Рішення № 51990378, 06.10.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" жовтня 2015 р. Справа № 906/1171/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана"

до Радомишльської районної державної адміністрації

про визнання недійсною додаткової угоди від 16 квітня 2015р. до договору від 25 вересня 2013р.

Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсною додаткової угоди від 16 квітня 2015р. до договору від 25 вересня 2013р., які укладені між Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" та Радомишльською районною державною адміністрацією.

Позовні вимоги грунтуються на тому, до вказану Додаткову угоду від імені позивача, в порушення вимог пункту 10.110.18 Статуту, підписано генеральним директором з перевищенням повноважень, за відсутності відповідного рішення наглядової ради.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причину невяки суд не повідомив, про розгляд справи представник був повідомлений у судовому засіданні, яке відбулося 22.09.15.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (орендар/позивач) та Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець/відповідач) укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 187,0079 гектарів на території Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (а.с.9).

Договір укладено строком на 5 років, тобто до 24.09.2018 (п.8 договору).

16 квітня 2015 року між сторонами укладено додаткову угоду про дострокове припинення Договору оренди з 16.04.15 (а.с.12). Додаткова угода від імені позивача підписана генеральним директором товариства.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно д ст. 92 ч.1 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до пункту 10.104 Статуту позивача до компетенції генерального директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Зі статуту позивача вбачається, що питання щодо укладення додаткової угоди, яка оспорюється позивачем, не належить до виключної компетенції наглядової ради.

Позивач в обґрунтування позову посилається на пункт 10.110.18 Статуту, в якому зазначено, що до компетенції генерального директора належить укладення договорів, інших правочинів, відповідно до рішення наглядової ради.

Аналіз пунктів 10.104 та 10.110.18 Статуту дає підстави для висновку, що генеральний директор наділяється повноваженнями одноособово вирішувати питання про укладання та укладати договори, крім тих, які є виключною компетенцією наглядової ради, а також укладати договори, згоду на які дала наглядова рада. Тобто пункт 10.110.18 Статуту не обмежує повноваження, які надані пунктом 10.104.

Таким чином господарським судом не встановлено факту перевищення повноважень генерального директора позивача під час укладення спірної додаткової угоди, тому позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)