 02.10.2015 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (Покупець) укладено договір поставки № 19, згідно якого постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, доставляти покупцеві продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі товар або товари), а покупець зобовязався приймати та оплачувати такий товар.

Згідно п. 1.3 договору асортимент та кількість кожної конкретної партії товару, що поставляється за договором, визначається згідно замовлень та накладних, за якими був поставлений товар протягом строку дії договору.

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2. договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скрпілення печатками сторін. Договір діє до припинення його однією із сторін шляхом направлення повідомлення про це іншій стороні за 30 календарних днів до такого припинення за правилами п. 7.1. договору.

Пунктами 1.3., 1.3.1., 1.3.2., 1.4. додатку № 2 до договору поставки № 19 від 01.10.2014 сторони погодили, що покупець зобовязаний оплатити поставлений товар протягом 45 календарних днів з дня поставки товару та підписання сторонами накладної за умови, що: вартість поставленого товару і, відповідно, сума до сплати складатиме не менше 50 грн з ПДВ; постачальником надані усі належним чином оформлені супровідні документи на товар згідно п. 1.9. Додатку № 3 «Логістика загальні умови» до договору на адресу пункту поставки (магазину покупця), або на вказану в договорі адресу покупця, або на іншу письмово погоджену сторонами адресу, якщо постачальник не надав належним чином оформлені супровідні документи на товар з поставкою товару, покупець має право затримати оплату за товару на відповідну кількість днів затримки в наданні документів. Строк оплати товару, поставленого до нової торговельної точки покупця, відраховується з дати початку покупцем торговельної діяльності через нову торговельну точку, а не з дати поставки товару за накладною.

Згідно п. 1.5. додатку № 2 до договору поставки № 19 від 01.10.2014 оплата за товар здійснюється покупцем з урахуванням умов п. 1.3. додатку до договору в платіжні дні, якими є кожен вівторок та четверг тижня, за умови, що ці дні є банківьскими днями. Сторони погодили, що відповідно до умов договору не є платіжними днями останні 5 банківських днів кожного календарного місяця, у звязку з чим, оплата товару покупцем у такі дні не здійснюється. У випадку, якщо строк оплати товару припадає на неплатіжний день, така оплата здійснюється покупцем у наступний за ним платіжний день.

Судом встановлено, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 19 від 01.10.2014 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 70 071,44 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 37-74), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач повернув позивачу товар на суму 1 489,67 грн, що підтверджується накладною на повернення № 1395 від 25.06.2015 (а.с. 75), підписаною та скріпленою печатками обох сторін, частково сплатив позивачу 38 642,44 грн, що підтверджується банківськими виписками, решту боргу у розмірі 29 939,33 грн (70 071,44 грн 1 489,67 грн 38 642,44 грн) за отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар на момент прийняття судового рішення у справі склав 29 939,33 грн, що підтверджується довідкою ПАТ «Приватбанк» № 08.7.0.0.0/150901100551 від 01.09.2015 (а.с. 100), а також актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 86), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Предметом позову є вимоги про стягнення 29 939,33 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар, 5 756,87 грн пені, 2 623,21 грн інфляційних втрат та 338,54 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 19 від 01.10.2014 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 70 071,44 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 37-74), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач повернув позивачу товар на суму 1 489,67 грн, що підтверджується накладною на повернення № 1395 від 25.06.2015 (а.с. 75), підписаною та скріпленою печатками обох сторін, частково сплатив позивачу 38 642,44 грн, що підтверджується банківськими виписками, решту боргу у розмірі 29 939,33 грн (70 071,44 грн 1 489,67 грн 38 642,44 грн) за отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар на момент прийняття судового рішення у справі склав 29 939,33 грн, що підтверджується довідкою ПАТ «Приватбанк» № 08.7.0.0.0/150901100551 від 01.09.2015 (а.с. 100), а також актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 86), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 29 939,33 грн боргу, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 29 939,33 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором поставки № 19 від 01.10.2014, позивачем за період з 16.12.2014 по 05.08.2015 нараховано 5 756,87 грн пені, з яких: 61,39 грн за період з 16.12.2014 по 19.12.2014 на суму боргу 20 006,86 грн, 195,71 грн за період з 20.12.2014 по 05.01.2015 на суму боргу 15 006,86 грн, 90,75 грн за період з 06.01.2015 по 12.01.2015 на суму боргу 16 900,10 грн, 312,48 грн за період з 13.01.2015 по 02.02.2015 на суму боргу 19 397,34 грн, 50,03 грн за період з 03.02.2015 по 05.02.2015 на суму бору 21 737,36 грн, 92,90 грн за період з 06.02.2015 по 09.02.2015 на суму боргу 21 737,36 грн, 24,48 грн за період з 10.02.2015 по 10.02.2015 на суму боргу 22 914,22 грн, 133,81 грн за період з 11.02.2015 по 19.02.2015 на суму боргу 13 914,22 грн, 123,82 грн за період з 20.02.2015 по 03.03.2015 на суму боргу 8 914,22 грн, 87,92 грн за період з 04.03.2015 по 09.03.2015 на суму боргу 8 914,22 грн, 46,18 грн за період з 10.03.2015 по 11.03.2015 на суму боргу 14 045,06 грн, 26,93 грн за період з 02.04.2015 по 06.04.2015 на суму боргу 3 276,62 грн, 93,17 грн за період з 07.04.2015 по 16.04.2015 на суму бору 5 667,86 грн, 78,94 грн за період з 17.04.2015 по 04.05.2015 на суму боргу 2 667,86 грн, 513,56 грн за період з 05.05.2015 по 18.05.2015 на суму боргу 22 315,60 грн, 1 292,78 грн за період з 19.05.2015 по 15.06.2015 на суму боргу 28 087,18 грн, 464,98 грн за період з 16.06.2015 по 24.06.2015 на суму боргу 31 429 грн та 2 067,04 грн за період з 25.06.2015 по 05.08.2015 на суму боргу 29 939,33 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 11.6. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 5-6), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.12.2014 по 05.08.2015 складає загалом 5 756,87 грн, з яких: 61,39 грн за період з 16.12.2014 по 19.12.2014 на суму боргу 20 006,86 грн, 195,71 грн за період з 20.12.2014 по 05.01.2015 на суму боргу 15 006,86 грн, 90,75 грн за період з 06.01.2015 по 12.01.2015 на суму боргу 16 900,10 грн, 312,48 грн за період з 13.01.2015 по 02.02.2015 на суму боргу 19 397,34 грн, 50,03 грн за період з 03.02.2015 по 05.02.2015 на суму бору 21 737,36 грн, 92,90 грн за період з 06.02.2015 по 09.02.2015 на суму боргу 21 737,36 грн, 24,48 грн за період з 10.02.2015 по 10.02.2015 на суму боргу 22 914,22 грн, 133,81 грн за період з 11.02.2015 по 19.02.2015 на суму боргу 13 914,22 грн, 123,82 грн за період з 20.02.2015 по 03.03.2015 на суму боргу 8 914,22 грн, 87,92 грн за період з 04.03.2015 по 09.03.2015 на суму боргу 8 914,22 грн, 46,18 грн за період з 10.03.2015 по 11.03.2015 на суму боргу 14 045,06 грн, 26,93 грн за період з 02.04.2015 по 06.04.2015 на суму боргу 3 276,62 грн, 93,17 грн за період з 07.04.2015 по 16.04.2015 на суму бору 5 667,86 грн, 78,94 грн за період з 17.04.2015 по 04.05.2015 на суму боргу 2 667,86 грн, 513,56 грн за період з 05.05.2015 по 18.05.2015 на суму боргу 22 315,60 грн, 1 292,78 грн за період з 19.05.2015 по 15.06.2015 на суму боргу 28 087,18 грн, 464,98 грн за період з 16.06.2015 по 24.06.2015 на суму боргу 31 429 грн та 2 067,04 грн за період з 25.06.2015 по 05.08.2015 на суму боргу 29 939,33 грн. Відтак, вимога про стягнення 5 756,87 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором поставки № 19 від 01.10.2014, позивачем за період з 16.12.2014 по 05.08.2015 нараховано 2 623,21 грн. інфляційних втрат та 338,54 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 6-7), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 16.12.2014 по 05.08.2015 становить загалом 2 623,21 грн. інфляційних втрат та 338,54 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 2 623,21 грн. інфляційних втрат та 338,54 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 29 939,33 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар, 5 756,87 грн пені, 2 623,21 грн інфляційних втрат та 338,54 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, кімн. 3; ідентифікаційний код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11-Б; ідентифікаційний код 38408485) 29 939 (двадцять девять тисяч девятсот тридцять девять гривень) 33 коп. боргу за поставлений згідно договору поставки № 19 від 01.10.2014 товар, 5 756 (пять тисяч сімсот пятдесят шість гривень) 87 коп. пені, 2 623 (дві тисячі шістсот двадцять три гривні) 21 коп. інфляційних втрат, 338 (триста тридцять вісім гривень) 54 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 07.10.2015

Суддя П.В.Горбасенко