Рішення № 51990337, 21.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2015 Справа № 908/3844/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Мірт", м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 733391,20грн., 3% річних у сумі 63134,54грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 522007,10грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Мірт м.Львів (далі- ПП «Мірт») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж м.Донецьк (далі - ТОВДонспецмонтаж) про стягнення заборгованості у розмірі 733391,20грн., 3% річних у сумі 63134,54грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 522007,10грн.

Ухвалою від 26.06.2015року господарським судом Запорізької області у відповідності з приписами ст.17 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.07.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі, за клопотанням позивача відстрочено оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі внаслідок складного фінансового становища підприємства на підставі ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 21.09.2015р., строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Ухвалою суду від 20.07.2015р. відмовлено в задоволені заяви б/н від 13.07.2015р. ПП Мірт про забезпечення участі останнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції в господарському суді Львівської області, оскільки господарський суд Донецької області, за новою фактичною адресою м.Харків, пр.Леніна, буд.5, не забезпечений технічними засобами звязку для проведення відеоконференції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №2011/09-06 від 01.03.2012р. у частині оплати виконаних робіт за актами за березень 2012р., за квітень 2012р., за січень 2013р. на загальну суму 733391,20грн., внаслідок чого просить стягнути означену суму, 3% річних у сумі 63134,54грн. та інфляційні нарахування у сумі 522007,10грн.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №2011/09-06 від 01.03.2012р., ухвал господарського суду Львівської області у справі №914/4801/13, актів №3-2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012р., за січень 2013р., акту №1 за квітень 2012р., довідок про вартість виконаних робіт за березень 2012р., за січень 2013р., за квітень 2012р. підсумкової вартості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат, витягів з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача, копії Статуту ПП Мірт, податкової накладної.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 629, 837, 875 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

26.08.2015р. позивач надав суду копії податкових накладних та додаткові пояснення, в яких останній пояснює дату виникнення заборгованості за актами, дати підписання актів.

Від позивача 08.09.2015р. надійшов супровідний лист з додатковими документами, а саме, інформаційного запиту та розшифровки податкових зобовязань

15.09.2015р. позивачем надано суду копію акту звірки розрахунків за період з 01.03.2012р. по 07.09.2015р. за договором підряду №2011/09-06 від 01.03.2012р., який підписаний одноособово позивачем, докази його направлення відповідачу.

17.09.2015р. надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, застосувавши до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності. Зокрема, правовідносини сторін виникли за договором підряду №2011/09-06 від 01.03.2012р., у березні та квітні 2012р. підписано акт виконаних робіт за договором на суму 634644,81грн. кінцевою датою оплати за актом є 11.05.2012р. та 11.06.2012р., строк позовної давності сплинув 12.05.2015р. та 12.06.2015р., тоді як позивач звернувся до суду 26.06.2015р.,що свідчить про факт пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника підприємства за наявними у справі доказами у межах заявлених позовних вимог, яке викладене у листі від 26.08.2015р.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника підприємства за наявними у справі доказами.

Вказані клопотання судом задовольняються, розгляд справи здійснюється за відсутності представників сторін.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази у справі, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.03.2012р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж (Замовник) та Приватним підприємством Мірт (Підрядник) був укладений договір №2011/09-06, за умовами якого Підрядник зобовязується своїми та залученими силами та коштами виконати передбачені цим Договором будівельно-монтажні роботи на обєкті: будівництво стадіону по вул. Стрийській-Кільцевій дорозі у м.Львові (благострій ПС 110кВ «Стадіон» зовнішнє електропостачання обєктів інфраструктури) відповідно до погодженої Проектної Документації та передати виконані роботи Замовнику відповідно до цього договору, додатків до нього. (п.1.1. Договору).

Договір набирає чинності після підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами усіх передбачених договором зобовязань. (п.14.6. Договору)

Відповідно до п.4.1. сума даного договору є динамічною та становить 1314045,60грн, в т.ч. ПДВ 219007,60грн. і визначається у Додатку №1, який є невідємною частиною даного договору. Сума договору підлягає зміні у випадках передбачених цим договором та законодавством України, за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зі змісту спірного договору убачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Здача-прийняття виконаних робіт оформляється актами прийому-передачі, підписаними обома сторонами, які щомісяця подаються Підрядником Замовнику.(п.8.1 договору)

До останнього числа кожного поточного місяця підрядник надає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт, у якому вказуються виконані роботи, використані матеріали, устаткування, техніка і їх вартість. Якщо буде потреба перевищити Кошторис, Підрядник зобовязаний письмово сповістити про це Замовника за 2 дні до моменту початку виконання робіт з перевищеного кошторису. До повідомлення повинні бути прикладені документи, що обґрунтовують перевищення кошторису. Замовник зобовязаний протягом пяти днів після одержання повідомлення про необхідність про необхідність перевищення кошторису направити Підряднику відповідну відповідь про згоду на перевищення кошторису або про відмову в цьому. Згода на перевищення загальної вартості робіт оформлюється відповідною до додатковою угодою до даного договору.(п.4.3. договору)

На виконання умов договору сторонами у справі підписано позивачем складено акти №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р. на загальну суму 293443,15грн., акт №1 за квітень 2012р. на загальну суму 341201,66грн., акт №11 за січень 2013р. на загальну суму 98746,39грн. Тобто, загальна вартість робіт, що заактована складає 733391,20грн.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт, факт виконання робіт за договором не заперечує.

Крім того, сторонами договору підписані довідки форми Кб-3 про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2012р. на загальну суму 293443,15грн., за квітень 2012р. на загальну суму 341201,66грн., за січень 2013р. на загальну суму 98746,39грн. належним чином засвідчені копії яких також містяться в матеріалах справи. Довідки містять посилання на договір №2011/09-06 від 01.03.2012р. як підставу їх складання, дані співпадають з даними, які зазначені у актах.

Одночасно суд зазначає, що акти №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р., акт №11 за січень 2013р. та відповідні довідки не містять конкретної дати їх підписання.

Згідно ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Таким чином, суд вважає, що означені документи підписані у останній день відповідного місяця 31.03.2012р. та 31.01.2013р. відповідно.

Цей факт опосередковано випливає також з податкових накладних, що складались за результатами господарської операції з прийняття робіт, які складені у останній день місяця.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії актів №1 за квітень 2012р. та належних до акту довідок, які містять різні дати їх підписання - 26.04.2012р. та 27.04.2012р.

Суд вірною вважає дату підписання 26.04.2012р., оскільки 26.04.2012р. дата складання податкової накладної, яка складена за наслідками підписання акту, що не може передувати даті складання первісного документу,який підтверджує факт прийняття робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р., №11 за січень 2013р., №1 за квітень 2012р. та відповідні довідки є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обовязковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що Замовник щомісяця здійснює оплату виконаних робіт на підставі предявлених Підрядником актів виконаних робіт з форми КБ-2В і КБ-3 протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

За пунктом 4.2 договору сторони домовились про те, що затримка Замовника в будь-якій оплаті, що не перевищує 30 днів не розглядається як порушення цього договору. Замовник не зобовязаний повідомляти про причини затримки та строк її усунення.

Тобто, сторони домовились, що оплата повинна бути здійснена протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт, але затримка Замовника в будь-якій оплаті, що не перевищує 30 днів не розглядається як порушення цього договору, тому суд вважає, що прострочка оплати з боку Замовника має місце після перебігу 40 днів з дати підписання актів.

З огляду на встановлені судом дати підписання актів виконаних робіт Замовник повинен був сплатити Підряднику вартість виконаних робіт у наступні строки: за актами №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р. в строк до 10.05.2012р. включно, за актом №1 за квітень 2012р. до 05.06.2012р. включно, за актом №11 за січень 2013р. до 12.03.2013р. включно.

На момент звернення до суду з позовом вартість виконаних робіт, яка є не сплаченою, складала 733391,20грн.

Доказів оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав, факту наявності заборгованості не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт порушення своїх зобовязань ТОВДонспецмонтаж щодо оплати виконаних робіт за договором №2011/09-06 від 01.03.2012р. та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 98746,39грн. за актом №11 за січень 2013р.

Щодо заборгованості, що виникла за актами №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р., №1 за квітень 2012р. суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Як встановлено судом вище, відповідач не виконав свої зобовязання в частині оплати виконаних позивачем робіт у сумі 634644,81грн. зв казаними вище актами.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це встановлений законом строк, у межах якого особа, право якої порушено, може вимагати примусове здійснення або захисту свого цивільного права або інтересу шляхом звернення із позовною заявою до суду.

Як передбачено у ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

За приписами абз.1 ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п. 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, враховуючи строк виконання зобовязання з оплати робіт, строк позовної давності за актами приймання передачі виконаних будівельних робіт №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р. сплинув 11.05.2015р. за актом №1 за квітень 2012р. 06.06.2015р.

Як вбачається з штампа установи поштового звязку, позивач направив позов до суду19.06.2015р.

Тобто, позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності в частині вимог за актами №3-2 за березень 2012р., №3-4 за березень 2012р., №1 за квітень 2012р..

Нормами ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

ТОВ Донспецмонтаж у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, заявило про пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом.

Доказів переривання перебігу строку позовної давності позивачем суду не надано.

Зокрема, акт звірки розрахунків за період з 01.03.2012р. по 07.09.2015р. за договором підряду №2011/09-06 від 01.03.2012р., що міститься в матеріалах справи, підписаний одноособово позивачем та направлений відповідачу для підписання, докази його підписання з боку відповідача відсутні.

З клопотаннями про відновлення строку внаслідок наявності поважних причин його пропуску позивач до суд не звертався.

Отже, судом встановлено, строк позовної давності за вимогами щодо стягнення заборгованості у розмірі 634644,81грн. на момент звернення позивача до суду сплив, тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 634644,81грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 56665,98грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 450992,68грн., то суд виходить з наступного.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Розрахунок 3% річних, що здійснений позивачем за кожним актом окремо, є вірним, відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству.

Однак розмір інфляційних нарахувань, що розрахований судом за вказані позивачем періоди, є більшим, ніж сума, яка заявлена до стягнення позивачем.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність клопотання зацікавленої сторони - ПП «Мірт», суд у відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог.

Як наслідок, судом задовольняються позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 13.03.2013р. по 18.05.2015р. в сумі 6468,56грн., інфляційних в сумі 71014,42грн., що нараховані на суму заборгованості 98746,39грн. за актом №11 за січень 2013р.

Щодо решти позовних вимог в цій частині суд виходить з наступного.

Приписами ст. 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", який узгоджується з приписами ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України(незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

Зважаючи на приписи ст. 266 ЦК України та п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3%річних та інфляційних нарахувань на суму 634644,81грн. слід відмовити внаслідок пропущення строку позовної давності.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що ухвалою суду відстрочена оплата судового збору до винесення рішення у справі, первісно сума судового збору повинна була складати 26370,64грн. позовні вимоги задоволені частково, витрати по оплаті судового збору в сумі 22846,07грн. покладаються на позивача, в сумі 3524,59грн. на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 261, 266, 509, 511, 526, 530, 625, 629, 837, 838, 854, 882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Мірт", м.Львів до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 733391,20грн., 3% річних у сумі 63134,54грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 522007,10грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 69А, ЄДРПОУ 30871714) на користь Приватного підприємства "Мірт", м.Львів (79038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 22396799) заборгованість у сумі 98746,39грн., 3% річних у розмірі 6468,56грн., інфляційні нарахування у сумі 71014,42грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 3524,59грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Мірт", м.Львів (79038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 22396799) на користь Державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Харківській області, МФО: 851011, ЄДРПОУ:38034002, рахунок: 31216206783002, ідентифікаційний код господарського суду Донецької області: 03499901) судовий збір у розмірі 22846,07грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 21.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.09.2015р.

Суддя А.М. Осадча