Ухвала суду № 51990150, 30.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.15р. Справа № 904/8595/14За заявою: Виробничо-торгівельне підприємство "БІЗНЕСКОНТАКТ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року за нововиявленими обставинами

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Виробничо-торгівельне підприємство "БІЗНЕСКОНТАКТ", м. Червонозаводське Лохвицький район Полтавська область

відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 626 945,22 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 р. у справі № 904/8595/14 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено: - стягнуто солідарно з Виробничо-торгівельного підприємства "БІЗНЕСКОНТАКТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 486948, 95 грн. - проіндексована сума вартості товару (боргу), 133562, 40 грн. - проценти за користування товарним кредитом, 6433, 87 грн. - пеня за порушення термів оплати товарного кредиту; - стягнуто з Виробничо-торгівельного підприємства "БІЗНЕСКОНТАКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" судовий збір в розмірі 6269,45 грн. та суму витрат, що оплачені Позивачем ТОВ "Агросфера" за послуги адвоката згідно договору про надання послуг адвоката у сфері права № 55-14 від 24.10.2014р. у розмірі 3000 грн.; - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" судовий збір в розмірі 6269,45 грн. та суму витрат, що оплачені Позивачем ТОВ "Агросфера" за послуги адвоката згідно договору про надання послуг адвоката у сфері права № 55-14 від 24.10.2014р. у розмірі 3000 грн.

01.09.2015 р. Виробничо-торгівельним підприємством "БІЗНЕСКОНТАКТ" до суду подано заяву (вх. № суду 7855/15) про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року за нововиявленими обставинами, якою заявник просить:

- переглянути рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 р. у справі № 904/8595/14 за нововиявленими обставинами та скасувати зазначене рішення суду;

- ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у стягненні суми 122 615,06 грн. (вартість факсимільного товару, що був поставлений з порушенням вимог щодо маркування) та 6433,87 грн. пені за порушення термінів оплати товарного кредиту.

Заява обґрунтована тим, що діями позивача (поставка товару, що не відповідає вимогам ДСТУ з порушенням вимог щодо маркування) було завдано збитків відповідачу, що стало наслідком скоєння правопорушення відповідачем (порушення виконання грошового зобов'язання відповідачем на користь позивача). З огляду на зазначене на підставі ч. 3 ст. 219 ГК України ВТП "БІЗНЕСКОНТАКТ" просить суд виключити пеню в розмірі 6433,87 грн. із загальної суми стягнення з відповідача на користь позивача.

Автоматизованою системою розподілу справ, справу № 904/8595/14 передано на розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 р. заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні та призначено на 14.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 р. розгляд заяви у справі відкладено на 30.09.2015 р.

В судове засідання 30.09.2015 р. представники позивача та відповідачів-1,-2 не з'явилися. Представником позивача до суду надано пояснення стосовно заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. Представником відповідача-1 до суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу пятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника відповідачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обовязком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами за таких підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміні або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміні або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час виникнення судового акта, то вона обов'язково влинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду , що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці факти мають бути належними чином засвідчені.

Згідно з ч. 1 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також: інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж: те, яке було прийняте).

На підставі пунктів 5.4, 5.5, 5.6 Договору:

5.4. Прийом товару по кількості і якості та документів згідно п. 4.13. проводиться покупцем у момент одержання товару від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем, а документи, передбачені п. 4.13., - йому переданими.

5.5. Згідно ст. 6, ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони домовились, що товар - засоби захисту рослин вважається неякісним лише у випадку, якщо це підтверджується висновками (сертифікатами відповідності) одного з двох акредитованих закладів, а саме: Державним підприємством "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка ОСОБА_1 Міністерства охорони здоров'я України" або Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Результати досліджень якості товару інших лабораторій (дослідних закладів) не приймаються сторонами та не мають доказової сили при пред'явленні претензій чи позовних вимог, пов'язаних із якістю засобів захисту рослин.

5.6. Претензії покупця розглядаються продавцем і можуть бути визнані обґрунтованими тільки за умови дотримання покупцем умов пункту 5.4. і 5.5., 5.5.1., а також: вимог інструкцій виробника, нормативних документів по транспортуванню, збереженню і застосуванню товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України троки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно з Інструкцією П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затвердженого постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 РСР від 25.04.1966 року № П-7, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявленими при звичайній для даного виду продукції перевірки і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абзац б пункту 9).

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченою Інструкцією П-7 від 25.04.1966 р., якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки другими обов'язковими правилами і договором (п. 33 Інструкції П-7 від 25.04.1966 р.).

Пунктами 14, 15, 16, 19, 20, 22, 26, 29 Інструкції №П-7 встановлено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника. Ці пункти Інструкції визначають також: інші вимоги: щодо права осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також щодо змісту складеного акта й вказано, що в разі неявки представника виробника (постачальника) по виклику отримувача у встановлений строк (якщо це передбачено в обов'язкових правилах або договорі), перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. В разі відсутності таких в місці знаходження отримувача тощо перевірка здійснюється за участю компетентного представника іншого підприємства або громадськості у встановленому порядку.

Отже, проаналізувавши норми Договору та інструкції №П-7 в сукупності з обставинами та матеріалами справи, щодо встановлення неякісності товару щодо маркування продукції, тари або упаковки мало здійснюватися у встановленому порядку, що не було здійснено відповідачем-1.

Таким чином, зазначена відповідачем-1 обставина не є істотною, так як вона не може бути наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж; те, яке було прийняте.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.09.2013р по справі № 5013/1372/12.

Отже обставини, на які посилається заявник, звертаючись з заявою про перегляд ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак в сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, та керуючись ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Виробничо-торгівельне підприємство "БІЗНЕСКОНТАКТ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року у справі № 904/8595/14 за нововиявленими обставинами.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 р. у справі 904/8595/14 залишити без змін.

Суддя ОСОБА_3